Фармакодинаміка
Всі препарати виявляють антибактеріальний ефект. Крім того, салазосульфаніламіди та стрептонітол – протизапальний.
Салазосульфаніламіди наділені імунокоригуючою дією. Всі препарати місцевого застосування, крім стрегггонітолу і нітациду, мають раноочищувальний ефект.
Спектр і тип антимікробної дії
Чутливість мікроорганізмів до сульфаніламідних препаратів зумовлена їхньою здатністю синтезувати ПАБК. Найчутливіший до сульфаніламіду гемолітичний стрептокок. Мікроорганізми, які не потребують ПАБК, не чутливі до дії сульфаніламідів.
Спектр антимікробної активності сульфаніламідних препарати включає ті мікроорганізми, які синтезують фолієву кислоту. Усі ці мікроорганізми можна розділити на високочутливі і помірно чутливі до сульфаніламідів:
• 1. Збудники, високочутливі до сульфаніламідів: коки (пневмококи, гонококи, менінгококи, стафілококи, стрептококи), кишкові збудники (сальмонели, холерний вібріон, кишкова паличка, сибіркова паличка), великі віруси (трахоми, пахового лімфогранулематозу, орнітозу), найпростіші (плазмодії' малярії, токсоплазми).
• 2. Помірно чутливі збудники: ентерококи, стрептококи озеленюючі, клебсієли, збудники туляремії, лепри, мікобактерії, найпростіші (лейшманії).
Спектр монокомпонентних препаратів включає стрептококи, стафілококи, пневмококи, менінгококи, гонококи, кишкову паличку, збудники дизентерії, черевного тифу, протей, хламідії, токсоплазму та ін. Тип дії – бактеріостатичний.
Сульфаніламіди з саліциловою кислотою і з триметопримом мають дуже широкий спектр дії (більшість Г+ та Г- бактерій, а також Pneumocystis earini). Сульфаніламіди з триметопримом проявляють бактерицидну дію по відношенню до Staph, aureus, Str. pyogenes, Diploe, pneum., Pr. vulgaris, E. coli, H. influancae.
Широкий спектр характерний і для препаратів зовнішнього застосування (Г+ та Г- бактерії, синьогнійна паличка, збудники газової гангрени та ін.).
Таким чином, сульфаніламіди – група препаратів з широким спектром антибактеріальної дії.
Показання до застосування та взаємозамінність
Сульфаніламідні препарати резорбтивної дії непролонговані і пролонговані широко застосовуються для лікування великої кількості захворювань бактеріального характеру, а також тих, що викликані хламідіями, особливо при захворюваннях органів дихання.
При бронхітах, пневмоніях – ко-тримоксазол (гросептол), сульфатіазол, сульфаетидол, сульфадиметоксин, сульфатом сульфаметоксиліразин, лідаприм, дитрим, потесептил, потесета.
При ангіні – сульфаніламід, сульфатон, сульфатіазол, сульфадимідин, сульфаетидол, сульфадиметоксин, сульфамегоксипіридазин.
При кишкових інфекціях застосовують препарати місцевої дії: фталілсульфатіазол, фталілсульфапіридазин, сульфагуанідни. Фталілсульфапіридазин гідролізується з утворенням сульфаметоксипіридазину, який частково всмоктується в кров. При черевному тифі застосовують фталілсульфапіридазин або фталілсульфатіазол у комбінації з левоміцетином, при холері – ко-тримоксазол (гросептол). Таю пролонговані сульфаніламіди резорбгивної дії, як сульфамегоксипіридазин і сульфадиметоксин. можуть бути використані як препараті кишкової дії, бо вони, як і фпшілсульфапіридазин, потрапляють у кишечник, хоча їх концентрація в 10 разів нижча, ніж концентрація фталілсульфапіридазину.
При дизентерії, ентероколіті – сульфадимідин, сульфаетидол. сульфаметоксипіридазин, сульфадиметоксин, фталілсульфзтіазол, сульфагуанідин, сульфадіазин фтапілсульфапіридазин, лідаприм, сульфатен.
Завдяки введенню саліцилової кислоти до складу салазосульфаніламідів, вони можуть бути використані у важких випадках дизентерійного пошкодження кишечника.
Салазосульфан іламіди (салазодин, салазодиметоксин та інші) призначаються для лікування хворих на неспецифічний виразковий коліт як підчас загострення, так і під час протирсішливного лікування.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сульфаніламідні препарати“ на сторінці 2. Приємного читання.
