Розділ 2. СИСТЕМНІ СКЛАДОВІ ВИРОБНИЧОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

- плани-графіки з виділенням проміжних етапів робіт;

- система забезпечення збалансованості матеріальних запасів і виробничої програми.

3 метою узгодження у часі виконання окремих робіт Г. Ґант у 1917 р. запропонував графічний метод, який пізніше отримав назву "графіки Ґанта". Для планування і контролю робіт з виробництва окремих виробів будуються діаграми (графіки), які показують стан виготовлення окремих компонентів виробу (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Фрагмент графіка Ґанта

Кожна лінія на графіку може означати конкретне завдання (виріб, його частину) і, в свою чергу, може розділятися на окремі етапи робіт. Наприклад, проектування, виготовлення, випробування, технічний контроль. Кожна лінія на графіку відповідає даті початку і закінчення роботи. За допомогою цього графіка можна порівнювати фактичне виконання робіт з планом.

Плани-графіки з виділенням проміжних етапів робіт передбачають розподіл виконуваних робіт на окремі етапи, стадії (рис. 3.4).

Цей метод вимагає графічного зображення робіт (проектування, виготовлення, випробування), необхідних для виробництва кінцевого продукту. План-графік може використовуватися у всіх видах управлінських робіт, які вимагають планування та контролю за виконанням операцій за графіком.

Система забезпечення збалансованості матеріальних запасів і виробничої програми ("Лайн оф беланс" - ЛОБ) розроблена співробітником компанії "Ґудер" Д. Фоучем і порівняно з вищеописаними методами є більш складною.

Рис. 3.4. План-графік з визначенням проміжними етапів робіт

Цей метод використовується при плануванні замовлень, які повторюються, і дозволяє звести до мінімуму виробничі запаси, якщо терміни поставки сировини, матеріалів, комплектуючих виробів є строго означеними, але можуть порушуватись постачальниками.

Реалізація плану виробництва продукції на підприємстві досягається узгодженою взаємодією всіх його структурних підрозділів. На результати діяльності кожного структурного підрозділу має вплив ряд чинників, які необхідно своєчасно виявляти і запобігати їх негативному впливу, оскільки нехтування ними порушить нормальний хід виробничого процесу. Це зумовлює необхідність забезпечення диспетчирування та постійного контролю за процесом виробництва, виявлення відхилень і прийняття заходів з їх усунення. Моніторинг виробничого процесу здійснюється планово-диспетчерськими підрозділами підприємства і цеху шляхом порівняння фактичних термінів випуску продукції, її обсягів з плановими величинами.

Завдання оперативного регулювання виробничого процесу полягає в оперативному обліку виконання встановленого графіку виробництва; виявленні, аналізі та усуненні причин відхилень; прийнятті оперативних заходів з попередження та усунення відхилень; координації поточної діяльності взаємопов'язаних елементів.

Оперативне регулювання здійснюється за допомогою спеціальних технічних засобів, оперативної планової та фактичної інформації. Своєчасність поступлення інформації, її достовірність безпосередньо впливають на якість програм і завдань. У виробничій практиці, незважаючи на стабільність цехових програм, неминуче виникають зміни та відхилення, які вимагають коригування раніше складених планів. Ці зміни і відхилення зумовлені відсутністю необхідних матеріалів, виникненням браку, аварійним ремонтом устаткування тощо.

Своєчасний, повний і точний облік всіх відхилень дозволяє оперативно регулювати хід виробництва, скеровувати його протікання відповідно до плану. Вирішити цю проблему можна шляхом створення комплексної автоматизованої системи оперативного обліку на підприємстві.

Така система повинна відповідати ряду вимог:

- високої оперативності збору та обробки інформації;

- відсутності дублювання в роботі кожної ланки системи;

- забезпечення попередньої обробки інформації;

- запобігання передачі надлишкової інформації;

- можливості синтезу інформації для управлінських потреб;