НПЗЗ відзначаються протизапальною, анальгезуючою та жарознижувальною дією. Усі препарати характеризуються неспецифічністю дії, тобто протизапальний ефект виражений при запаленні будь-якого генезу і локалізації процесу.
Фармакомаркетинг
| Кількість у світі | ||||
| INN | Торговельні марки | Поновлення за INN (останні 5 років) | % поновлення в групі | Перелік нових препаратів |
| 104 | 3009 | 16 | 16,1% | Амізон, ацетилсаліцилат лайну (Аспізол, Ласпал), фенопрофен (Налфон), флурбіпрофен (Ансейд, Флугалін), етодолак (Ельдерин), теноксикам (Тилкотил), морніфлумат, німесулід (Месулід), толметин (Толекгин), етофенамат, бензидамін (Тантум верде, Тантум роза), набуметон (Релафен), азапропазон (Проліксан), буфексамак (Буфацерм), лорноксикам (Ксефокам), целекоксиб (Целебрекс), рофекоскиб (Віокс) |
Класифікація та препарати
| Похідні саліцилової кислоти та комбіновані препарати | Похідні фенілпропіонової та фенілоцтової кислоти | Оксиками та фенамати* | Похідні піразолону та індол оцтової кислоти* | Комбіновані та інші препарати* |
| Ацетилсаліцилова к-та · Ацетил саліцилат лізину · Бен-Гей* | Диклофенак нагрію · Кстопрофен · Тіапрофснова к-та | • Мелоксикам Піроксикам Ніфлумова к-та* Мефенамінова к-та* | Індометацин* · Фснілбутазон · Клофезон | Целекоксиб* (Целеб- рекс) Реопірнн; Німесулід* Копацил; Етодолак*; Набу метоп* · Диклокаїн |
• Селективні інгібітори ЦОГ-2; • Високоселекгивні інгібітори ЦОГ-2
Механізм дії
Основним механізмом протизапальної дії НПЗЗ є пригнічення синтезу простагландинів (ПГ). зумовлене блокадою ферменту циклооксигенази (ЦОГ) – ключового ферменту їх синтезу з арахідонової кислоти. В осередку запалення під дією різних травмуючих чинників активується фосфоліпаза А2, під впливом якої із фосфоліпідів клітинних мембран звільнюється арахідонова кислота (рис. 8).
Рис. 8. Механізм дії ненаркотичиих анальгетиків.
Існує 2 ізоферменти ЦОГ, які блокуються НПЗЗ. Перший, ізофермент – ЦОГ-1 контролює синтез ПГ у фізіологічних умовах, які регулюють цілісність слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, функцію тромбоцитів і кровообіг у нирках. Другий, ізофермент – ЦОГ-2 бере участь у синтезі ПГ, що викликають запалення. У нормальних умовах ЦОГ-2 відсутня і утворюється під дією деяких тканинних факторів, шо спричиняють запальну реакцію. Таким чином, протизапальна дія НПЗЗ зумовлена пригніченням ЦОГ-2, а побічні реакції-ЦОГ-1.
Першим високоселективним специфічним інгібітором ЦОГ-2 є целекоксиб (целебрекс). Він має дуже низьку спорідненість з ЦОГ-1, тому не впливає на синтез тих ПГ, які відповідають за фізіологічні процеси у слизовій оболонці шлунка, кишечника, та на процес агрегації тромбоцитів.
Пригнічення НПЗЗ ексудативної фази запалення є наслідком зниження активності медіаторів запалення – простагландинів, брадикініну, гістаміну, серотоніну, шо веде до зменшення проникності судинної стінки. Вони пригнічують окисне фосфорилування, що порушує синтез глікозаміногліканів, а це гальмує процеси проліферації, пригнічується розвиток фібриноїоної фази ревматичного запалення.
НПЗЗ гальмують вільнорадикальні реакції, пригнічуючи цим активність вільних радикалів кисню, які ушкоджують клітинні мембрани у місці запалення і сприяють його розповсюдженню.
Протигіалуронідазна активність НПЗЗ сприяє зменшенню проникності судин і клітинних мембран при запаленні.
НПЗЗ блокують утворення АТФ і цим зменшують забезпечення енергією запальної реакції.
Механізм анальгезуючої дії НПЗЗ полягає у зменшенні сенсибілізуючого впливу ПГ на закінчення чутливих нервів і підвищенні порогу збудливості таламуса. Зниження під впливом НПЗЗ інтенсивності запальної реакції, набряку тканин супроводжується зменшенням больових відчуттів.
Жарознижувальна дія НПЗЗ розвивається внаслідок пригнічення збудливісти теплорегулюючого центру проміжного мозку та збільшення тепловіддачі через розширення судин шкіри і посилення потовиділення. Ефект відбувається виключно в умовах гіпертемії.
Нанесення мазі, що містить метилсаліцилат (бен-гей), на уражені артритом суглоби, призводить до значного зменшення напруження періартикулярних м'язів. Зменшення вираженості спазму м'язів та болю зумовлено також зігрівальним ефектом. Місцеве застосування препарату збільшує кровообіг у тканинах внаслідок розширення капілярів, сприяє виведенню з них біологічно активних речовин з подразнювальною дією (молочна кислота), зменшенню вираженості спазму м'язів та збільшенню об'єму рухів у суглобах.
Фармакодинаміка
Препарати цієї групи, на відміну від наркотичних анальгезинів, виявляють протизапальну і жарознижуючу дію. Бен-гей володіє відволікальною, анальгезуючою та розігрівальною дією.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ)“ на сторінці 1. Приємного читання.
