Всмоктування ліпофільних препаратів резорбтивної дії відбувається найбільшою мірою в тонкому кишечнику. Потрапляючи в кров, вони зв'язуються з альбуміном. Альбуміни несуть на собі позитивний заряд і утворюють комплекси з багатьма речовинами іонного характеру (фенобарбітал, непрямі антикоагулянти, гіпоглікемічні засоби, бутадіон, сульфаніламідні та інші препарати).
Сульфаніламідні препарати кишкової дії повільно всмокіуються з шлунково-кишкового тракту, де внаслідок цього утворюється їх висока концентрація. Через це вони використовуються для лікування колітів бактеріальної етіології.
Метаболізм сульфаніламідів починається в шлунку. Ацетилювання відбувається в печінці і залежить не тільки від препарату, але й від ацетилюючої здатності печінки. У кислому середовищі відбувається ацетилювання сульфаніламідів за вільною ароматичною аміногрупою, яка забезпечує антимікробну активність. Ацетильні похідні втрачають антимікробну активність, крім цього вони легко випадають в осад у кислому середовищі. Ацетильні похідні сприяють виявленню побічної дії – кристалурії. Частина препаратів виводиться у незмінному вигляді (сульфакарбамід, сульфаетидол та ін.), а частина – у вигляді глюкуронідів. Препарати тривалої дії з періодом напіввиведення 24 – 48 годин секретують з жовчю, накопичуються у жовчному міхурі.
Виводяться сульфаніламіди нирками шляхом активної секреції і потім знову реабсорбують у канапьцях нирок. Ступінь реабсорбції залежить від ліпофільності препаратів. Препарати короткої дії реабсорбують найменшою мірою, більше реабсорбуються препарати тривалої дії. Таким чином, ступінь реабсорбції в канальцях нирок забезпечує тривалість дії препаратів.
Фармакокінетика сульфаніламідів залежить від віку хворих. У дітей відбувається інтенсивне всмоктування сульфаніламідів, а також інтенсивне ацетилювання. Недостатність ферменту глюжуронілтрансферази у дітей може призвести до розвитку негемолітичної або ядерної жовтяниці.
При введенні в дитячий організм сульфаніламідів фермент витрачається на утворення глюкуронідів, тому зв'язування білірубіну з глюкуроновою кислотою проходить не повністю і в кров надходить вільний білірубін. Він проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр у ЦНС, що призводить до органічних пошкоджень структури ядер нервових клітин і розвитку ядерної жовтяниці. При цьому порушується розумовий розвиток дитини, пам'ять, інтелект.
У людей похилого віку у зв'язку зі зниженням активності всіх ферментних систем метаболізму і екскреції терапевтичні дози сульфаніламідів можуть виявлятися токсичними. На фармакокінетику сульфаніламідів також впливають різні фізіологічні стани: стрес посилює обмінні процеси, прискорює метаболізм і виведення сульфаніламідів; гіперфункція щитовидної залози також сприяє більш швидкому метаболізму і виведенню препаратів.
Усіх хворих за швидкістю метаболізму і виведення сульфаніламідів можна розділити на три групи:
• швидко метабопізуючі;
• метабопізуючі з середньою швидкістю;
• повільно метабопізуючі.
Таблиця 38
Всмоктуваність сульфаніламідних препаратів у шлунково-кишковому тракті
| Добре всмоктуються | Погано всмоктуються | ||
| короткої дії (до 8 год.) | середньої тривалості дії (8-16 год.) | тривалої дії (24-48 год.) | |
| Сульфадимідин · Сульфаетидол · Сульфацил-натрій · Сульфакарбамід | Сульфазин | Сульфапірнлазин · Сульфадиметоксин | Фталазол |
Принципи дозування сульфаніламідних засобів
Сульфаніламіди використовують в ударних дозах, що пов'язано з механізмом їхньої дії• Для препаратів короткої дії ударна добова доза становить 4 – 6 г. Потім кожного дня ударна доза зменшується на 1 г, аж поки не становитиме 2 г на добу. Добова доза ділиться на 6 прийомів через 4 години. Тривалість застосування препаратів короткої дії становить 7 – В днів.
Необхідно звертати серйозну увагу на дози пролонгованих суло фаніламідів кишкової дії. Оскільки фталілсульфапіридазин має деяку схожість у назві зі фталілсульфатіазолом, зареєстровано випадки призначення фталілсульфапіридазину в дозах, що дорівнюють дозам фтапілсульфатіазолу, тобто в 4 рази більших, ніж це дозволяється дня фтазину.
Для препаратів тривалої дії ударна добова доза становить 2г у перший день, підгримуюча -1-0.5 г на добу. Доза приймається в один прийом.
Для препаратів надіривалої дії (сульфаметоксипіразин) вводиться спочатку ударна доза 1г на добу, а після цього по 0,5 г один раз у три дні. Сульфаніламіди пролонгованої дії застосовуються в значно менших дозах, що поліпшує їх перенесення. (Табл. 39).
Таблиця 39
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сульфаніламідні препарати“ на сторінці 4. Приємного читання.
