Антибластомні засоби

Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту

Проблема профілактики й лікування злоякісних новоутворень є під сучасну пору однією з найважливійших у біології та медицині. Це зумовлено ростом захворювань і смертністю від пухлин в усіх країнах світу. Згідно зі статистичними даними, кожен останній рік від злоякісних новоутворень вмирає більше 2 млн. осіб. Сьогодні в Україні злоякісні пухлини посідають друге місце серед причин смерті населення.

Загальновизнаними методами лікування онкологічних хворих є хірургічне втручання та променева терапія. Але незадоволення наслідками застосування цих методів змушує шукати нових шляхів та засобів лікування пухлин, які могли б використовуватись у тих випадках, коли операція й променева терапія неможливі через поширеність патологічного процесу. У зв'язку з цим близько 40 років тому з'явився новий напрям в онкології – хіміотерапія, яка спочатку мала емпіричний характер, без серйозних теоретичних і наукових обгрунтувань. Під хіміотерапією пухлин розуміють застосовування специфічних речовин синтетичного та природного походження, дія яких була б вибірково спрямована на пухлинний процес і не викликала б ушкодження нормальних тканин організму.

Треба підкреслити, що проблема протипухлинної терапії докорінно відрізняється від проблеми хіміотерапії при інфекціях, а саме:

• 1. Інфекційний агент біологічно чужорідний для господаря, його метаболічні процеси настільки далекі від метаболічних процесів, які відбуваються у клітинах господаря, що за допомогою хіміотерапевтичних засобів при інфекціях можна вибірково діяти на них, не діючи на сам макроорганізм. Такої чіткої різниці в метаболізмі здорових і злоякісно перероджених клітин виявити не вдалось. Протираковим засобам бракує специфічності протимікробних засобів, і вони відрізняються більш вузькою терапевтичною дією.

• 2. При інфекційних захворюваннях організм завдяки захисним системам (антитілам, фагоцитозу та іншим) підвищує ефективність хіміотерапевтичних засобів. Система імунітету при злоякісних новоутвореннях не така ефективна, тому протипухлинні препарати доводиться застосовувати в дозах, які руйнують злоякісні клітини. Як правило, цього досягти неможливо, оскільки на сьогодні антибластомні препарати не мають достатньої специфічності і тому виявляють високу токсичність щодо тканин організму в цілому. У зв'язку з цим, навіть при задовільних (спочатку) результатах лікування завжди запишається імовірність рецидиву захворювання.

• 3. Пухлинні клітини можуть набувати резистентності до хіміопрепаратів. Можливо, ідеальним способом впливу на злоякісні новоутворення була б зміна чи усунення факторів, які є пусковим механізмом підтримки метаболічних процесів, що допомагають перетворенню нормальних клітин у злоякісні. На жаль, не існує визначених даних, на основі яких можна було б відрізнити нормальні клітини від злоякісних на різних етапах утворення пухлин. У зв'язку з цим усі протипухлинні засоби, що існують на сьогодні, є, за деяким винятком, засобами паліативного характеру, а основним методом лікування залишається хірургічний у поєднанні з хіміотерапією і без неї.

Фармакомаркетинг

Кількість у світіПерелік нових препаратів
INNТорговельні · маркиПоновлення за INN за останні 5 років% поновлення в групі
229292773%Німустин (Нідран), фотонуспиш (Мюсторфан), оксаліплатин (Елоксатин), іфосфамід (Холоксан), капецитабін (Ксепода), ралтитрексед (Томудекс), трастузумаб (Герцептин)

Класифікація і препарати

У цій класифікації наведені засоби, найчастіше використовувані в онкології та достатньо вивчені в клініці.

1. Алкілувальні засоби
Хлоретнл аміниЕтиленіміниЕфіри дисульфонових кислотПохідні нітрозоссчовнииМеталоорганічні сполуки
Іфосфамід · Хпоретиламіно- урацил · Лофенал · Новембіхін · Мелфалан · Хлорамбуцил · ЦиклофосфамідТіофосфамід · Бснзотсф · Іміфос · Фосфемід · ФотрстамінМітобронітол · БусульфанЛомустнн Кармустин І-Іімустин Фотсмустин Н ітрозомстилссчовинаОксаліплатин · ;Елоксацин) · Карбоплатнн · Цмсплатин
2. Антиметаболіти
Аналоги фолієвої кислоти* · Аналоги пуринів** · Аналоги піримідинів
Метотрексат*Цитарабін
Едатрексат*Гемцитабін
Меркаптопурин * *Фгорафур
Фопурин**Фгорурацил
Флударабіну фосфат** Гіогуанін**УФТ (урацил+фторафур)
3. Алкалоїди
Барвінку (вінкалкалоїди)Подофілу щитоподібного (подофілотоксини)Пізньоцвіту чудового,* тису (таксани)
ВінбластинЕтопозидКолхамін*
ВінкристинГеніпозидПаклітаксел
Вінорельбін · ВіндсзинПодофілін Етопозиду фосфатДоцетаксел
4. Гормональні та антигормональні препарати
ГгстагениЕстрогениАнтиестро · гениАндрогениАнтиандрог · єниАгоністи · лю · теїнізую- чого гормонуІнгібітори біосинтезу гормонів над ниркових заkоз
Мегестрол Мсдрокси- прогестеро- ну ацетат Гестеноро- ну капроатПодіесірадіолу фосфат · Фосфестрол · Хлортрианізсн · Дістилстиль- бестрол · Етиніл естраді - олГамоксифсн · ГореміфенТестостерону про- піонат НадролонНілутамід Флутамід Ципротеро- ну ацетатГозерелін · Бузерелін · ЛсйпролідАміноглюте- гимід · Хлодиган
5. Протипухлинні антибіотики6. Інгібітори топоізомерази
Актиноміцини: · Дактиноміцин · Мітоміцин · Блеоміцин · СтрептозоцинАнтрацикліни: · Доксорубішін · Мітоксантрон · Епірубіцин · Рубоміцин · КарміноміцинТопотскан · Іринотекан

Механізм дії

Алкілуаальні засоби – це азотисті іприти, механізм дії яких пов'язаний з передачею алкільного радикала рецептору іншої молекули. Високоспроможні реакційно четвертинні амонієві похідні реагують (алкілують) з такими фізіологічно важливими групами клітюошх молекул, як аміни, сульфгідрильні, гідроксильні, фосфатні, у результаті чого останні вірачають можливість брати участь у звичайних метаболічних процесах. Крім того, алкілувальні засоби, будучи нуклеофільними, реагують з основами нуклеїнових кислот і порушують синтез ДНК, сприяють утворенню перехресних зв'язків між нитками ДНК, які перебувають у стані спокою, та у клітинах, що діляться. При цьому порушується реплікація клітин, пригнічується здатність пухлинних клітин до поділу. Алкілюваштя її функцій у процесах реплікації та транскрипції, що викликає мітотичні блоки, незбалансований ріст та загибель клітин.

Механізм дії протипухлинних засобів

Рис. 25 Механізм дії протипухлинних засобів

Хімічні речовини, що беруть участь у метаболізмі клітин, називаються метаболітами. Хімічно схожі з ними речовини, які блокують дію метаболітів, є антиметаболітами. За хімічною будовою засоби цієї групи є структурними аналогами амінокислот, пуринових і піримідинових основ, о попередників нуклеїнових кислот, кислоти фолієвої, вітамінів, гормонів. Механізм дії останніх полягає в їх здатності вступати в конкурентні зв'язки з близькими за будовою метаболітами організму, що знижує активність життєво важливих біохімічних процесів у клітині. Таким чином, антимегаболіти стають для клітин речовиною метаболічно неактивною або навіть токсичною. Цей процес іноді називають "летальним синтезом". Вони діють як псевдометаболіти. Враховуючи значну роль тимідилатсикгегази в обміні нуклеїнових кислот, створено препарат томудекс (ралтитрексед), прямий та специфічний інгібітор тимідилатсинтегази.

Дія алкалоїдів пояснюється їх здатністю блокувати мітоз клітин у фазі метафази і знижувати синтез ДНК. За механізмом дії їх можна віднести до каріопласгичних отрут. З рослини Camtothecana acuminata вперше одержані камптотецини – іринотекан (кампто) і топотекан. За механізмом дії вони є інгібіторами топогзомерази І, яка бере участь у синтезі ДНК і забезпечує її репарацію при пошкодженні. Кампто може сьогодні вважатися одним з найбільш ефективних препаратів для лікування поширеного колоректального раку, який до сьогоднішнього часу вважався малочутливим до хіміотерапії. Інгібіторами топоізомерази П є похідні подофілотоксинів – теніпозид та етопозид. Для них характерно гальмування вступу клітин у мітоз.

Механізм дії гормональних та антигормонапьних препаратів полягає у створенні комплексів з одноіменними рецепторами, проникненні в ядра клітин, зв'язуванні з хроматином і порушенні синтезу нуклеїнових кислот у клітинах – мішенях (чутливих до цього гормону).

Протипухлинні антибіотики створюють стійкі комплекси з ДНК клітин, що призводить до порушення ДНК – залежного синтезу РНК, механізм їх дії пов'язаний з інтеркаляцією ДНК, гальмуванням топоізомерази П. формуванням вільних радикалів, звідси інша назва цих препаратів – межка- ланти. Практично всі антибіотики у своїй структурі містять ті чи інші амі- ноцукри, що й зумовлює їх виразний нуклеофшьний ефект, очевидно, за рахунок аміногрупи.

Інгібітори топоізомерази інгібують фермент ДНК – гіразу, що порушує функцію ДНК і відповідно синтез РНК.

Фармакодинаміка

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Антибластомні засоби“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Загальна фармакологія

  • Основні етапи історії фармакології

  • Види дії ліків

  • Негативні види дії ліків

  • Принципи дозування ліків

  • Шляхи введення ліків

  • Фармакокінетика ліків

  • Всмоктування ліків

  • Розподіл ліків в організмі

  • Виведення ліків з організму

  • Комбінована дія ліків

  • Механізм дії ліків

  • Спеціальна фармакологія

  • Ненаркотичні анальгетики (ННА)

  • Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ)

  • Снодійні засоби

  • Седативні засоби

  • Транквілізатори (МАЛІ ТРАНКВІЛІЗАТОРИ, АТАРАК- ТИКИ, АНКСІОЛІТИКИ, АНТИФОБІЧНІ)

  • Нейролептики

  • Протисудомні засоби

  • Засоби для лікування паркінсонізму

  • Аналептики

  • Психостимулятори

  • Антидепресанти

  • Ноотропні засоби та актопротектори

  • Адаптогени

  • Лікарські засоби, що впливають на периферичну нервову систему. Ліки, які впливають на аферентну іннервацію

  • Засоби, що впливають на аферентну інервацію

  • Відхаркувальні та протикашльові засоби

  • Холіноміметики

  • Антихолінестеразні препарати

  • М-Холіноблокатори

  • Н-Холіноблокатори

  • Адренергічні засоби (Адреноміметики)

  • Антиадренергічні засоби

  • Гормональні препарати гіпоталамуса, гіпофіза, щитовидної, паращитовидної, підшлункової залоз та синтетичні цукрознижуючі засоби

  • Гормональні та антигормональні препарати гіпоталамуса та гіпофіза

  • Інсуліни

  • Пероральні гіпоглікемічні засоби

  • Препарати з активністю гормонів щитоподібної залози. Антитиреоїдні засоби

  • Препарати гормонів прищитоподібних залоз

  • Гормональні препарати кори надниркових залоз та їх синтетичні аналоги

  • Естрогенні та анти естрогенні препарати

  • Прогестини та їх антагоністи

  • Андрогени

  • Анаболічні стероїди

  • Засоби, що впливають на міометрій

  • Контрацептивні засоби

  • Вітамінні препарати

  • Ферментні та антиферментні препарати

  • Ліки, що впливають на процеси тканинного обміну

  • Плазмозамінні розчини

  • Засоби, що зменшують зсідання крові

  • Засоби, що підвищують зсідання крові

  • Засоби, що впливають на еритропоез та лейкопоез

  • Антибластомні засоби
  • Лікарські засоби, які впливають на функції ШКТ

  • Гепатопротектори

  • Проносні засоби

  • Лікарські засоби, які впливають на серцево-судинну систему

  • Антиангінальні засоби

  • Антигіпертензивні засоби

  • Периферичні судинорозширювальні засоби

  • Комбіновані гіпотензивні препарати

  • Засоби для лікування атеросклерозу

  • Хіміотерапевтичні лікарські засоби

  • Пеніциліни

  • Інші β-лактамні антибіотики

  • Цефалоспорини

  • Тетрацикліни

  • Макроліди та азаліди

  • Аміноглікозиди та глікопептиди

  • Антибіотики різних груп

  • Фторхінолони

  • Сульфаніламідні препарати

  • Протитуберкульозні препарати

  • Антигельмінтні препарати

  • Протигрибкові препарати

  • Противірусні засоби

  • Протималярійні засоби

  • Протисифілітичні препарати

  • Антисептики та дезінфікуючі засоби

  • Засоби для лікування алергічних захворювань