– метаболічна терапія (мілдронат, триметазидин);
– симптоматичне лікування: ААП, дезагреганти, діуретики.
• 2. Підгострий та хронічний вогнищевий міокардити:
– β-блокатори;
– НПЗП;
– системна ензимотерапія;
– метаболічна терапія (мілдронат, триметазидин, мексикор);
– симптоматичне лікування: ААП, дезагреганти, діуретини.
• 3. Гострий дифузний міокардит:
– етіотропне лікування: препарати інтерферону, противірусні, антибактеріальні препарати;
– β-блокатори й/або ІАПФ чи БРА;
– діуретини;
– дезагреганти й/або антикоагулянти;
– ААП;
– системна ензимотерапія;
– метаболічна терапія (мілдронат, триметазидин, мексикор);
– також можливі ГКС (як імуносупресори в разі ідіопатичного або аутоімунного міокардиту); симпатоміметики – для підтримки гемодинаміки на тлі симптомів гострої тяжкої CH та кардіогенного шоку.
• 4. Підгострий дифузний міокардит:
– курсове лікування гормонами й/або цитостатичними препаратами (за відсутності персистування вірусу);
– β-блокатори;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міокардити“ на сторінці 4. Приємного читання.
