Бажання випробувати цей стан ще раз призводить до розвитку психічної і фізичної залежності людини від препарату. При повторному вживанні морфіну ейфорія більш виражена. Такі ситуації дуже легко виникають у підлітків.
Фаза морфінного сну виражена у ненаркомана, її викликає морфін в максимальних терапевтичних дозах. Своєрідний поверхневий сон супроводжується яскравими, кольоровими, приємними, інколи фантастичними сновидіннями (мозаїчний сон). Він необхідний хворим, які виснажені інтенсивним болем.
Фаза морфінної абстиненції буває стертою або відсутня у ненаркомана і, як правило, дуже важка у наркомана.
На продовгуватий мозок морфін в терапевтичних дозах діє по- різному: пригнічує дихальний, кашльовий, блювотний і судиноруховий центри; збуджує центри блукаючого і окорухового нервів.
Морфін дуже сильно пригнічує кашльовий центр, а блювотний центр – тільки у більшості хворих (85-90%). У ряді випадків ( 20-40%) введення морфіну, навпаки, викликає нудоту, а в 10-15% навіть блювання.
На серцево-судинну систему морфін впливає мало, викликає лише невелике зниження AT, що дозволяє застосовувати його при інфаркті міокарда.
Через збудження центру блукаючого нерва виникає брадикардія, підвищується тонус непосмугованих м'язів внутрішніх органів шлунково- кишкового тракту, бронхів, матки, жовчо- і сечовивідних шляхів. Така дія зумовлена, по-перше, здатністю морфіну через підвищення тонусу блукаючого нерва посилювати вплив парасимпатичної іннервації, по-друге, прямою спазмогенною дією морфіну на стінку кишечника, менше – жовчо- і сечовивідних шляхів. Механізм дії морфіну на систему травлення пов'язаний із впливом на μ2-рецептори, велика кількість яких розташована у травному каналі. Через спазм початкового відділу 12-палої кишки евакуація вмісту шлунка затримується на 8-12 годин, замість звичайних 3-4 годин. Тонус тонкого кишечника зростає, його перистальтика зменшується. Стінки товстого кишечника і сфінктери скорочуються. Усе це призводить до затримки травних мас у кишечнику, посиленого всмоктування води. Пригнічується рефлекс на опорожнения кишечника (запиральний ефект морфіну). Навіть у терапевтичних дозах морфін викликає спазм сфінктера Одді і жовчних шляхів, який триває близько 2 годин. Підвищується тонус сечовивідних шляхів, виділення сечі затримується, що частково пов'язано з підвищеною секрецією антидіуретичного гормона гіпофіза.
Рис. 6 Фармакологічні ефекти морфіну.
Морфін пригнічує:
• 1 – судиноруховий центр;
• 2 – блювотний центр;
• 3 – кашльовий центр;
• 4 – дихальний центр;
• 5 – центр больового відчуття;
• 6 – кору головного мозку;
Морфін збуджує:
• 7 – ядра окорухового нерва (звуження зіниць);
• 8 – ядра блукаючого нерва (брадикардія, спазм сфінктерів шлунка, кишок, сечового міхура, запор);
• 9 – нейрони спинного мозку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту» автора Дроговоз С.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Спеціальна фармакологія“ на сторінці 3. Приємного читання.
