Розділ 2. СИСТЕМНІ СКЛАДОВІ ВИРОБНИЧОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

- на черговому кроці плани деталізуються, тобто скорочується інтервал часу, охопленого планом, ураховується більше параметрів, скорочується частка прогнозу і збільшується частка реальної облікової виробничої інформації.

Вихідна інформація для завдань поточного (річного) виробничого планування формується на етапі визначення стратегічних довгострокових цілей підприємства, а також техніко-економічного планування.

Плани оновлюються досить часто (річні плани - раз на місяць або у квартал) і не тільки за регламентом, але й при значній зміні зовнішніх та внутрішніх умов. Наприклад, для змінного завдання критичним є відмова технологічного устаткування, для річного плану - зміна контракту щодо поставки на вимогу замовника. При цьому взаємопов'язано на кожному рівні вирішуються завдання розподілу ресурсів та упорядкування робіт.

Слід відмітити, що однією з характеристик ієрархічної системи планування є те, що при деталізації планів частка вартісних показників зменшується, а натуральних зростає (рис. 3.1).

Для вироблення плану виробництва продукції враховуються портфель замовлень і виробничі можливості підприємства - виробнича потужність. Саме визначення виробничої потужності є першим завданням виробничого планування.

Під виробничою потужністю розуміють максимально можливий випуск продукції за обсягом та асортиментом за певний період (рік, квартал, місяць, добу, зміну) необхідної якості при повному використанні технологій, устаткування, трудових ресурсів і виробничих площ із урахуванням застосування прогресивної технології та передової організації праці та виробництва.

Розрахунки виробничої потужності дозволяють об'єктивно планувати обсяг випуску продукції, виявляти можливі резерви розвитку виробництва, обґрунтовувати економічну доцільність спеціалізації виробництва та кооперації підприємств, планувати напрями розвитку виробничої потужності підприємства.

Рис. 3.1. Ієрархія завдань виробничого планування

Виробнича потужність підприємства визначається потужністю провідних цехів, а потужність цеху - потужністю провідних дільниць, агрегатів, провідних груп устаткування.

Виробнича потужність розраховується на основі:

- номенклатури, структури та кількості продукції, що випускається;

- кількості одиниць наявного устаткування, що перебуває в розпорядженні підприємства;

- діючого фонду часу роботи устаткування;

- трудомісткості продукції та планового зниження трудомісткості;

- прогресивних технічно обґрунтованих норм продуктивності устаткування;

- звітних даних про виконання норм виробітку.

При плануванні діяльності підприємства розрізняють такі основні види виробничої потужності:

- перспективну;

- проектну;

- поточну (діючу);