У підшлунковій залозі, в "ендокринній" її частині, міститься понад 2 млн. осіровків Лангерганса, які складаються із α-, β- і D-клітин, що секретують відповідно глюкагон, інсулін і гастрин. Інсулін і глюкагон впливають на вуглеводний обмін: інсулін, має гіпоглікемічну дію; в α-клітинах продукується контрисулярний гормон глюкагон, який має гіперглікемічну дію. Фізіологічна дія цих двох гормонів у кінцевому результаті спрямована на більш повне використання тканинами глюкози.
Найбільш сильним і специфічним стимулятором синтезу і секреції інсуліну є глюкоза
При відсутності (дефіциті) інсуліну внаслідок гіпофункції осіровків Лангергансу виникає захворювання – цукровий діабет.
Цукровий діабет – ендокринно-обмінне захворювання з абсолютним або відносним дефіїїитом інсуліну, обумовлене порушенням усіх видів обміну речовин, особливо вуглеводного. Характеризується прогресуючим зростанням рівня глюкози в крові (гіперглікемія) та виділенням її з сечою (глюкозурія).
Цукровий діабет розвивається і у випадку, коли інсулін виробляється хоча і в достатній кількості, але швидко інактивується ферментом інсуліназою.
До гострих ускладнень цукрового діабету відносяться коматозні стани: гіперкетонемічна (діабетична), гілоглікемічна коми.
Введення в медичну практику інсуліну відкрило нову еру в лікуванні хворих цукровим діабетом. З застосуванням інсуліну смертність від коми складає 3-5%, а тривалість життя в цієї групі хворих збільшилась на 21-25 років.
Отримують інсулін з підшлункових залоз забійної худоби, найближчим за хімічною будовою є препарат з підшлункової залози свиней (відрізняється тільки однією амінокислотою).
Досягнуто значних успіхів у синтезі інсуліну людини за допомогою генної інженерії.
За хімічною будовою інсулін – це білок, молекула якого складається з 51 амінокислоти.
Фармакомаркетинг
| Кількість у світі | Перелік нових препаратів | |||
| 1ΝΝ | Торговельні · марки | Поновлення за IΝΝ (останні 5 років) | % поновлення в групі | |
| 28 | 917 | 1 | 3,6% | Лізппоінсулін (Хумалог) |
Класифікація і препарати
| Інсуліни людські | Інсуліни тваринного походження | ||||||
| Монокомпоненгні | Монопікові | ||||||
| Короткої дії | Середньої тривалості дії | Тривалої дії | Короткої дії | Середньої тривалості дії | Тривалої дії | Короткої дії | Середньої тривалості дії |
| Лізпро- інсулін · Інсулін людсь кий для ін'єкцій | Інсуліну ізофану людського суспензія · Інсулін-цинк- суспензія змішаний людський | Інсулін- цинк- суспен- )ія кристал ічна | Інсулін для ін'єкцій нейтраль ний | Інсулін амі нохінурид · Інсулін- цинк- суспензія аморфна | Інсулін- цинк- суспензія криста лічна | Нейтральний розчинний інсулін | Інсулін амінохінурид |
Механізм дії інсуліну
Найбільш визначна на сьогоднішній час гіпотеза про його мембранну дію. Згідно з нею інсулін взаємодіє з молекулою аденілатциклази в мембрані клітини. Інсулін змінює проникнення клітинної мембрани і стимулює транспорт глюкози, амінокислот і калію у клітину. Надходження іонів калію у клітину нормалізує поляризацію клітинної мембрани.
Першою ланкою механізму дії інсуліну є зв'язування зі специфічними рецепторами плазматичної мембрани клітин-мішеней (насамперед у печінці, жировій тканині, м'язах).
Інсулін з'єднується з α-субодиницею рецептора, одночасно стимулюється кіназна активність β-субодиниці рецептора. Створюється комплекс “інсулін + рецептор”, який шляхом ецдоцитозу проникає в середину клітини, де інсулін звільняється, і запускаються клітинні механізми дії гормону.
У клітинних механізмах дії інсуліну беруть участь цАМФ, Са , інозиттрифосфат, фруктозо-2,6-дифосфат. Саме зростання останнього під впливом інсуліну сприяє утилізації глюкози з крові, утворенню з неї жирів.
Крім збільшення транспорту глюкози підвищується обмін фосфоліпідів, змінюється активність внутрішньоклітинних ензимів: стимулюється гексокіназа (збільшується утворення глюкозо-6-фосфату), глікогенсинтетаза (збільшуєіься утворення глікогену). У плазмі крові швидко знижується концентрація глюкози, а у тканинах збільшується вміст глікогену.
Далі комплекс інсуліну з рецептором, що знаходиться в клітині, розщеплюється під дією ферментів лізосом, рецептор повертається на поверхню мембрани, щоб прореагувати з іншою молекулою інсуліну, а інсулін деградує.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Інсуліни“ на сторінці 1. Приємного читання.
