Розділ 2. СИСТЕМНІ СКЛАДОВІ ВИРОБНИЧОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

- економічної ефективності. Інформація про хід виробництва включає:

- випуск продукції та її складових за рік, по кварталах, місяцях і за всіма структурними підрозділами;

- постачання напівфабрикатів, комплектуючих виробів та їх облік у виробництві;

- рух предметів праці за операціями технологічного процесу з реєстрацією початку і закінчення кожної;

- рух наробків;

- брак;

- постачання матеріалів у цехи та їх подача на робочі місця;

- час роботи і простоїв устаткування;

- час ремонтно-профілактичних робіт;

- витрачання матеріально-енергетичних ресурсів за їх видами.

3.3. Використання сучасних методів оптимізації виробничого планування

Оптимізація процесів планування - це основа ефективної діяльності підприємства, спрямована на підвищення продуктивності праці, зниження собівартості виробленої продукції, раціональне використання ресурсів, і як результат, - підвищення рентабельності. Через те, що виробниче планування вимагає урахування безлічі факторів, оптимізація виробничого планування є найбільш трудомісткою ланкою виробничого менеджменту. Тому сучасне виробництво неможливо представити без інформаційної підтримки процесів планування.

Тип виробництва, його серійність, тривалість виробничого циклу, ступінь технологічної складності виробництва продукції, стабільність виробничих завдань, галузева специфіка - все це безпосередньо впливає на методи і структуру процесів виробничого планування. Тому основним завданням програмного забезпечення такого виду є не тільки й не стільки поставка готового рішення щодо формування виробничих планів, а надання потужного і гнучкого інструмента, що акумулює у собі широкий набір можливостей для побудови ефективної системи планування, яка відповідала б потребам конкретного підприємства.

У переважній більшості випадків чинником, що накладає різного роду обмеження при складанні виробничих планів, є специфіка технологічних процесів. Розглянемо кілька таких специфічних обмежень:

- специфічні умови переналагоджень устаткування;

- розгалужений ланцюг умов призначення переналагодження;

- наявність у складі продукції або напівфабрикатів побічних продуктів, які використовуються як інгредієнти при виготовленні іншої продукції підприємства;

- існування декількох залежних виробничих завдань, які необхідно планувати як єдиний технологічний процес. Це накладає обмеження при виборі альтернативних ресурсів;

- залежність параметрів виробничих завдань і умов (правил) завантаження виробничих потужностей. Наприклад, може існувати правило, що забороняє запускати виробничу лінію на незначні завдання;

- обмеження на тимчасові зазори між технологічними переділами (особливо актуально для технологічних процесів, у маршрутах яких мають місце термічні або гальванічні операції);