Сульфаніламіди, похідні сульфаніпової кислоти, мають однаковий спектр протимікробної дії і різняться за фармакокінетикою. Вони є однією з ефективних і безпечних груп антибактеріальних препаратів. Всього у світі синтезовано близько 15000 похідних сульфаніламідів. У медичній практиці використовують приблизно 40 препаратів.
Фармакомаркетинг
| Кількість у світі | Перелік нових препаратів | |||
| INN | Торговельні марки | Поновлення за INN (останні 5 років) | % поновлення в групі | |
| 48 | 686 | 2 | 4,2 | Сульфаметрол, сульфакарбамід |
Класифікація сульфаніламідів пов'язана з їх складом і особливостями фармакокінетики.
Класифікація препаратів
ΜΟΗΟΚΟΜΠΟΗΕΗΤНІ
| І. Всмоктуються в кишечнику | ||
| Короткої дії Сульфаніламід Сульфатіазол Сульфадимідин Сульфаетидол Сульфакарбамід Сульфадіазин | Тривалої дії · Сульфамєтоксипіридазин · Сульфамонометоксин · Сульфадиметоксин | Надтривалоі дії Сульфаметоксипіразин |
| ІІ. Не всмоктуються в кишечнику | ІІІ. Для місцевого застосування |
| Фталілсульфатіазол Сульфатуанідин Фталілсульфаліридазин | Сульфацетамід |
КОМБІНОВАНІ
| І. Сульфаніламіди + саліцилова к-та | ІІІ. Сульфаніламіди + триметоприм | ІІІ. Для зовнішнього застосування |
| Салазодин · Салазодиметоксин · Салазосульфапіридин | Котримоксазол (Гросептол) · Лідалрим · Сульфатон · Потесептил · Дитрим · Потесета | Сульфадіазин срібла · Сульфатіазол срібла · Мафенід · Стрептонітал · Альгімаф · Нітацид |
Препарати резорбтивної (загальної) дії різняться за тривалістю антибактеріального ефекту:
A) препарати короткої дії, період напіввиведення яких 8-10 годин;
Б) препарати тривалої дії, період напіввиведення – 24-28 годин;
B) препарати надтривалої дії, період напіввиведення становить понад 48 годин.
Препарати кишкової (місцевої) дії не всмоктуються в кишечнику, спорюють там високу ефективну концентрацію і застосовуються при кишкових інфекціях.
Комбіновані сульфаніламідні препарати поєднують салазосульфаніламіди і сульфаніламіди в комбінації з триметопримом.
Механізм дії
Механізм дії сульфаніламідів являє собою конкурентний антагонізм з параамінобензойною кислотою (ПАБК). ПАБК є вихідним продуктом для синтезу фолієвої кислоти в мікробній клітині. Без фолієвої кислоти неможливий ріст і розмноження мікробної клітини. Синтез відбувається за схемою (Рис. 37 ).
Мікробна клітина поглинає сульфаніламідний препарат замість ПАБК і тим самим блокується перший етап синтезу нуклеїнових кислот. Обов'язковою умовою антимікробної дії препаратів є перевищення концентрації ПАБК у субстратах у середньому в 300 разів. Для різних препаратів це відношення буде різним: стрептоцид – 1:1600, сульфазин – 1:100, норсульфазол – 1:26.
Для протимікробної активності погрібна наявність вільної амінної групи NH2 у 4-му положенні.
Комбіновані сульфаніламіди і саліциловою кислотою і триметопримом блокують перехід ПАБК в дегідрофолієву кислоту, а триметоприм – перехід дегідрофолієвої у тетрагідрофолієву кислоту, порушують синтез пуринів, а після ДНК- і РНК.
Рис. 37 Механізм дії сульфаніламідних препаратів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сульфаніламідні препарати“ на сторінці 1. Приємного читання.
