Призначають НА у вигляді ін'єкцій – в/в, в/м, рідше всередину. Введення всередину викликає недостатню анальгезію у зв'язку з низькою біодоступністю. Через 10-15 ін'єкцій розвивається звикання до препарату і лікувальний ефект слабшає в 6-10 разів. Систематичне вживання морфіну і інших НА викликає потребу у збільшенні доз.
Для того, щоб запобігти розвитку залежності від НА, необхідно ретельно контролювати їх застосування у клініці, не призначати надто широко без достатніх показань, застосовувати ефект потенціювання НА і препаратів інших груп (нейролептики та ін.).
Існують суворі правила обліку і відпуску НА з аптек (тільки за спеціальними рецептами).
Наркотичні анальгетики при спастичних станах призначаються разом з атропіном.
Морфін несумісний в одному шприці з аміназином, а пентазоцин із барбітуратами.
Наркотичні анальгетики несумісні з протипаркінсонічними засобами, інгібіторами МАО, міорелаксангами периферичної дії, β- адреноблокаторами, глюкокортикостероїдами, АКТГ.
Промедол несумісний з антигістамінними засобами, тубокурарину хлоридом, тразикором.
Ін'єкційна форма трамадолу несумісна з розчинами діазепаму, флунітразепаму, нітрогліцерину, фенілбутазону.
Наркотичні анальгетики не призначають дітям до 2-х років, а буторфанол – до 18 років.
Після введення морфіну, особливо внутрішньовенного, розвивається артеріальна гіпотензія, що пов'язана із звільненням гістаміну і зниженням тонусу симпатичної нервової системи.
Морфін викликає розширення судин головного мозку. Тому застосування морфіну при травмах голови не рекомендують.
Морфін виділяється залозами шлунка із крові. Тому при отруєнні морфіном слід промивати шлунок незалежно від шляху і часу надходження отрути.
Після 60 років порушується процес біотрансформації морфіну і значне підвищення концентрації його не зв'язаного з білками.
Призначення морфіну для усунення болю під час нападу жовчокам'яної хвороби протипоказано, або його слід поєднувати із введенням атропіну сульфату.
Кодеїн у дозах до 20 мг практично не викликає ейфорії, залежності, його можна призначати дітям з б місяців.
Усі препарати, що містять природні алкалоїди опію, більш ніж синтетичні гальмують перистальтику та секрецію ШКТ.
Перед їдою назначають пентазоцин, а до їди – бупренорфин.
Порівняльна характеристика препаратів
Морфіну гідрохлорид – характеристика НА наведена на прикладі морфіну як еталонного препарату.
Кодеїн – алкалоїд, який отримується напівсинтетичним шляхом. За болезаспокійливою дією найслабший серед НА; але у нього дуже виражена здатність зменшувати збудження кашльового центру. Виразно не пригнічує дихання, не викликає міоз, майже не діє на ШКТ.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна фармакологія“ на сторінці 6. Приємного читання.
