– дієтичні заходи, спрямовані на зниження ваги.
• 2. Зниження добового вживання солі: менше 3 г на добу для I-Il ФК (не вживати солоні продукти, не підсолювати їжу) і менше 1,5 г на добу для III-IV ФК (те ж плюс не солити їжу під час приготування).
• 3. Регулярна фізична активність: "комфортний" руховий режим відповідно до функціональних можливостей пацієнта.
Лікувальна програма[1].
Перелік і обсяг медичнихпослуг обов'язкового асортименту
Хворі повинні отримувати комплексну фармакотерапію із застосуванням:
• 1) ІАПФ, які показані всім хворим протягом невизначено тривалого часу;
• 2) β-адреноблокаторів. Хворим із CH і систолічною дисфункцією ЛШ із препаратів цієї групи дозволено використовувати тільки метопролол, карведилол, бісопролол, небіволол;
• 3) салуретиків, які доцільні за ознак затримки рідини або для профілактики цього;
• 4) серцевих глікозидів, головним чином дигоксину – найбільш доцільно за наявності тахі- і нормосистолічного варіанту ФП;
• 5) БРА II, які показані в разі непереносності ІАЛФ;
• 6) AA – спіронолактон тимчасово як діуретичний засіб та тривало з мстою поліпшення прогнозу виживання (в даному разі у дозі 25 мг на добу);
• 7) внутрішньовенних симпатоміметиків допаміну та/або добутаміну у випадку декомпенсації CH та недостатнього ефекту від лікування, в умовах стаціонару, бажано із спеціальними дозаторами;
• 8) нітратів внутрішньовенно або у вигляді сублінгвального прийому похідних нітрогліцерину або ізосорбіду динітрату – за ознак лівошлуночковоі недостатності – зі скасуванням після стабілізації гемодинамики. Тривало доцільне лише для хворих із супутньою стенокардією;
• 9) антикоагулянти – пацієнтам з постійною формою ФП, тромбоемболічними ускладненнями в анамнезі, а також з мітральним стенозом та протезованими клапанами серця. Обов'язковий контроль МНВ, за неможливості – визначення ГІТІ.
Фармакологічне лікування XCH із систолічною дисфункцією ЛШ
Діуретини показані всім хворим із ХСН, в яких є схильність до затримки рідини в організмі або ознаки цього. Діуретики зменшують симптоматику ХСН, поліпшуючи тим самим якість життя, але не сповільнюють прогресування ХСН, тому їх слід призначати у поєднанні з ІАЛФ. Перевага надається пет- льовим діуретикам, хоча в разі помітних розладів ефект може бути й від ті- азидів. Призначають діуретики в індивідуальних ефективних дозах з урахуванням рекомендованих максимальних доз.
Дози і кратність прийому діуретинів (салуретиків)
| Діуретики | Початкова доза (мг) | Щоденне доза (мг) | ||
| Петльові діуретики1 | ||||
| Фуросемід | 20–40 | 40-240 | ||
| Буметанід | 0,5-1,0 | 1-5 | ||
| Торасемід | 5-10 | 10-20 | ||
| Тіазиди2 | ||||
| Бендрофлуметіазид | 2,5 | 2,5-10 | ||
| Гідрохлортіазид | 25 | 12,5-100 | ||
| Метолазон | 2,5 | 2,5-10,0 | ||
| Індапамід | 2,5 | 2,5-5,0 | ||
| Калійзберігаючі діуретики3 | ||||
| + ІАПФ/БРА | - ІАПФ/БРА | + ІАПФ/БРА | - ІАПФ/БРА | |
| Спіронолактон/еплеренон | 12,5-25,0 | 50 | 50 | 100-200 |
| Амілорид | 2,5 | 5 | 20 | 40 |
| Тріамтерен | 25 | 50 | 100 | 200 |
Примітки:
• 1 Доза, можливо, відповідно до об'ємного статусу/маси тіла: надмірні дози можуть викликати ураження нирок 1 ототоксичність.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хронічна серцева недостатність“ на сторінці 4. Приємного читання.
