Розділ «Тема 5. Інноваційний розвиток підприємства»

5.1. Складові життєвого циклу продукту

Виробництво має циклічний характер і деталізується економічною категорією - життєвий цикл продукту. Всі товари і послуги проходять етапи розвитку, які в цілому являють собою життєвий цикл продукту (послуги). Будь-який процес, незалежно від умов його протікання, піддається дії фактора часу. Життєвий цикл будь-якого процесу починається з етапу зародження, має стадію розвитку і закінчення. Життєвий цикл (ЖЦ) являє собою певний період часу, впродовж якого ідеї щодо інновацій проходить етапи від зародження, впровадження, поширення, зрілості (насичення, рутинізація), скорочення обсягів та утилізації продукції, приносить економічний або будь-який інший позитивний споживчий ефект. Поняття "життєвий цикл" вживається до двох взаємопов'язаних процесів, а саме:

- за етапами створення інновації в ланцюгу "наука - техніка - виробництво - споживання" (рис. 5.1);

- за етапами життєвого циклу попиту на нововведення як продукту чи технології у відтворювальному процесі виробництва (рис. 5.2).

Концепція життєвого циклу інновації грає принципову роль при плануванні виробництва продукції та організації інноваційного процесу через вплив факторів НТП, наприклад, зміну технологій. Ця роль полягає у наступному:

- позиціонує господарську діяльність як з позиції теперішнього часу, так і з перспектив її розвитку;

- визначає необхідність систематичної роботи щодо управління змінами на виробництві, а також з впровадженням чи придбанням інновацій;

- є основою аналізу і планування інновації. При аналізі інновації можна встановити, на якій стадії життєвого циклу знаходиться ця інновація, яка її найближча перспектива, коли почнеться спад, і коли доцільно закінчити випуск продукції.

Рис. 5.1. Взаємозв'язок життєвого циклу продукту/послуги з життєвим циклом інновації у процесі зміни технології

Розрізняють повний життєвий цикл продукції (послуги) і життєвий цикл інновації, життєвий цикл технології [16]. Зміна стадій ЖЦ зумовлена певними закономірностями: завжди максимальне зростання прибутку досягається на стадії початку виробництва за рахунок монопольно високої ціни на ринку. Ціна перекриває збитки, пов'язані з розробкою нового продукту. Після безприбуткової реалізації крива прибутків сягає вгору, випереджуючи обсяги продажу (рис. 5.1). Насичення ринку призводить до зниження норми прибутковості, проте за рахунок великих обсягів продажу прибутковість залишається високою. У фазі зрілості різко зростає конкуренція, оскільки відбувається дифузія (поширення) нововведення, попит падає, починається фаза занепаду, прибуток стрімко падає до нуля, після чого продукція виводиться зі стадії реалізації [14].

Універсального підходу до поділу ЖЦ на етапи і фази не існує. Проте емпіричний досвід уніфікував типові етапи ЖЦ, які представлені на рис. 5.1. Вирішуючи питанні переходу на випуск нового зразка чи виду продукції менеджмент підприємства має керуватися результатами аналізу щодо зміни етапів ЖЦ інновації та технології, чи організації процесу, на основі яких запроваджується нововведення, і конкретними умовами здійснення проекту переходу на випуск нової продукції. Тому на практиці етапи можуть бути найрізноманітнішим - аби такий поділ виявляв важливі контрольні точки (точки перегину/переходу), для здійснення яких необхідна додаткова інформація і оцінювання ринкової ситуації та ризиків розвитку проекту щодо переходу на новий вид продукту. У свою чергу, кожний виділений етап може поділятися на фази (підфази, підрівні тощо). Вся діяльність підприємства протікає взаємозалежно у часі та просторі (див. тема 4, п.4.1).

Життєвий цикл продукту (ЖЦП) показує часовий інтервал, який охоплює декілька етапів розвитку, кожний з яких відрізняється особливим характером процесу. Розрізняють повний життєвий цикл продукту і життєвий цикл продукту у сфері виробництва і споживання (рис. 5.1). Кожний етап цього процесу відрізняється за змістом робіт. Зміст етапів життєвого циклу стосовно матеріального виробництва можна описати наступним чином.

Етап зародження інновації. На цьому проводяться пошукові, теоретичні, експериментальні фундаментальні дослідження. Великі компанії на цій стадії накопичують знання і досвід досліджень в галузі тієї чи іншої науки. Маркетингові плани інновації не складається, дослідники не об'єднуються в якусь конкретну творчу групу, тобто пошуком інновації займається безпосередньо самі вчені. Як правило діяльність вчених на цій стадії фінансується державою і проходить у стінах різних науково-дослідних інститутів та університетів. Великі корпорації теж можуть фінансувати цю діяльність із спеціального бюджету.

На другій стадії "прикладних досліджень" фундаментальна наукова ідея стає конкретною ідеєю по новому продукту, процесу, технології.

Метою науково-дослідної розробки (НДР) прикладного характеру стає розробка стратегії позиціонування підприємства на ринку. На другій стадії розробляють шляхи реалізації ідеї, що виникла на першій стадії. Для цього проводять дослідно-конструкторські розробки (ДКР) у частині формулювання технічного завдання (ТЗ) на проект створення інновації. Якщо стоїть завдання створення нової технології чи нової конструкції виробу, які можуть бути презентовані у вигляді, наприклад, стенда чи макета.

На стадії ДКР завершуються наукові дослідження і відбувається перехід від лабораторних досліджень та експериментальних виробництв, до промислового виробництва. ДКР - роботи, які спрямовані на створення інноваційних продуктів, товарів або технологій, впровадження нових інноваційних процесів, послуг або систем. Крім нововведень до цих робіт відноситься і модернізація застарілих продуктів, процесів і послуг. До ДКР відносять наступні роботи: конструкторські; проектні; технологічні; створення експериментальних моделей; випробування дослідних зразків.

Результати робіт проведених на цій стадії відображаються в інструкціях з застосуванню інновації, технічній документації інновації тощо.

На стадії зародження, як правило, працюють у групах, або в рамках створених венчурних або вертикальних компаній, тобто спостерігаються організаційні інновації щодо оформлення проекту. Слід зазначити, що цей етап не завжди закінчується успішно. Існує велика імовірність невдач, ризиків і відстрочки одержання результатів. Спочатку, коли кошти вкладаються в науково-дослідні і конструкторські розробки, успіхи мають суто науковий, а не комерційних характер. Це - сфера збитків. Закінчується етап передаванням опрацьованої документації у виробництво (акту про НДР).

Етап впровадження інновації на ринок: налагодження технологічного процесу, випуск експериментальної серії та ринкова апробація, формування стратегії та каналів збуту. Прибуток відсутній. Організовуються заходи щодо маркетингу та брендингу. Насправді маркетингові рішення і маркетинговий моніторинг повинен охоплювати всі стадії, за винятком першої. Такий підхід узгоджується з поняттям "системи "4Р":