Розділ «Тема 6. Лікарські рослини та сировина, які містять флавоноїди та їх глікозиди»

Препарати хвоща протипоказані при гломерулонефритах та нефрозонефритах. Готують настій 20:200 і приймають по 1 ст. л. 3-4 рази на день. Часто до такої кількості настою додають 10 мл розчину калію ацетату та настій горицвіту 6:200 чи настій ниркового чаю 3,5:200,0. Випускають брикети трави хвоща вагою по 70 г, розділені на 10 частин. 1,5 частини, заливають 1 склянкою холодної води, кип'ятять 30 хв. і приймають по 1 ст. л. 3-4 рази на день. Вживають у вигляді настою – 2 ст. л. трави заливають 1 склянкою окропу, настоюють 15 хв. і п'ють по 0,25 склянки 4 рази на день. При легеневих і шлункових кровотечах приймають через кожні 10-15 хв., а після припинення кровотеч продовжують приймати ще якийсь час по 2 ст. л. на день. Приймають і при початкових формах туберкульозу легенів з метою прискорення епітелізації тканин, а також при нічному нетриманні сечі. Хороший кровоспинний ефект дає настій трави (15-20 г) на сухому білому вині (1 л), який приймають натщесерце по 100-150 мл. При проносах, кровохарканнях, порушенні менструального циклу, як діуретичний засіб приймають порошок трави по 1 г перед їдою 2-3 рази на день. Свіжий сік приймають для прискорення згортання крові, при маткових і ниркових кровотечах, поліпах сечового міхура, гострих циститах – по 1 десертній ложці 3 рази на день. Рідкий екстракт, приготовлений перколяцією на 60 % спирті приймають по 1 ч. л. 4-6 разів на день.

У народній медицині, крім того, вживають для поліпшення обміну речовин, при подагрі, ревматизмі, водянці, емфіземі, хворобі Адіссона, ішіасі, головному болю, кривавому блювання, атеросклерозі, геморої, гіпертонічній хворобі, бронхіальній астмі, хронічному бронхіті, пневмонії, ексудативному плевриті, кашлі, жовчнокам'яній хворобі, жовтяниці й інших захворюваннях печінки, для нормалізації функції печінки і селезінки, як абортивний засіб і при пологах. Готують відвар з 1 ст. л. трави на 1 склянку води і п'ють по 1 склянці ковтками натщесерце і ввечері.

Для зупинки кровотеч і загоєння ран їх присипають порошком, або заливають свіжим соком чи роблять примочки з настоєм. При виразках вживають мазь, яку готують змішуванням 1 частини згущеного екстракту з 4 частинами коров'ячого масла або вазеліну. Для спринцювання при білях і для примочок при екземах, гнійних ранах, фурункулах 2 ст. л. трави заливають 2 склянками окропу і настоюють у духовці 2 год. Цей напар при озені втягують вранці у ніздрі. Ним полощуть рот при виразкових процесах, ангіні, роблять примочки при фурункулах і довгонезаживаючих ранах. При ревматизмі, нирковокам'яній хворобі і болях в області сечового міхура готують відвар 60:1000, охолоджують до 25-26 °С, додають до води і приймають теплу ванну 15 хв. 1-3 рази на тиждень, краще вперемішку з холодними ваннами. Сидячі ванни з трави роблять при закрепах, геморої, метеоризмі, захворюваннях шлунка. У відварі трави купають дітей при застудних захворюваннях.

Застосовують і з косметичною метою. При жирній, пористій шкірі і себорейному дерматиті роблять примочки та протирання настоєм 1 склянки сировини на 1 л окропу (нагрівають на малому вогні 5 хв.). З цією метою використовують настій 15-20 г трави на 1 л сухого білого вина (очисний лосьйон). При надмірному потінні ніг роблять ванни з відваром хвоща або їх протирають 10 % спиртовою настойкою. Відваром миють голову при облисінні.

Молоді спороносні пагони і бульбочки кореневищ у свіжому і відвареному вигляді вживають у їжу.

Астрагал шерсистоквітковий

Астрагал шерстисто цветковый

(Astragalus dasyanthus Pall.)

Вовчуг польовий

Стальник пашенный

(Ononis arvensis L.)

Волошка синя

Василек синий

(Centaure cyanus L.)

Глід криваво-червоний

Боярышник кроваво-красный

(Crataegus Sanquinea, Pall)

Горобина звичайна

Рябина обыкновенная

(Sorbus aucuparia L.)