Метаболічний синдром

Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера

Вона спрямована на впровадження здорового способу життя та корекцію виявлених факторів ризику: поліпшенння дії інсуліну, зниження його концентрації в плазмі крові, зменшення маси тіла в разі її надлишку, зниження і нормалізацію CAT і ДАТ, рівня інсуліну, глюкози, ТГ, XC і фібриногену у крові. Рекомендують менше вживати насичені жири, солодощі та ХС; підвищити фізичну активність. Регулярні фізичні навантаження в поєднанні з дієтою сприяють кращому поглинанню глюкози та ліпідів і підвищенню чутливості тканин до інсуліну.

Лікування

Мета – максимальне зниження загального ризику серцево-судинної захворюваності та летальності.

Основними напрямками є: зменшення маси тіла; корекція вуглеводного обміну; корекція AT з досягненням цільового рівня; корекція атерогенних дисліпідемій.

Основні заходи спрямовані на зменшення маси абдомінально-вісцерального жиру (див. розділ "Ожиріння"),

Важливою складовою програми зі зменшення маси тіла є підвищення фізичної активності. Фізичні тренування сприяють зменшенню ваги за рахунок безпосередніх енергетичних витрат і підтриманню бажаної маси тіла. Найбільш ефективними є аеробні вправи: хода, біг, плавання, їзда на велосипеді, лижний спорт, стрибки зі скакалкою.

Основними умовами індивідуальної програми з фізичних вправ є їх регулярне виконання (не менше 3-4 разів на тиждень), поступове збільшення інтенсивності і тривалості занять, добір індивідуальних варіантів з урахуванням супутніх ускладнень.

Поєднання раціонального харчування з фізичною активністю забезпечить зменшення маси тіла, а зміна стилю життя – збереження досягнутого результату.

Якщо немедикаментозні заходи мало ефективні, необхідно призначити медикаменти.

Корекція вуглеводного обміну

Необхідно активно застосовувати препарати, здатні впливати на IP: бігуаніди (метформін) і тіазолідиндіони (піоглітазон, розіглітазон). В осіб з ПТГ шляхом призначення цих препаратів можна запобігти ЦД.

545

Препарати з групи розіглітазону знижують резистентність до інсуліну шляхом впливу на PPAR-g рецептори і зберігають функцію β-клітин, забезпечуючи таким чином кращий і більш тривалий контроль за рівнем глюкози. Вони сповільнюють прогресування ЦД 2 типу, тобто впливають патогенетично на причини діабету, а не просто знижують рівень глюкози.

Метформін нормалізує підвищений рівень глюкози в крові незалежно від функціональної здатності β-клітин ПЗ, що дозволяє знизити IP та усунути гіперінсулінемію. Препарат має не гіпоглікемічний, а антигіперглікемічний вплив, що дозволяє запобігти системній гіперінсулінемії чи знизити її. Метформін поліпшує чутливість периферичних тканин до інсуліну, гальмує глюконеогенез і глікогеноліз у печінці. Він має також гіполіпідемічну, гіпотензивну дію і впливає на фібрінолітичну активність крові. Є повідомлення про його успішне застосування хворими із синдромом IP без ПТГ і ЦД 2 типу.

Корекція атерогенної дисліпідемії

Хворим з вираженою дисліпідемією, що не піддається корекції дієтотерапією, призначаються гіполіпідемічні препарати. Рішення базується як на даних визначення рівня ліпідів після дотримання гіполіпідемічної дієти не менше 3-6 міс., так і на даних визначення сумарного ступеня ризику розвитку атеросклерозу. Статини є препаратами вибору лікування дисліпідемії у хворих на МС. Використовують такі препарати: ловастатин, правастатин, флювастатин, симвастатин, аторвастатин, розувастатин. Необхідно призначати статини в максимально рекомендованих або максимально переносимих дозах для досягнення цільових рівнів ХС. Якщо терапія статинами не досягла мети, можна використовувати комбіновану терапію. Комбінація фенофібрату зі статинами розглядається як ефективна й відносно безпечна терапія для лікування атерогенної дисліпідемії. Додавання езетимібу до статинів або фібратів може бути перспективним у корекції дисліпідемії, але доцільність застосування такої комбінованої терапії з метою зниження кардіоваскулярного ризику потребує уточнення, оскільки досі не з'ясовано загальний вплив езетимібу на наслідки серцево-судинних захворювань. У випадку тяжкої гіпертригліцеридемії препаратами першої лінії слід вважати фібрати і нікотинову кислоту. Якщо рівень тригліцеридів не вдається контролювати патинами та фібратами, можна призначити омега 3 жирні кислоти для подальшого зниження рівня тригліцеридів, адже ці комбінації є безпечними та добре переносяться пацієнтами.

Корекція артеріальної гіпертензії

Контроль AT є першорядним завданням лікування цього контингенту хворих. Пацієнти повинні приймати антигіпертензивні препарати для досягнення Цільових рівнів AT – 140/90 мм рт. ст. Поєднання АГ з IP у хворих з MC є причиною низки нейрогуморальних та ендотеліальних порушень, що зумовлює ускладнення у коронарних, мозкових і периферичних судинах: IP підвищує рівень інсуліну плазми, який відіграє важливу роль у патогенезі АГ; інсулін посилює активність симпатичної нервової системи, цим самим збільшуючи серцевий викид, а на рівні судин викликає їх спазм і підвищує їх загальний периферичний опір; він як мітогенний фактор посилює проліферацію гладком'язових клітин судин, звужуючи судинний простір і ще більше підвищуючи загальний периферичний опір судин; це призводить до зниження ниркового кровотоку, що активує PAAC і формує гіпертензію; інсулін сприяє також затримці в організмі натрію: зростання інсуліну в крові, впливаючи безпосередньо на ниркові канальці, прискорює реабсорбцію катіона натрію. Наслідком IP може бути збільшення вмісту внутрішньоклітинного натрію і калію. Накопичення цих катіонів посилює чутливість гладкої мускулатури судинної стінки до пресорних ефектів норадреналіну і ангіотензину Il і підвищення AT.

Препарати першої лінії – тіазидні діуретини (особливо у високих дозах) та β-адреноблокатори – слід рекомендувати обережно. Не всі діуретики безпечні й ефективні для хворих з метаболічними порушеннями. У тіазидних, петлевих і калійзберігаючих діуретинів є діабетогенний ефект, вони посилюють IP на 20% і несприятливо впливають на вуглеводний і ліпідний обмін. Негативні метаболічні дії тіазидів є дозозалежними, тоді як гіпотензивна дія може бути максимальною на тлі порівняно низької дози. Тому, якщо тіазидний сечогінний засіб призначають хворим з ПТГ, краще обмежити гідрохлортіазид або його еквівалент дозою 25 мг/добу. У дозі понад 25 мг/добу гіпотензивний ефект не зростає, зате посилюється діуретична дія.

Проте призначення пацієнтам на MC β-блокаторів дещо обмежене їх метаболічними ефектами. Зниження чутливості тканин до інсуліну та підвищення рівня тригліцеридів під впливом β-блокаторів можуть погіршити характерний для цих пацієнтів вуглеводний та ліпідний дисбаланс. Виняток становлять β-блокатор з a-блокуючою дією карведилол і β-блокатор із властивостями вазодилататора небіволол.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в тера» автора Мостовой Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Метаболічний синдром“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Пульмонологія

  • Негоспітальна пневмонія

  • Аспіраційна НП

  • Госпітальна пневмонія

  • Бронхіальна астма

  • Загострення бронхіальної астми

  • Хронічне обструктивне захворювання легень

  • Легенева гіпертензія

  • Хронічне легеневе серце

  • Тромбоемболія легеневої артерії

  • Саркоїдоз

  • Муковісцидоз

  • Ідіопатичні інтерстиціальні пневмонії

  • Бронхоектатична хвороба

  • Синдром апное-гіпопное сну

  • Паління

  • Захворювання плеври

  • Сепсис

  • Гострий бронхіт

  • Захфорювання вуха, горла, носа

  • Гострий синусит

  • Гострий гнійний середній отит

  • Інфекційні захворювання

  • Гострі респіраторні вірусні інфекції та гострі респіраторні захворювання

  • ВІЛ-інфекція

  • Кардіологія

  • Захворювання аорти

  • Аневризми аорти

  • Розшаровуюча аневризма аорти

  • Міокардити

  • Інфекційний ендокардит

  • Правобічний ІБ

  • Перикардити

  • Кардіоміопатії

  • Гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП)

  • Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП)

  • Аритмогенна кардіоміопатія правого шлуночка (АКМП ПШ)

  • Некомпактна КМП лівого шлуночка

  • КМП Такацубо

  • Ішемічна хвороба серця

  • Стабільна стенокардія напруги

  • Гострий коронарний синдром

  • Інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST

  • Хірургічні методи лікування ішемічної хвороби серця

  • Коронарне шунтування (KUI)

  • Дисліпідемії

  • Аритмії серця

  • Синусова тахікардія

  • Екстрасистолія

  • Пароксизмальні тахікардії

  • Фібриляція та тріпотіння передсердь

  • Раптова серцева смерть

  • Артеріальна гіпертензія

  • Лікування артеріальної гіпертензії у вагітних

  • Гіпертензивні кризи

  • Нейроциркуляторна дистонія

  • Гостра серцева недостатність

  • Хронічна серцева недостатність

  • Гіпергомоцистеїнемія

  • Хвороби сполучної тканини

  • Набуті вади серця

  • Ревматоїдний артрит

  • Системний червоний вовчак

  • Феномен Рейно

  • Захворювання суглобів

  • Подагра

  • Реактивні артрити

  • Анкілозуючий спондилоартрит (хвороба бехтерєва)

  • Остеопороз

  • Гастроентерологія

  • Хронічний гастрит

  • Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

  • Функціональна диспепсія

  • Функціональні розлади біліарної системи

  • Хронічний безкам'яний холецистит

  • Жовчнокам'яна хвороба

  • Хронічний гепатит

  • Хронічний вірусний гепатит В

  • Хронічний вірусний гепатит C

  • Аутоімунний гепатит

  • Токсичний (медикаментозний) гепатит

  • Неалкогольна жирова хвороба печінки та неалкогольний стеатогепатит

  • Хвороба Вільсона

  • Алкогольна хвороба печінки

  • Цироз печінки

  • Синдром Жільбера

  • Хронічний панкреатит

  • Синдром подразненого кишковика

  • Хронічний коліт

  • Виразковий коліт

  • Нефрологія

  • Гломерулонефрит

  • Хронічна ниркова недостатність

  • Гематологія

  • Алергологія

  • Поліноз

  • Медикаментозна алергія

  • Інсектна алергія

  • Алергічна кропив'янка та набряк Квінке

  • Атопічний дерматит

  • Ендокринологія

  • Захворювання щитовидної залози

  • Дифузний токсичний зоб

  • Гіпотиреоз

  • Тиреоїдити

  • Ожиріння

  • Метаболічний синдром
  • Соматоформні розлади

  • Соматоформний розлад, недиференційований

  • Синдром хронічної втоми

  • Гостра інтоксикація опіоїдами

  • Календар профілактичних щеплень в Україні

  • Показники ряду додаткових лабораторних та інструментальних методів обстеження

  • Біохімічні методи

  • Спірографія

  • Методи обстеження в кардіології

  • Методи обстеження в гастроентерології

  • Спинномозкова пункція

  • Денситометрія

  • Опитувальники оцінки стану психоемоційної сфери

  • Невідкладні стани в терапії

  • Біль у спині

  • Важке загострення бронхіальної астми

  • Геморагічний інсульт

  • Гіпертензивний криз

  • Гіпоглікемічний стан

  • Гостра серцева недостатність

  • Гостра шлунково-кишкова кровотеча

  • Гострий коронарний синдром

  • Діабетичний кетоацидоз

  • Зневоднення

  • Колапс

  • Лихоманка

  • Непритомність

  • Ниркова колька

  • Опіки

  • Отруєння грибами

  • Отруєння етиловим алкоголем

  • Отруєння наркотичними речовинами. Морфін (опій. Омнопон, героїн, кодеїн, діонін)

  • Панкреатит

  • Пароксизмальні порушення ритму

  • Пароксизмальна шлуночкова тахікардія

  • Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія

  • Печінкова енцефалопатія

  • Печінкова колька

  • Подагричний криз

  • Раптова (клінічна) смерть

  • Септичний шок

  • Транзиторна ішемічна атака

  • Тромбоемболія легеневої артерії

  • Укус тварини