Розділ «Тема 4. Організація виробництва»

4.1. Організація виробничих процесів

Концепція процесу планування на основі постійного аналізу зовнішнього середовища (стану ринків, конкуренції, виникнення нових товарів і технологій тощо) направлена на підвищення ролі виробництва відповідно до циклу створення продукту (послуг). Основою формування виробничого плану є "портфель" замовлень на продукт (послугу).

Формування портфелю замовлень поєднує аналіз наявних замовлень, прогнози щодо завершення робіт за новими видами продукції та сегментами ринку, визначення річного обігу замовлень у "портфелі".

Величина замовлень може формуватися за двома напрямами:

- шляхом попереднього опрацювання замовлень;

- на основі прогнозу збуту продукції та послуг потенційним споживачам. Аналіз замовлень складається з:

- оцінювання наявних пропозицій: характер діяльності замовника, номенклатура виробів і послуг, їх якісне та кількісне визначення, фінансові умови, термін поставки тощо;

- визначення ринкового профілю конкурентів, їх сильних та слабких сторін, виходячи з маркетингового аналізу та номенклатури продукції за визначеною програмою випуску у середньостроковому періоді;

- аналізу стану ринку у середньостроковому періоді з урахуванням асортименту та обсягу продаж; сегментації ринку та прогнозів розвитку попиту;

- обґрунтовування мети та ринкової стратегій роботи на ринку відповідно до загальної мети та стратегій виробництва.

Вихідні параметри "портфеля" замовлень дозволяють визначити вид продукції (послуг), яку пропонується доставити замовнику, кількість, яку необхідно виготовити, терміни виготовлення. Ці параметри складають основу формування планів і бюджетів за стадіями виробничого циклу (табл. 4.1).

Таблиця 4.1. Взаємозв'язок функцій управління виробництвом у циклі планування

Виробничий план. Основні напрями виробничого плану містять формування структур і процесів, системи закупівель, системи якості.

Планування структур і процесів поєднує плани щодо необхідної потужності, виробничих процесів та інформаційних технологій, а також організаційний план (рис. 4.1).

Виробничий план враховує два напрями: на замовлення клієнтів і за незалежними розробками для потенційних клієнтів.

На підставі укладених замовлень, а також майбутніх замовлень в середньостроковому періоді за результатами формування структурних процесів визначаються: прямі витрати виробництва; потреба у працюючих; кількість виробничого часу за кожним замовленням; терміни, що припускаються; потенціал кожної виробничої ланки.

Це дозволяє розробити попередній план завантаження для кожної категорії персоналу та кожної виробничої ланки, визначити річний показник інтенсивності виробництва (завантаження), а також передбачити кількість персоналу (попит на персонал, скорочення/збільшення штату, наймання тимчасового персоналу тощо) і ухвалити рішення щодо виробничої структури.

Рис. 4.1. Основні складові виробничого плану

Розділ виробничого плану продукції та послуг щодо незалежних розробок для потенційних споживачів має відповідати стратегічним напрямам діяльності підприємства. Формування цього розділу може проходити заздалегідь наміченим планом випуску продукції та послуг, або розробок, запропонованих у виробництво, які є абсолютно новими. Оскільки розробки, що не фінансуються замовником, становлять значну частину витрат підприємства, їх вибір та оцінка мають бути ретельними та ґрунтовними. Перевіряється не лише мета, але й засоби її досягнення. Розраховуються ризики, пов'язані з новими розробками, момент їх появи, окупність протягом життєвого циклу продукту. Слід враховувати, що розробку, яка не фінансується замовником, можна призупинити у будь-який момент, якщо доводиться її безперспективність.