Сульфаніламідні препарати

Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту

Всмоктування ліпофільних препаратів резорбтивної дії відбувається найбільшою мірою в тонкому кишечнику. Потрапляючи в кров, вони зв'язуються з альбуміном. Альбуміни несуть на собі позитивний заряд і утворюють комплекси з багатьма речовинами іонного характеру (фенобарбітал, непрямі антикоагулянти, гіпоглікемічні засоби, бутадіон, сульфаніламідні та інші препарати).

Сульфаніламідні препарати кишкової дії повільно всмокіуються з шлунково-кишкового тракту, де внаслідок цього утворюється їх висока концентрація. Через це вони використовуються для лікування колітів бактеріальної етіології.

Метаболізм сульфаніламідів починається в шлунку. Ацетилювання відбувається в печінці і залежить не тільки від препарату, але й від ацетилюючої здатності печінки. У кислому середовищі відбувається ацетилювання сульфаніламідів за вільною ароматичною аміногрупою, яка забезпечує антимікробну активність. Ацетильні похідні втрачають антимікробну активність, крім цього вони легко випадають в осад у кислому середовищі. Ацетильні похідні сприяють виявленню побічної дії – кристалурії. Частина препаратів виводиться у незмінному вигляді (сульфакарбамід, сульфаетидол та ін.), а частина – у вигляді глюкуронідів. Препарати тривалої дії з періодом напіввиведення 24 – 48 годин секретують з жовчю, накопичуються у жовчному міхурі.

Виводяться сульфаніламіди нирками шляхом активної секреції і потім знову реабсорбують у канапьцях нирок. Ступінь реабсорбції залежить від ліпофільності препаратів. Препарати короткої дії реабсорбують найменшою мірою, більше реабсорбуються препарати тривалої дії. Таким чином, ступінь реабсорбції в канальцях нирок забезпечує тривалість дії препаратів.

Фармакокінетика сульфаніламідів залежить від віку хворих. У дітей відбувається інтенсивне всмоктування сульфаніламідів, а також інтенсивне ацетилювання. Недостатність ферменту глюжуронілтрансферази у дітей може призвести до розвитку негемолітичної або ядерної жовтяниці.

При введенні в дитячий організм сульфаніламідів фермент витрачається на утворення глюкуронідів, тому зв'язування білірубіну з глюкуроновою кислотою проходить не повністю і в кров надходить вільний білірубін. Він проникає крізь гематоенцефалічний бар'єр у ЦНС, що призводить до органічних пошкоджень структури ядер нервових клітин і розвитку ядерної жовтяниці. При цьому порушується розумовий розвиток дитини, пам'ять, інтелект.

У людей похилого віку у зв'язку зі зниженням активності всіх ферментних систем метаболізму і екскреції терапевтичні дози сульфаніламідів можуть виявлятися токсичними. На фармакокінетику сульфаніламідів також впливають різні фізіологічні стани: стрес посилює обмінні процеси, прискорює метаболізм і виведення сульфаніламідів; гіперфункція щитовидної залози також сприяє більш швидкому метаболізму і виведенню препаратів.

Усіх хворих за швидкістю метаболізму і виведення сульфаніламідів можна розділити на три групи:

• швидко метабопізуючі;

• метабопізуючі з середньою швидкістю;

• повільно метабопізуючі.

Таблиця 38

Всмоктуваність сульфаніламідних препаратів у шлунково-кишковому тракті

Добре всмоктуютьсяПогано всмоктуються
короткої дії (до 8 год.)середньої тривалості дії (8-16 год.)тривалої дії (24-48 год.)
Сульфадимідин · Сульфаетидол · Сульфацил-натрій · СульфакарбамідСульфазинСульфапірнлазин · СульфадиметоксинФталазол

Принципи дозування сульфаніламідних засобів

Сульфаніламіди використовують в ударних дозах, що пов'язано з механізмом їхньої дії• Для препаратів короткої дії ударна добова доза становить 4 – 6 г. Потім кожного дня ударна доза зменшується на 1 г, аж поки не становитиме 2 г на добу. Добова доза ділиться на 6 прийомів через 4 години. Тривалість застосування препаратів короткої дії становить 7 – В днів.

Необхідно звертати серйозну увагу на дози пролонгованих суло фаніламідів кишкової дії. Оскільки фталілсульфапіридазин має деяку схожість у назві зі фталілсульфатіазолом, зареєстровано випадки призначення фталілсульфапіридазину в дозах, що дорівнюють дозам фтапілсульфатіазолу, тобто в 4 рази більших, ніж це дозволяється дня фтазину.

Для препаратів тривалої дії ударна добова доза становить 2г у перший день, підгримуюча -1-0.5 г на добу. Доза приймається в один прийом.

Для препаратів надіривалої дії (сульфаметоксипіразин) вводиться спочатку ударна доза 1г на добу, а після цього по 0,5 г один раз у три дні. Сульфаніламіди пролонгованої дії застосовуються в значно менших дозах, що поліпшує їх перенесення. (Табл. 39).

Таблиця 39

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сульфаніламідні препарати“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Загальна фармакологія

  • Основні етапи історії фармакології

  • Види дії ліків

  • Негативні види дії ліків

  • Принципи дозування ліків

  • Шляхи введення ліків

  • Фармакокінетика ліків

  • Всмоктування ліків

  • Розподіл ліків в організмі

  • Виведення ліків з організму

  • Комбінована дія ліків

  • Механізм дії ліків

  • Спеціальна фармакологія

  • Ненаркотичні анальгетики (ННА)

  • Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ)

  • Снодійні засоби

  • Седативні засоби

  • Транквілізатори (МАЛІ ТРАНКВІЛІЗАТОРИ, АТАРАК- ТИКИ, АНКСІОЛІТИКИ, АНТИФОБІЧНІ)

  • Нейролептики

  • Протисудомні засоби

  • Засоби для лікування паркінсонізму

  • Аналептики

  • Психостимулятори

  • Антидепресанти

  • Ноотропні засоби та актопротектори

  • Адаптогени

  • Лікарські засоби, що впливають на периферичну нервову систему. Ліки, які впливають на аферентну іннервацію

  • Засоби, що впливають на аферентну інервацію

  • Відхаркувальні та протикашльові засоби

  • Холіноміметики

  • Антихолінестеразні препарати

  • М-Холіноблокатори

  • Н-Холіноблокатори

  • Адренергічні засоби (Адреноміметики)

  • Антиадренергічні засоби

  • Гормональні препарати гіпоталамуса, гіпофіза, щитовидної, паращитовидної, підшлункової залоз та синтетичні цукрознижуючі засоби

  • Гормональні та антигормональні препарати гіпоталамуса та гіпофіза

  • Інсуліни

  • Пероральні гіпоглікемічні засоби

  • Препарати з активністю гормонів щитоподібної залози. Антитиреоїдні засоби

  • Препарати гормонів прищитоподібних залоз

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз та їх синтетичні аналоги

  • Естрогенні та анти естрогенні препарати

  • Прогестини та їх антагоністи

  • Андрогени

  • Анаболічні стероїди

  • Засоби, що впливають на міометрій

  • Контрацептивні засоби

  • Вітамінні препарати

  • Ферментні та антиферментні препарати

  • Ліки, що впливають на процеси тканинного обміну

  • Плазмозамінні розчини

  • Засоби, що зменшують зсідання крові

  • Засоби, що підвищують зсідання крові

  • Засоби, що впливають на еритропоез та лейкопоез

  • Антибластомні засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на функції ШКТ

  • Гепатопротектори

  • Проносні засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на серцево-судинну систему

  • Антиангінальні засоби

  • Антигіпертензивні засоби

  • Периферичні судинорозширювальні засоби

  • Комбіновані гіпотензивні препарати

  • Засоби для лікування атеросклерозу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби

  • Пеніциліни

  • Інші β-лактамні антибіотики

  • Цефалоспорини

  • Тетрацикліни

  • Макроліди та азаліди

  • Аміноглікозиди та глікопептиди

  • Антибіотики різних груп

  • Фторхінолони

  • Сульфаніламідні препарати
  • Протитуберкульозні препарати

  • Антигельмінтні препарати

  • Протигрибкові препарати

  • Противірусні засоби

  • Протималярійні засоби

  • Протисифілітичні препарати

  • Антисептики та дезінфікуючі засоби

  • Засоби для лікування алергічних захворювань