Комбінована дія ліків

Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту

Лікарські засоби комбінують для ослаблення небажаних ефектів фармакотерапії або щоб запобігти їм, підвищення терапевтичного ефекту, скорочення терміну лікування.

Якщо дві речовини діють в одному напрямі, таке явище називають синергізмом (грец. synergos – діючий разом). При прямому синергізмі спостерігається переважно сумарна дія, коли лікарські речовини діють на одні й ή самі рецептори (наприклад, норадреналін і адреналін). Якщо кінцевий результат застосування двох лікарських речовин більший від суми ефектів кожної речовини окремо – це потенціювання (англ. Potentiate – посилювати). Потенціювання властиве переважно для непрямого синергізму, коли речовини мають різний механізм діі і впливають на різні рецептори.

Якщо внаслідок взаємодії двох речовин ефекти однієї з них зменшуються або втрачаються, таке явище називають антагонізмом (грец. anti – протилежний і agon – боротьба). Антагонізм широко використовують для усунення негативної дії ліків, а також при отруєннях.

Розрізняють антагонізм фізичний, хімічний і функціональний. Фізичний антагонізм спостерігається при адсорбції різних токсичних речовин сорбентами. Хімічний антагонізм – це якщо між речовинами відбуваються хімічні реакції з утворенням неактивних сполук. Функціональний антагонізм – це якщо лікарські речовини діють на одні й ті самі рецептори, але у протилежному напрямку.

Фактори, що впливають на фармакокінетику і фармакодинаміку ліків

Усю багатогранність факторів, здатних впливати на фармакокінетику і фармакодинаміку ліків, можна розділити на дві групи.

• 1. Екзогенні фактори, не зв'язані з організмом хворого: хімічна будова ліків, фізичні властивості, лікарська форма і шляхи її введення, доза ліків, режим харчування, стан зовнішнього середовища (циркадний ритм, атмосферний тиск, температура повітря).

• 2. Ендогенні фактори, зв'язані з організмом хворого: маса тіла, стать, вік, фізіологічний (вагітність, гіподинамія, температура тіла) і патологічний (захворювання щитовидної залози, шлунково-кишкового тракту, алкоголізм) стани організму.

Зараз накопичено достатньо даних про залежність характеру фармакологічної активності від хімічної будови ліків. Ліки, близькі за хімічною будовою, мають, як правило, подібні фармакологічні властивості. Як правило, збільшення розмірів молекули пов'язане з блокуючими ефектами, якщо при цьому не збільшується кількість іонізуючих груп. Відомо, що одноатомні спирти справляють наркотичну дію, а багатоатомні – ні. Включення галогену в молекулу метану обумовлює наркотичну дію (хлороформ); закисні форми заліза і арсену більш активні, ніж окисні; окис вуглецю більш токсичний, ніж вуглекислота. Усунення будь-якої функціональної групи з молекули лікарської речовини може значною мірою змінити її дію. Нарешті, практичне значення залежності "струкіура-дія" полягає в тому, що знаючи що залежність, можна синтезувати ліки з заданими фармакологічними властивостями.

Для взаємодії лікарської речовини з рецепторами клітин дуже важливою є просторова відповідність функціональних труті молекул речовини функціональним групам макромолекул рецептора, тобто наявність комплементарності. Чим більша комплементарність, тим більшу спорідненість має лікарський засіб з відповідними рецепторами і тим більша його фармакологічна активність.

Для процесу всмоктування вирішальне значення має агрегатний стан ліків. Так, газоподібні ліки швидко всмоктуються через дихальні шляхи і швидко виявляють свою дію. Далі за швидкістю всмоктування ідуть рідини, потім тверді речовини. При цьому швидкість прояву ефекіу і токсичності прямо залежить від факторів розчинності. Саме цей фактор, а також вид лікарської форми і шлях введення забезпечують біодоступність ліків. Правильне використання фактора розчинності при виборі лікформи і шляху її введення підвищує біодоступність ліків.

Фармакологічна активність полярних і неполярних сполук різна. Полярні сполуки погано проникають крізь біологічні мембрани: шкіру або слизову оболонку, а з крові – погано або взагалі не надходять до тканин. Такі ліки часто мають меншу активність і токсичність при резорбтивній дії, ніж неполярні сполуки. Неполярні сполуки легко розчиняються в ліпідах і тому проходять крізь шкіру, слизову оболонку, гематоенцефалічний бар'єр.

Знання розчинності та фізико-хімічних властивостей лікарських речовин має велике значення для правильного вибору лікарської форми, шляху введення і дози препарату, а також дає змогу уникати деяких побічних ефектів.

Вивченням впливу лікарської форми на фармакодинаміку і фармакокінетику ліків займається біофармація. Вона вивчає всі види залежності фармакологічних активностей ліків від технологічних показників виготовлення їх лікарських форм.

Склад і кількість їжі впливає, насамперед, на кінетику надходження ліків у організм і особливо при прийманні їх крізь шлунково-кишковий тракт. Крім конкурентних відношень при всмоктуванні відіграють роль і можливі хімічні взаємодії. Тому рекомендаціям приймання ліків, до чи після їди, має приділятися велика увага. Необхідно враховувати також характер їжі, що споживається.

Призначення резерпіну до їди протипоказане у зв'язку з подразнювальною дією його на слизову оболонку травного канапу. Під час голодування прискорюється транспорт речовин з травного каналу, пригнічується дезінтоксикація речовин і може посилюватися токсична дія деяких лікарських речовин. Наявність їжі в шлунку й кишках запобігає подразнювальній дії деяких лікарських речовин на слизову оболонку травного каналу при вживанні їх усередину (саліцилати, тетрациклін, індометацин, диклофенакнатрій, резерпін та ін.).

У клінічній практиці важливо враховувати вплив температурного чинника на фармакодинаміку ліків. Реакція організму на той чи інший лікарський препарат у період акліматизації може суттєво змінюватися.

На фоні гіпоксії організму лікарські речовини можуть діяти не властивим для них чином в умовах норми. При гіпербаричній гіпоксії ефект деяких лікарських речовин, як правило, суттєво підвищується. При гіпоксії підвищується токсичність серцевих глікозидів, симпатоміметичних амінів, барбітуратів.

Під впливом іонізуючого випромінювання змінюється фармакодинаміка і фармакокінетика лікарських речовин. Це зумовлено тим, що пі д впливом іонізуючого випромінювання змінюються процеси обміну, функція імунної системи тощо.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Комбінована дія ліків“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Загальна фармакологія

  • Основні етапи історії фармакології

  • Види дії ліків

  • Негативні види дії ліків

  • Принципи дозування ліків

  • Шляхи введення ліків

  • Фармакокінетика ліків

  • Всмоктування ліків

  • Розподіл ліків в організмі

  • Виведення ліків з організму

  • Комбінована дія ліків
  • Механізм дії ліків

  • Спеціальна фармакологія

  • Ненаркотичні анальгетики (ННА)

  • Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ)

  • Снодійні засоби

  • Седативні засоби

  • Транквілізатори (МАЛІ ТРАНКВІЛІЗАТОРИ, АТАРАК- ТИКИ, АНКСІОЛІТИКИ, АНТИФОБІЧНІ)

  • Нейролептики

  • Протисудомні засоби

  • Засоби для лікування паркінсонізму

  • Аналептики

  • Психостимулятори

  • Антидепресанти

  • Ноотропні засоби та актопротектори

  • Адаптогени

  • Лікарські засоби, що впливають на периферичну нервову систему. Ліки, які впливають на аферентну іннервацію

  • Засоби, що впливають на аферентну інервацію

  • Відхаркувальні та протикашльові засоби

  • Холіноміметики

  • Антихолінестеразні препарати

  • М-Холіноблокатори

  • Н-Холіноблокатори

  • Адренергічні засоби (Адреноміметики)

  • Антиадренергічні засоби

  • Гормональні препарати гіпоталамуса, гіпофіза, щитовидної, паращитовидної, підшлункової залоз та синтетичні цукрознижуючі засоби

  • Гормональні та антигормональні препарати гіпоталамуса та гіпофіза

  • Інсуліни

  • Пероральні гіпоглікемічні засоби

  • Препарати з активністю гормонів щитоподібної залози. Антитиреоїдні засоби

  • Препарати гормонів прищитоподібних залоз

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз та їх синтетичні аналоги

  • Естрогенні та анти естрогенні препарати

  • Прогестини та їх антагоністи

  • Андрогени

  • Анаболічні стероїди

  • Засоби, що впливають на міометрій

  • Контрацептивні засоби

  • Вітамінні препарати

  • Ферментні та антиферментні препарати

  • Ліки, що впливають на процеси тканинного обміну

  • Плазмозамінні розчини

  • Засоби, що зменшують зсідання крові

  • Засоби, що підвищують зсідання крові

  • Засоби, що впливають на еритропоез та лейкопоез

  • Антибластомні засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функції ШКТ

  • Гепатопротектори

  • Проносні засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на серцево-судинну систему

  • Антиангінальні засоби

  • Антигіпертензивні засоби

  • Периферичні судинорозширювальні засоби

  • Комбіновані гіпотензивні препарати

  • Засоби для лікування атеросклерозу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби

  • Пеніциліни

  • Інші β-лактамні антибіотики

  • Цефалоспорини

  • Тетрацикліни

  • Макроліди та азаліди

  • Аміноглікозиди та глікопептиди

  • Антибіотики різних груп

  • Фторхінолони

  • Сульфаніламідні препарати

  • Протитуберкульозні препарати

  • Антигельмінтні препарати

  • Протигрибкові препарати

  • Противірусні засоби

  • Протималярійні засоби

  • Протисифілітичні препарати

  • Антисептики та дезінфікуючі засоби

  • Засоби для лікування алергічних захворювань