Розділ «1.4. Складові максимізації прибутку як джерела розвитку підприємства»

Система економічних протиріч, пов'язаних з обмеженістю економічних ресурсів, вирішується за допомогою вибору альтернативних шляхів їх використання з урахуванням економічної ефективності. У спрощеному вигляді ефективність використання обмежених ресурсів моделюється за допомогою кривої виробничих можливостей (рис. 1.13).

Крива виробничих можливостей (production possibility curve -PPC) - графічне зображення різних комбінацій виробництва за максимального використання наявних ресурсів та існуючого рівня технологій.

Рис. 1.13. Крива виробничих можливостей

Уявимо, що обмежений набір ресурсів використовується суспільством для виробництва тільки двох товарів X та Y. Можна так розпорядитися ресурсами, що всі вони будуть направлені на випуск товару X, в цьому випадку буде виготовлено Nx одиниць товару X і жодної одиниці товару Y. В іншому крайньому варіанті всі виробничі фактори направлені на випуск товару Y, і в результаті виготовляється AY одиниць товару Y і жодної - товару X. У решті всіх випадків, щоб виробити одночасно і товар X, і товар Y необхідно робити вибір: скільки одиниць товару X виготовити за рахунок відмови від випуску якоїсь кількості товару Y. Кожна точка кривої AYNx показує можливі співвідношення випуску товарів X та Y при повному використанні всіх наявних ресурсів. У зв'язку з цим лінія AYNX називається кривою виробничих можливостей.

Через обмеженість ресурсів випуск будь-яких співвідношень товарів X та Y, відповідних точкам поза областю 0AYNx (наприклад, точці К), недосяжний. Навпаки, будь-яка комбінація товарів X та Y, відповідна точкам усередині області 0AYNx (наприклад, точка Z), може бути вироблена за допомогою навіть частини ресурсів, що використовуються.

Крива виробничих можливостей є ілюстрацією чотирьох фундаментальних положень:

1) обмеженість ресурсів - про це свідчить область недосяжних комбінацій товарів X та Y за лінією РРС (як, наприклад, в точці К);

2) необхідність вибору - потрібно вирішити, який набір товарів X та Y, відповідний лінії РРС, задовольнить запити суспільства;

3) існування витрат втраченої можливості - на це вказує спадний характер кривої РРС, оскільки для виробництва додаткової одиниці товару X потрібно відмовлятися від випуску якоїсь кількості товару Y, тобто нести витрати втраченої можливості. Ці витрати оцінюють за допомогою показника альтернативної вартості. Альтернативною вартістю називається упущена вигода через відмову від здійснення наступної за значущістю альтернативи при виборі через те, що обмежені ресурси використовуються лише за одним призначенням.

Альтернативна вартість вибору в грошовому виразі включає "втрату" ресурсів, які витрачені на здійснення обраної альтернативи, а також "втрату" найбільших можливих грошових вигод при відмові від наступної за значущістю альтернативи.

Альтернативна вартість виробництва однієї одиниці товару X (АВх) — це та кількість товару Y, яку перестали виробляти при виготовленні додаткової одиниці товару X, тобто це "виробничі втрати" товару Y.

Альтернативна вартість товару графічно являє собою тангенс кута нахилу РРС, прилеглого до вісі даного товару;

4) збільшення витрат втраченої можливості - випуск перших одиниць товару X можна здійснити, використовуючи найбільш продуктивні ресурси. Це спочатку не викличе різкого зменшення виробництва товару Y (з рис. 1.13 видно, що для виробництва комбінацій товарів X та Y, відповідних точкам С і D, не потрібно істотно скорочувати виробництво товару Y). Проте, по мірі подальшого розширення об'ємів випуску товару X необхідно залучати менш якісні ресурси, у зв'язку з цим кожна додаткова одиниця X вимагатиме відмови від виробництва все більшої кількості товару Y. Отже, із зростанням випуску товару X витрати втраченої можливості постійно збільшуються. З цієї причини крива РРС випукла (або увігнута по відношенню до початку координат). Зростання витрат втраченої можливості при розширенні виробництва будь-якого товару носить фундаментальний характер, унаслідок чого це явище трактується як закон зростаючих витрат виробництва.

Закон зростання альтернативної вартості визначає графічний вигляд кривої виробничих можливостей. Якщо альтернативна вартість товару X за будь-якого обсягу виробництва залишається сталою величиною (АВХ = const), то крива виробничих можливостей має вигляд прямої лінії (рис. 1.14). Так, за даними рис. 1.14 АВх становить 1 одиницю товару.

Якщо ж при збільшенні обсягів виробництва товару X його альтернативна вартість зростає (виконується закон зростання альтернативної вартості), то крива виробничих можливостей набуває вигляду випуклого графіка (рис. 1.15).

За даними рис. 1.15 АВХ на верхній ділянці кривої становить 0,2 одиниці товару Y, а при збільшенні обсягів випуску товару X (нижня ділянка кривої) досягає 3 одиниці товару Y.

Рис. 1.14. Крива виробничих можливостей зі сталою альтернативною вартістю товару

Рис. 1.15. Крива виробничих можливостей при змінній альтернативній вартості товару

Можливі випадки ламаної кривої виробничих можливостей. За таких умов на ній виділяються окремі ділянки зі сталою альтернативною вартістю, при переході з однієї ділянки до іншої альтернативна вартість змінюється (рис. 1.16). За даними рис. 1.16 АВх на верхній ділянці кривої РРС становить 0,66 одиниць товару Y, а при зростанні обсягів його виробництва (нижня ділянка РРС) досягає 1,5 одиниці товару Y.