| Крок 1 | Крок 2 | Крок 3 | Крок 4 | Крок 5 |
| Астма-навчання | ||||
| Контроль навколишнього середовища | ||||
| Швидкодіючий β-агоніст за потребою | ||||
| Контролююча терапія | Вибрати один | Вибрати один | Додати один або більше | Додати один або обидва |
| Низькі дози інгаляційного · ГКС | Низькі дози інгаляційного ГКС + β2-агоніст пролонгованої дії | Середні або високі дози інгаляційного ГКС + β2-агоніст пролонгованої дії | Перорально · ГКС · (найнижча доза) | |
| Модифікатор лейкотриєнів | Середні або високі дози інгаляційного ГКС | Модифікатор лейкотриєнів | Анти-IgE | |
| Низькі дози інгаляційного ГКС + модифікатор лейкотриєнів | Ксантин пролонгованої дії | |||
| Низькі дози інгаляційного ГКС + ксантин пролонгованої дії | ||||
Коментар: Якщо протягом 3 міс. є контроль від лікування за схемою, яка відповідала визначеному у хворого рівневі контролю над БА. можна поступово послабити підтримуючу терап і ю. обережно перейти до л і ку ва ння нижчого рі вня. що дасть змогу визначити мінімальний необхідний для контролю обсяг терапії. Якщо у хворого за призначеного лікування немає належного контролю симптомів і функціональних порушень, слід перейти до лікування вищого класифікаційного рівня.
Критерії ефективності лікування: досягнення контролю захворювання.
Тривалість лікування: базисна терапія постійно.
Починаючи із Кроку 2 призначаються контролюючі препарати, що приймаються регулярно. При легкому перебігу захворювання, непостійних епізодичних денних симптомах (кашель, свистяче дихання, задишка, що трапляються 2 або менше разів на тиждень, або ще рідші, нічні симптоми астми), симптоми короткотривалі, до декількох годин (в порівнянні із контрольованим перебігом), між епізодами симптомів немає, функція легенів в нормі, немає нічних пробуджень через астму у хворих, які не отримують лікування з приводу БА – рекомендується терапія, що відповідає кроку 1: симптоматична терапія – призначаються бронхолітики короткої дії за потребою (перевагу мають β2-агоністи швидкої дії, альтернативою можуть бути холінолітики, теофіліни короткої дії. Якщо симптоми стають більш частими та/або періодично погіршуються, хворі потребують призначення регулярного прийому контролюючих препаратів (додатково до симптоматичної терапії).
Бронхоспазм у відповідь на фізичне навантаження означає недостатній контроль і збільшення контролюючої терапії на крок вгору зазвичай приводить до зменшення подібних симптомів. Якщо цього недостатньо, або коли бронхоспазм у відповідь на фізичне навантаження є єдиним проявом астми, перед початком навантаження рекомендуються β2-агоністи швидкої дії. Альтернативою можуть бути модифікатори лейкотриєнів або кромони. Тренування або достатній розігрів перед фізичним навантаженням також можуть зменшити тяжкість бронхоспазму.
Якщо контроль БА не досягається об'ємом терапії Кроку 1, рекомендується посилити терапію, перейти до Кроку 2: Симптоматична терапія + один контролюючий засіб. Розпочинати терапію контролюючими засобами рекомендується із низьких доз ІКС. Альтернативні препарати – модифікатори лейкотриєнів, зокрема для хворих, які не можуть або не бажають приймати ІКС, або в кого розвинулись побічні явища (тривала хрипота на тлі прийому ІКС), або при супутньому алергічному риніті.
Якщо контроль БА не досягається об'ємом терапії Кроку 2, рекомендується посилити терапію, перейти до Кроку 3: Симптоматична терапія + один або два контролюючих засоби. Рекомендується комбінація низьких доз ІКС з β2-агоністом пролонгованої дії, або в єдиному інгаляторі, або окремо. Зазвичай низьких доз ІКС в таких комбінаціях достатньо, та потреба в їх збільшенні виникає, якщо контроль не досягається протягом 3-4 місяців їх застосування. Пролонгованої дії β2-агоніст формотерол, який має швидкий початок дії (один або в комбінації із будесонідом) має подібну ефективність, що і β2-агоніст короткої дії при загостренні астми, але категорично його не можна застосовувати в монотерапії без ІКС.
Комбінація формотеролу та будесоніду може застосовуватись як для симптоматичного лікування (за потребою), так і в якості контролюючого засобу. Така схема лікування скорочує загострення, покращує контроль астми при відносно низьких дозах ІКС. Альтернативний шлях – збільшення дози ГКС до середньої.
Якщо ІКС призначається в ДАІ, рекомендується застосування спейсеру (покращує легеневу депозицію, зменшує небажані орофарингеальні реакції та системну абсорбцію). Інша можливість – комбінація ІКС в низьких дозах із модифікаторами лейкотриєнів. Альтернативою може бути додання до ІКС в низьких дозах уповільненого вивільнення теофілінів.
Якщо контроль БА не досягається об'ємом терапії Кроку 3, рекомендується посилити терапію, перейти до Кроку 4: Симптоматична терапія + два або більше контролюючих засоби. Вибір схеми лікуванні на Кроці 4 залежить від попереднього лікування. Якщо захворювання не контролюється терапією, що призначається на Кроці 3, рекомендується направити пацієнта до спеціаліста для уточнення діагнозу та оцінки призначеного лікування, визначення альтернативних діагнозів та причин тяжкої для лікування астми.
Перевагу має комбінація середніх доз ІКС та пролонгованої діїβ -агоніста. Збільшення дози ІКС із середньої до високої у більшості пацієнтів спричиняє відносно незначне покращення. Високі дози ІКС рекомендуються коротким курсом, на 3-6 місяців, якщо контроль не досягається при застосуванні середніх доз ІКС в комбінації із пролонгованої дії β2-агоністами та/або третім контролюючим засобом (модифікатором лейкотриєнів або сповільненого вивільнення теофіліном. Тривале застосування високих доз ІКС асоціюється із збільшенням ризику розвитку побічних небажаних проявів. Більшість ІКС у середніх-високих дозах призначається 2 рази на добу; для збільшення ефективності може призначатись будесонід4 рази на добу.
Модифікатори лейкотриєнів при додаванні до середніх-високих доз ІКС також покращують ефективність терапії, але в меншій мірі, ніж пролонгованої дії β2-агоністи. Додання сповільненого вивільнення теофіліну до комбінації ІКС в середніх-високих дозах та пролонгованої дії β2-агоніста також покращує ефективність лікування.
Якщо контроль БА не досягається об'ємом терапії Кроку 4, рекомендується посилити терапію, перейти до Кроку 5: Симптоматична терапія + додаткові контролюючі можливості. Додавання пероральних ГКС до інших контролюючих медикаментів може бути ефективним, але можливий розвиток тяжких побічних ефектів, і може бути рекомендоване, якщо при призначенні лікування з четвертого кроку, астма залишається тяжкою і неконтрольованою, при обмеженні повсякденної активності та частих загостреннях. Додавання антиlgE препаратів до інших контролюючих засобів покращує контроль алергічної астми у випадках, коли контроль не досягається призначенням інших контролюючих препаратів, в тому числі, високих доз ІКС або пероральних ГКС.
Алгоритм ведення пацієнтів із загостренням БА на амбулаторному етапі лікування
| Початкова оцінка тяжкості загострення · Анамнез, фізикальне обстеження (аускультація, участь додаткової мускулатури в акті дихання, ЧСС, ЧД, AT, ПОШ^, ОФВ,, інші дослідження за показами) | ||
| Початкова терапія. · При легких та середньотяжких загостреннях БА – призначення КДБА 2–4 дози кожні 20 хв. протягом першої год. · Через 1 год. переглянути дозу відповідно тяжкості загострення. | ||
| Добрий ефект терапії (загострення легкого степеню) | Неповний ефект терапії (загострення середньо тяжкого ступеню | Поганий ефект терапії (загострення тяжкого ступеню) |
| П0Швид > 80% від належного або найкращого для пацієнта; Відповідь на КДБА зберігається протягом 3–4 год.; Продовжити інгаляції КДБА по 2–4 дози кожні 3–4 год. протягом 24–48 год. | П0Швид 60-80% від належного або найкращого для пацієнта; Продовжити прийом інгаляційних КДБА по 6–10 доз кожні 1–2 год. · Додати оральні ГКС (0,5-1,0 мг/кг преднізолону або еквівалентні дози інших оральних ГКС) протягом 24 год.; Додати інгаляційні холіно- літики; Можливо застосувати комбіновані форми препаратів (інгаляційні холінолітики + інгаляційні КДБА) | ПОШвид < 60% від належного або найкращого для пацієнта; Продовжити прийом інгаляційних КДБА до 10 доз (через спейсер) або повну дозу через небулайзер з інтервалом < 1 год. · Додати інгаляційні холінолітики; Можливо застосувати комбіновані форми препаратів (інгаляційні холінолітики + інгаляційні КДБА); Додати пероральні ГКС |
| Звернутись до лікаря для отримання подальших інструкцій | Негайно звернутись до лікаря (в цей же день) для отримання подальших інструкцій | Негайно звернутись по невідкладну допомогу, викликади "швидку допомогу" |
Алгориттм ведення пацієнтів із загостренням БА на госпітальному етапі лікування
| Початкова оцінка тяжкості загострення БА. · Початкова оцінка тяжкості загострення. · Анамнез, фізикальне обстеження (аускультація,участь додаткової мускулатури в акті дихання, ЧСС, ЧД, АТ, ПОШвид, ОФВ1, SaO2, вимірювання газів крові, інші дослідження за показами). | |||
| Початковий етап терапії: · Киснетерапія до досягнення рівня SaO2 > 90% · Інгаляції КДБА постійно протягом 1 год. через небулайзер · Системні ГКС (за відсутності негайної відповіді на лікування або, якщо пацієнт нещодавно приймав оральні ГКС, або у разі тяжкого нападу ядухи) · УВАГАМИ Седативні засоби протипоказанії | |||
| Повторний огляд через 1 годину · Оціниш ЧСС, ЧД, АТ, ПОШ, ОФВ,. SaO7, вимірювання газів крові | |||
| Загострення БА середньотяжкого ступеню · ПОШ^ 60–80% від належних або кращих для хворого значень; Помірні прояви симптомів | Загострення БА тяжкого ступеню · В анамнезі фактори ризику майже фатальної астми; ПОШ < 60% від належних або кращих для хворого значень; Виражені прояви симптомів у стані спокою, рефракція грудної клітки; Немає клінічного покращення від початку лікування | ||
| Киснетерапія; Інгаляційні КДБА + холінолітики кожної год.; Оральні ГКС; Продовжити лікування протягом 1–3 год. до покращення стану | Киснетерапія; Інгаляційні КДБА + холінолітики кожної год.; Системні ГКС | ||
| Повторна оцінка через 1–2 | год. | ||
| Добрий ефект терапії протягом 1–2 годин (відповідь зберігається протягом 60 хв. ПІСЛЯ закінчення останньої маніпуляції): нормальні дані фізикального обстеження, ПОШ^ > 70% від належного, SaO7 > 90% | Неповний ефект терапії протягом 1–2 год. (наявність факторів ризику біля фатальної астми, помірні або середньотяжкі прояви симптомів), ПОШвид < 60% від належного, SaO2 не покращується | Поганий ефект терапії протягом 1–2 год. · (наявність факторів ризику біля фатальної астми, тяжкі прояви симптомів, порушення свідомості), ПОШ < 30% від належного, PaCO2 > 45 мм рт. ст., · PaO2 < 60 мм рт. ст. | |
| Спостереження Розробка плану подальшого лікування | Лікувати в стаціонарі загально терапевтичного профілю: · Киснетерапія; Інгаляційні КДБА + холінолітики; Системні ГКС; Метилксантини в/в; Моніторинг ПОШ · SaO2, ЧСС та пульсу, ЧД, AT | Лікувати у відділенні інтенсивної терапії: · Киснетерапія; Інгаляційні КДБА + холінолітики; ГКС в/в; Р2-агоністи л/ш, в/м, в/в; Метилксантини в/в; Можлива інтубація та ШВЛ | |
Коментарі:
• 1. У разі розвитку гіпоксемії – додаткова киснетерапія проводиться з використанням маски Вентурі або носової канюлі з коректуванням потоку, необхідного для підтримки SaO2 на рівні 94-98%.
• 2. Інгаляційні р2-агоністи призначаються через рівні проміжки часу. Обґрунтовано використання безперервної терапії через небулайзер з наступним переходом на інтермітуючу (за потребою) за допомогою ДАІ через спейсер.
• 3. Комбінація Р2-агоністу з хол І йол Іти ком сприяє більш вираженому ефекту, аніж застосування препаратів окремо, зменшує час госпіталізацій.
• 4. Системні ГКС прискорюють лікування загострень I можуть призначатися при всіх, навіть при легких, загостреннях БА. якщо початкова терапія інгаляційними КДБА не дозволяє досягти тривалого покращення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Загострення бронхіальної астми“ на сторінці 3. Приємного читання.
