Гіпотензивними препаратами називають лікарські засоби, які знижують артеріальний тиск і застосовують для лікування гіпертонічної хвороби.
Дія гіпотензивних засобів може бути спрямована на різні ланцюги регуляції тонусу судин.
Існує 2 механізми регуляції судинного тонусу: пресорний (вазокон- сірикгорний) і депресорний (вазодилятуючий), які реалізуються за участю основних нейрогуморальних факторів (Табл.28).
Таблиця 28
Нейрогуморальна регуляція тонусу судин
| звужують | розширюють | |
| 1. Адреналін | 1. Ацетилхолін | |
| 2. Норадреналін | 2. Брадикінін | |
| 3. Ангіотензин II | 3. Гістамін | |
| 4. Вазопресин (АДГ) | 4. Серотонін | |
| 5. Просгагландин F2α | 5. Дофамін | |
| 6. Тромбоксан А2 | 6. Аденозин, АТФ (пурини) | |
| 7. Ендотеліальний консіриктор- ний фактор | 7. Простаглацдин Е | |
| 8. Простациклін PG-І2 | ||
| 9. Ендотеліальний релаксуючий фактор (NО) | ||
Дія гіпотензивних засобів може бути спрямована на нервову систему: кору, гіпоталамус, судиноруховий центр, вегетативні ганглії, симпатичні постгангліонарні волокна і адренорецептори;
- поза нервовою системою: на непосмуговані м'язи стінок судин, міокард, гормональну систему, нирковий діурез і тканинний метаболізм.
Класифікація антигіпертензивних засобів
| Засоби, що пригнічують активність симпатичної нервової системи | Вазодилятатори прямої та непрямої* дії | Засоби для комплексного лікування гіпертонічної хвороби та комбіновані препарати | |
| Переважно центральної дії · 1. Стимулятори центральних α2- адренорецепгго- рів | Периферичної · дії β-адреноблока- гори (кардіоселективні та некардіоселективні) | 8. Селективні бло- катори кальцієвих каналів* | 15. Діуретики |
| 2. Селективні агоністи імідазо- пінових рецепторів | 4. α1-адренобло- катори | 9. Інгібітори АПФ* | 16. Засоби, які пригнічують ЦНС |
| 5.α1+β-адрено- блокатори | 10. Блокатори ангіотензинових II рецепторів* | ||
| 6.Гангліобло- катори | 11. Блокатори се- ротонінових рецепторів* | ||
| 7.Симпатолітики | 12. Активатори калієвих каналів* | ||
| 13. Периферичні вазодилятатори | |||
| 14. Міотропні спазмолітики | |||
Препарати, що знижують активність симпатичної нервової системи
Фармакомаркетинг
| Кількість у світі | Перелік нових препаратів | |||||
| INN | Торговельні · марки | Поновлення за INN (останні 5 років) | % поновлення в групі | |||
| центральні α2-адреноміметики | ||||||
| 6 | 193 | - | - | |||
| агоністи імідазоліновнх рецепторів | ||||||
| 4 | 36 | 1 | 25 | Рілметидин | ||
| β-адреноблокатори | ||||||
| 34 | 138 | 8 | 23% | Сотапол (Дароб, Сотагексал, Согалекс, Соталол), пепбутапоп (Бетапресин), бетаксолал (Локрен, Бетоптик), бісопролол (Конкор), левобунолол (Бетаган), індорамін (Доралезе), картеалол (Картрол), небіволал (Небіпет) | ||
Класифікація та препарати
| Центральні α2- агоністи адренорецептор і в та агоніст імідазолінових рецепторів* | Симптолітики та гангліоблока- гори | β-адреноблокатори некардіоселективні та кардіоселективні* | α1-адреноблокатори та α+β-адреноблокатори* |
| Клонідину г/х Метилдофа Гуанфацину г/х Моксонідин* | див. симпатолітики та гангліоблока- тори | Пропранолол Атенолол* Ацебутолол * Метопролол * | Празозин · Доксазозин (Кардура) · Теразозин · Лабеталол* |
Механізм дії
Центральні α2-адреноміметики стимулюють α2-адренорецептори центральних адренегічних нейронів, що мають гальмуючий вплив на судиноруховий центр довгастого мозку, а також на судини, усувають центральні симпатичні впливи на артерії та серце. Зменшують звільнення реніну в плазмі крові, що має значення для антигшертензивної дії. Ююфепін гальмує екскрецію катехсшамінів та їх метаболітів із сечею.
Метилдофа проходить крізь гематоенцефалічний бар'єр, перетворюється на меіилнорадреналін, який збуджує центральні α2-адренорецептори нервової системи, що викликає зниження тонусу судинорухового центру. Метилноралреналін у 100 разів менше збуджує α1-адренорецептори судин порівняно з норадренапіном.
Моксонідин стимулює імідазолінові рецептори (які знаходяться у судиноруховому центрі), пригнічує вивільнення катехсшамінів та їх вплив на ССС.
Симпаталітики порушують зв'язування та депонування катехола- мінів у везикулах, чим зменшують запаси медіатору в пресинаптичних закінченнях нейронів.
Атенолол (атенолол-ЗТ), ацебутолол, метопралал блокують βι-адренорецептори, пропранолол блокує β1+β2-гадренорецептори, зменшуючи серцевий викид і систолічний тиск. У механізмі антигіпергензивної дії β-адреноблокаторів має значення протиренінова дія, пригнічувальний вплив на ЦНС.
Теразозин, доксазозин (кардура), празозин блокують α1-аоренорецептори периферичних судин, що призводить до їх розширення.
Лабеталол блокує α+β-адренорецептори судин та серця. Антигіпертензивний ефект лабеталолу пов'язаний переважно з його β-адреноблокуючою дією, яка в 4 рази перевищує α-адреноблокуючу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Антигіпертензивні засоби“ на сторінці 1. Приємного читання.
