Як вже визначалося, при тривалому застосуванні морфіну та інших опіатів розвивається залежність від ліків, що призводить до хронічного отруєння НА.
Морфінізм – хронічне отруєння, що зумовлено поєднанням психічної, физичної залежності і толерантності. Наркоманія являє собою одну з найнебезпечніших хвороб, що характеризується непереборною тягою до наркотиків і є соціальним злом в усіх країнах світу. Вона призводить до глибоких змін у психіці і фізичному стані людини.
Причина пристрасті й абстиненції полягає у зменшенні вмісту енкефалінів і ендорфінів у головному мозку. Раптова відміна морфіну призводить до дефіциту енкефалінів, не компенсованого введенням екзогенного ліганда.
Специфічні антидоти морфіну – напоксон наптрексон (''чисті'' антагоністи морфіну, які блокують опіатні рецептори, усувають центральну і периферичну дію опіоїдів, відновлюють дихання, нормалізують артеріальний тиск). Напоксон вводять в/м, в/в 0,4-0,8 мг з інтервалами 3-4 години. Наптрексон – має більш виразну і тривалу дію. Застосовується перорально по 25-50 мг 2 рази на день.
Протипоказання
Вагітність, при пологах (проходять крізь плацентарний бар'єр і можуть викликати пригнічення дихання у новонароджених), період лакіації.
Дитячий (до 2 років) і похилий вік (через підвищену чутливість дихального центру і можливого пригнічення дихання, повільнішу біотрансформацію морфіну у печінці).
Пригнічення дихання, черепно-мозкова травма, геморагічний інсульт (через пригнічення дихання і накопичення вуглекислоти у крові відбувається розширення судин мозку, що збільшує небезпеку його набряку).
Бронхіальна астма, легенева недостатність, судомний стан, отруєння психостимуляторами, наркоманія.
Ідіосинкразія до морфіну, кахексія, лихоманка, мікседема (морфін знижує синтез тиреоїдних гормонів).
Опіоідна залежність (напоксон).
Фармакокінетика
НА легко всмоктуються при парентеральному введенні, при прийманні всередину – слизовими оболонками ШКТ; морфін при інгаляції всмоктується легеневою поверхнею.
Максимальний рівень морфіну у плазмі крові після приймання всередину, внуїрішньом'язового і підшкірного введення досягається протягом 10-30 хвилин (у тримеперидину, дименоксадолу г/х пік концентрації через 1-1,5 години). Період напіввиведення – 3 години. Біля 35% дози морфіну зв'язуються з білками крові. Препарат швидко виводиться з кров'яного русла і накопичується у паренхіматозних органах (нирках, печінці, легенях, селезінці), менше – в м'язах. Деяка частина морфіну, що всмокталася, знову виділяється в ШКТ, може всмоктуватись назад у кров. Це потрібно мати на увазі при лікуванні отруєнь (довгий час промивати шлунок і кишечник не тільки в першу добу, але й на другу добу 1% розчином калію перманганату).
НА в процесі біотрансформації інтенсивно метаболізуються, головним чином, у печінці (фентаніл у крові).
У дітей метаболізм НА відбувається повільніше, особливо в самому ранньому віці. Тому для дітей перших тижнів і місяців життя є небезпека кумуляції і отруєння ними. Особливість біотрансформації фентанілом у тому, що починаючи з 3-ого місяця життя, він виводиться із організму дитини швидше, ніж у дорослих.
Анальгезія після одноразового введення морфіну триває близько 4,5 годин (2,5 -7 г).
Чіткого визначення токсичної і смертельної доз у НА немає через можливий розвиток пристрасті.
Морфін виділяється, в основному, нирками (близько 90% дози протягом доби, переважно у вигляді кон'югатів), близько 10% дози виводиться травним апаратом, частково з жовчю. Невелика частина дози препарату виділяється потовими і молочними залозами.
Фармакобезпека
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна фармакологія“ на сторінці 5. Приємного читання.
