• 5. Оральні ГКС не менш ефективні, аніж парентеральні. Оптимальна добова доза становить 40 мг метил преднізолону (200 мг гідрокортизону), у разі неефективності – відповідно дози підвищують до 60-80 мг метилпреднізолону (або 300-400 мг гідрокортизону). Тривалість курсу 7-14 днів. Припиняти курс системних ГКС можна без титрування (оскільки поступове зменшення дози не має переваг).
• 6. Альтернативою системним ГКС можуть бути надвисокі дози Інгаляційних ГКС (будесоніду 2,4 мг на добу, в 4 прийоми, має ефект, подібний 40 мг преднізолону).
• 7. Введення MgSO4 (в/в інфузія 2 г протягом 20 хв.) сприяє зменшенню тривалості госпіталізацій хворих при ОФВ, 25-30% від належного значення при поганій відповіді на початкове лікування.
Особливості ведення окремих груп хворих на БА, що мають складності в діагностиці та лікуванні
БА тяжка для лікування характеризується таким перебігом, при якому контроль захворювання не досягається призначенням стандартної адекватної до тяжкості терапії, або якщо контроль не досягається застосуванням терапії "Крок 4" (препарат швидкої допомоги + 1 або більше контролюючих препаратів).
Алгоритм діагностики тяжкої для лікування БА:
• підтвердити діагноз БА (виключити ХОЗ/1, дисфункції голосових зв'язок),
• визначити прихильність хворого до терапії (виключити можливість некоректного або неадекватного застосування інгаляторів, особливості поведінки, ментальні функції),
• оцінити анамнез куріння, провести заходи щодо припинення куріння, антисмокінгові програми,
• визначити супутні захворювання, що можуть погіршувати перебіг БА (хронічні синусити, гастроезофагеальний рефлюкс, ожиріння, синдром обструктивного апное-гіпопное сну, психічні та психологічні розлади), провести відповідну корекцію,
• проводити моніторинг стану в спеціалізованих астма-центрах 1 раз в 6-12 місяців,
• довготривала терапія пероральними ГКС призначається лише тоді, коли найефективніші інші методи лікування БА, в т. ч. ІКС у високих дозах у поєднанні з бронхолітиками тривалої дії, виявилися неефективними,
• використовувати в якості довготривалої терапії ГКС короткої дії (преднізолон, метилпреднізолон), за можливості перейти на інтермітуючу схему використання,
• бажане використання мінімальних ефективних доз системних ГКС, за можливості зменшити їх дозу чи цілком припинити на фоні високих доз ІКС (2000 мкг/добу), використовувати фіксовані дози ІКС у сполученні з тривало діючими β -агоністами,
• рекомендувати як найбільш ефективні наступні схеми терапії тяжкої для лікування БА:
a) переведення хворого з оральних ГКС на ІКС у високих дозах + ТДБА;
b) комбінована терапія інгаляційним ГКС + ТДБА + теофілін, або + модифікатор лейкотриєнів, або + ТДХЛ, або + антиоксидант, або + антитіла до Ig Е;
c) знизити дозу оральних ГКС + високі дози ІКС;
d) спаринг терапія із застосуванням оральних ГКС + метотрексат, або + циклоспорин, або + препарат золота.
БА, поєднана з алергічним ринітом
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загострення бронхіальної астми“ на сторінці 4. Приємного читання.
