Протитуберкульозними препаратами називають лікарські засоби, які пригнічують розмноження і розвиток мікобактерій туберкульозу (туберкулостатична дія) або спричиняють їх загибель (туберкулоцидна дія).
Фармакомаркетинг
| Кількість у світі | Перелік нових препаратів | |||
| INN | Торговельні марки | Поновлення за ІNN (останні 5 років) | % поновлення в групі | |
| 40 | 604 | 3 | 7,5% | Флунеризид, глутокаш, фенаиід |
Класифікація та препарати
Усі протитуберкульозні препарати діляться:
препарати першого ряду (основні препарати)
| Похідні гідразиду ізонікотинової кислоти (ГІНК) | Похідні пара-аміносаліцилової кислоти | Антибіотики |
| Ізоніазид · Фтивазид · Опініазид · Салюзид розчинний | ПАСК · Кальцію бензамідосаліцилат | Стрептоміцину сульфат Стрептосалюзид Пасоміцин Рифампіцин |
препарати другого ряду (резервні препарати)
| Похідні тіоаміду ізонікотинової кислоти | Антибіотики та фторхінолони* | Препарати різних хімічних груп |
| Етіонамід · Протіонамід | Циклосерин · Біоміцин · Капреоміцину сульфат Ломефлоксацин* | Етамбутол · Піразинамід · Тіоацегазон |
Механізм дії
• 1. Похідні ГІНК утворюють хелатні комплекси з іонами важких металів, які входять до складу дихальних ферментів і таким чином пригнічують дихання мікобактерій. Порушують будову фосфоліпідів та синтез міконієвої кислоти у клітинній мембрані мікробактерій. Туберкулошшиий ефект похідних ПНК можливий за наявності в молекулі гідразидної групи.
• 2. Похідні ПАСК вибірково конкурують з ПАБК, необхідною для росту та розмноження мікобактерій.
• 3. Антибіотики І ряду пригнічують синтез білка на рівні рибосом або інгібують синтез РНК мікобактерій (рифампіцин).
• 4. Похідні тіоаміду ізонікотинової кислоти зв'язують іони двовалентних металів, які являють собою кофермснти, що призводить до пригнічення росту та розвитку туберкульозної палички.
• 5. Антибіотики II ряду гальмують синтез компонентів клітинної стінки мікобактерій (циклосерин), білка (віоміцин, калреоміцину сульфат), пригнічують фермент ДНК-гіразу (фторхінолони, ломсфлоксацин).
• 6. Препарати різних хімічних груп пригнічують синтез РНК збудників туберкульозу.
Фармакодинаміка
Більшість протитуберкульозних препаратів (похідні ГІНК, похідні ПАСК, стрептосалюзид, пасоміцин, етіонамід, протіонамід, антибіотики ІІ ряду, етамбутол, піразинамід, тіоацетазон) спричиняють туберкулостатичну дію на мікобактерії. Стрептоміцину сульфат, рифампіцин, ломефлоксацин частіше виявляють туберкулоцидну дію.
Препарати І ряду активні, малотоксичні.
Препарати II ряду менш активні, більш токсичні і частіше викликають побічні ефекти. Розподіл протитуберкульозних засобів на перший і другий ряди досить умовний, але дозволяє досконаліше підходити до вибору комбінацій препаратів.
Показання до застосування та взаємозамінність
Туберкульоз різної форми та локалізації: усі протитуберкульозні препарати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Протитуберкульозні препарати“ на сторінці 1. Приємного читання.
