Це група лікарських препаратів, які застосовуються для лікування хвороби Паркінсона і явищ паркінсонізму, викликаних порушенням нейромедіаторних процесів у екстрапірамідальній системі головного мозку, а також обумовлених іншими причинами (вплив терапії нейролептиків, атеросклероз судин мозку, нейроінфекції та ін.).
Фармакомаркетинг
| Кількість у світі | Перелік нових препаратів | |||
| INN | Торговельні марки | Поновлення за INN за останні 5 років | % поновлення в групі | |
| 39 | 382 | 8 | 20,5% | Перголід (Пермакс), толкапон, бенсеразид, праміпексол (Мірапекс), мемантин (Акатинол ме́мантин), пірибедил (Проноран), ентакапон (Комтан), селегілін (Юмекс) |
Класифікація та препарати
| Антихолінергічні (холінолітичні) | Дофамінергічні |
| Григексифенідил · Трипериден · Цифеніптропіну г/х · Діетазину г/х | Леводопа · Наком · Мадопар · Амантадин · Глудантан · Бромокриптин · Селегілін |
Механізм дії
Механізм дії препаратів грунтується на сучасних даних про патогенез хвороби Паркінсона і явищ паркінсонізму. Встановлено, що при цих захворюваннях у деяких структурах ЦНС (підкоркові вузли, особливо базальні ядра) порушується баланс нейромедіаторів: зменшується кількість дофаміну (одного з передавачів нервового збудження в підкоркових утвореннях) і відбувається відносне збільшення вмісту ацетилхоліну. За механізмом дії препарати поділяються на дві групи:
• 1. Засоби, що підсилюють дофамінергічиу систему мозку. Дофаміпергічні препарати збільшують вміст дофаміну в ЦНС (всі, крім бромокриптину); підвищують чутливість дофамінових рецепторів до дофаміну (амантадин, глудантан); стимулюють дофамінергічні рецептори ЦНС (бромокриптин); вибірково інгібують МАО-Б і, тим самим, блокують метаболізм дофаміну (селегілін (юмекс)).
• 2. Засоби, що пригнічують холінергічні системи мозку (центральні хо- лінолітики). Для антихолінергічних засобів характерна центральна (переважно) та периферична холінолітична дія. Механізм дії останніх полягає в тому, що вони спроможні блокувати центральні і периферичні холінорецептори. На синтез, звільнення та інактивацію ацетилхоліну не впливають.
Фармакодинаміка
Всі протипаркінсонічні засоби усувають симптоми паркінсонізму, м'язову ригідність, загальну скутість, відновлюють здатність до координованих рухів (усі, крім дифенілтропіну г/х та діетазину г/х);
Зменшують тремтіння (леводопа та глудантан);
Пригнічують слиновиділення (тригексифенідил, трипериден, леводопа);
Зменшують пітливість, сальність шкіри (дифенілтропіну г/х, діетазину г/х);
Наділені противірусним ефектом (амантадин, глудантан);
Мають стимулюючий ефект на ЦНС, що полегшує перебіг депресивних станів і, як правило, підвищує розумові здібності (антихолінергічні препарати).
Показання до застосування та взаємозамінність
Хвороба Паркінсона – всі протипаркінсонічні засоби.
Спастичні парези та паралічі – тригексифенідил, дифенілтропіну г/х.
Екстрапірамідні порушення, викликані нейролептиками – тригексифенідил, трипериден, глудантан, бромокриптин.
Спадкові екстрапірамідні порушення – леводопа, наком, мадопар.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Засоби для лікування паркінсонізму“ на сторінці 1. Приємного читання.
