Дози і режим призначення сульфаніламідних препаратів
| Сульфаніламідні препарати | У перший день | У наступні дні | |
| 1-е вживання (“ударна” доза) | подальні вживання | ||
| Короткої дії | 2г | По 1 г 4 рази на день | По 1 г 4 рази надень |
| Середньої тривалості дії | 2г | По 1 г Зрази на день | По 1 г 3 рази надень |
| Тривалої дії | 1-2 г | - | По 1 г 1 раз надень |
Порушення принципів дозування сульфаніламідних препаратів (відсутність ударних доз і скорочення курсу прийому) веде до розвитку стійких до сульфаніламідів штамів мікроорганізмів.
Фармакобезпека
Умови раціонального приймання сульфаніламідів пов'язані з їхнім метаболізмом. Ацетилювання проходить у кислому середовищі, а це знижує антимікробну активність препаратів і сприяє кристалурії в нирках. Щоб запобігти цьому, необхідно супроводжувати приймання сульфаніламідів питтям великої кількості лужних напоїв. Препарати треба приймати або натщесерце, або між прийманням їжи. Лужне середовище сприяє також переходові сульфаніламідів в іонний стан, що полегшує захоплення і засвоєння препаратів мікробною клітиною.
Одночасне приймання сульфаніламідів з похідними ПАБК приводить до зменшення їхньої активності. Це часто трапляється при застосуванні сульфаніламідів з пеніциліном, який розчиняють у новокаїні (похідний ПАБК).
Раціональним є одночасне приймання сульфаніламідів з деякими антибіотиками. Це розширює спектр антимікробної активності і посилює антимікробну дію.
Для зменшення проявів токсичних впливів сульфаніламідів необхідно зменшити дозу або відмінити препарат, призначити вітаміни В, С, фолієву кислоту та ін.
Передозування сульфаніламідів частіше трапляється у дітей і осіб похилого віку, особливо після 10-14-ї доби лікування препаратами тривалої дії.
Потенційний синергізм спостерігається з пеніциліном – фармакокінетичний синергізм (конкурентний антагонізм за зв'язок з білками). Пеніцилін зменшує ацетилювання сульфаніламідів, збільшує спектр антимікробної активності.
При інфекції, викликаній протеєм, застосовують сульфаніламіди в комплексі з поліміксинами. Комбінування сульфаніламідів з левоміцетином і тетрацикліном посилює їхню токсичну дію.
Застосування сульфаніламідних препаратів у знижених дозах сприяє утворенню штамів мікроорганізмів, стійких до дії препаратів.
Для підвищення неспецифічної резистентності організму хворих можна одночасно з сульфаніламідами застосувати стимулятори ЦНС, нуклеїнат натрію, пеигоксил, біостимулятори (гамма – глобулін, екстракт алое), вітаміни В6 і В12, глютамінову кислоту, стимулятори імунної системи (левамізол, метилурацил, продигіозан).
Колібактерин застосовується для корекції дисбактеріозу в комбінації з вітамінами групи В як замісна терапія.
Належить уникати одночасного призначення потесептилу з фенітоїном, фенілбутазоном, напроксеном. Сульфаніламіди не можна поєднувати з препаратами, які пригнічують кровотворення (бутадіон, анальгін, левоміцетин та ін.); з пероральними цукрознижуючими засобами (похідні сульфонілсечовини); альфа- і бета- адреномімсіиками. дифенілом. ПАСК, фолієвою кислотою, діуретиками, метотрексатом.
Стрептоцид несумісним з дигітоксином, ізадрином, хлористоводневою кислотою, кофеїном, фенобарбіталом.
Протибактеріальна дія сульфаніламідних препаратів знижується за наявності гною, крові, продуктів розпаду тканин організму, в яких містяться в достатніх кількостях ПАБК та фолієва кислота.
Приймання сульфаніламідів на фоні антикоагулянтів може призвести до розвитку кровотечі.
Призначення сульфаніламідних препаратів потребує обережності при захворюваннях нирок і печінки.
Після їди слід вживати салазодин, салазодимегоксин, салазосульфапіридин, ко-тримоксазол (гросептол), потесептил.
Порівняльна характеристика препаратів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сульфаніламідні препарати“ на сторінці 5. Приємного читання.
