Розділ «Тема 6. Лікарські рослини та сировина, які містять флавоноїди та їх глікозиди»

Поширення. Батьківщина софори – Китай і Японія. На території України розводять у парках і на вулицях міст як декоративну рослину.

Заготівля. Використовують пуп'янки квіток і плоди. Пуп'янки заготовляють у сонячну погоду в кінці бутонізації. Плоди збирають недозрілими. Квітки і плоди сушать.

Хімічний склад. У бутонах є рутин (12-13 %), у листі і молодих пагонах його менше (біля 4,4 %). Плоди містять рутин, кемпферол-3-софорозид, кверце- тин-3-рутинозид, генистеин-4-софорабиозид и інші флавонові глікозиди.

Застосування. Препарати софори японської мають капілярозміцнювальну та гіпоазотемічну, спазмолітичну та протизапальну дію. Застосовують при гострих і хронічних гнійних процесах: трофічних виразках, флегмонах, абсцесах, нагноєннях після описів, інфікованих ранах, парапроктитах, фурункулах, карбункулах, маститі, флегмозних вуграх та ін. Із плодів готують 33 % настоянку на 48 % спирті. Препаратом зрошують або промивають рани й уражені місця, накладають серветки і ватно-марлеві тампони, змочені у настоянці.

Призначають при кровотечах з внутрішніх органів, склеротичному переродженні кровоносних судин, діатезах геморагічного походження, захворюваннях нирок і печінки, сепсисі, геморої, ревматизмі, виразковому коліті, гастритах, виразковій хворобі шлунку й 12-палої кишки. Приймають по 20-40 крапель З рази на день. З цією метою приймають і порошок бутонів – по 0,2-0,3 г 3 рази на день.

Препарати із плодів застосовують проти випадіння волосся на голові: у шкіру втирають напар з 10 г сировини на 200 мл окропу, або настоянку, розведену водою 1:10. З бутонів одержують рутин.

Спориш звичайний (Polygonum aviculare L.)

Сухоцвіт багновий (Gnaphalium ulignosum L.)

Однорічна трав'яниста сірувато-зелена, сіра або білувата опушена рослина з родини Складпоцвіті (Compositae) з невеликим коренем. Стебло 10-20 см заввишки, розгалужене від самої основи. Листки чергові, цілісні, видовженолінійні, верхівкові стеблові та серединні дрібніші, оточують суцвіття та помітно довші за нього. Квітки дрібні, в кошиках, зібрані по 3-10 в клубочки. Крайові квітки маточкові, серединні двостатеві, з жовтувато-циліндричною трубочкою. Цвіте з червня до серпня. Плід – сім'янка.

Поширення. Росте по вологих місцях, берегах канав, річок, струмків і озер, біля житла, доріг, як бур'ян у лісових і північних лісостепових районах України, а також Європейської частини, на Далекому Сході.

Заготівля. Збирають і сушать всю рослину під час цвітіння, вириваючи її з коренем.

Хімічний склад. У сировині міститься алкалоїд гнафалін, дубильні (до 4 %), барвники, флавоноїди, сесквітерпенові лактони, ситостерин, ефірна олія (до 0,05 %), смоли (до 16 %), жири, каротин (12-55 мг%) вітаміни С (до 30 мг%) і групи В, сполуки заліза, міді, алюмінію, хрому марганцю та інші.

Застосування. Препарати сухоцвіту мають гіпотензивну дію, розширюють периферійні судини, сповільнюють темп серцевих скорочень, посилюють перистальтику кишечнику, стимулюють репаративні процеси у тканинах, загоєння ерозії, ран, опіків та виразок. Застосовують при початкових формах гіпертонічної хвороби, виразковій хворобі шлунку та 12-палої кишки (частіше з синюхою), а також для запобігання розвитку некрозу, для регенерації легеневої та бронхіальної тканини в результаті пошкоджуючої дії мікробів, вірусів, токсинів, при бронхітах, пневмоніях, абсцесах та гангрені легенів, як ранозагоювальний засіб. Беруть 20 г трави, заливають 400 мл окропу, кип'ятять 5 хв. у закритій посудині, настоюють 2 години і приймають по 0,5 г 2-3 рази на день при гіпертонічній хворобі та одночасно приймають ванни для ніг з настоєм трави (250 г на 5 л води) впродовж 30 хв., або 2 ч. л. сировини заливають 1 склянкою окропу, настоюють 20 хв. і п'ють по 0,25 склянки 2-3 рази на день, або готують настій 20:200 і приймають по 1-2 ст. л. за 30 хв. до їди 3-5 разів на день. При виразковій хворобі шлунку і 12-палої кишки приймають за 60 хв. до їди по 0,25 склянки настою трави 10:200, а після їди – по 1 ст. л. відвару кореневищ 6-8:200 три рази на день впродовж 1-2 місяців.

Випускають екстракт сухоцвіту багнового у таблетках по 0,2 г. Приймають при виразковій хворобі шлунку і 12-палої кишки – по 1 таблетці і при гіпертонічній хворобі 1 ступеню – по 2 таблетки з 0,25 склянки води 3 рази на день з одночасним прийомом таблеток екстракту синюхи.

Застосовують при ранах, виразках, опіках, які тривало не гаються та при наривах, норицях, ерозії шийки матки, трихомонадному кольпіті, рентгенівських, теплових, електричних і хімічних ураженнях шкіри у вигляді промивань, спринцювань, тампонів, змочених у настої (20:200), вашій (30 хв. при 35 °С). При спонтанній гангрені готують ванни для ніг або приймають загальні ванни з настоєм 250 г трави на 5 л води тривалістю 30 хв.

Застосовують і спиртово-олійний екстракт, який готують так: 50 г сировини заливають достатньою кількістю 40 % спирту, настоюють 12 год. при кімнатній температурі, масу перекладають у посудину, додають 500 мл соняшникової олії, обережно нагрівають на водяній бані 24 год., віджимають і фільтрують. У цих випадках вживають і мазь наступного складу: порошок трави – 10г, мед – 40 г і вершкове масло – 50 г, а також настій на льняній олії (50 г на 1 л).

У народній медицині, крім того, застосовують при атеросклерозі, підвищеній проникності капілярів, стенокардії, прискореному серцебитті, цукровому діабеті, туберкульозі легенів, нервовому збудженні, безсонні, відчутті страху, гастритах, проносах, спазмах у шлунку зі здуттям і печією, маткових та гемороїдальних кровотечах, цинзі. 1 ст. л. трави заливають 1 склянкою окропу, настоюють 15 хв. і випивають по 1 склянці вранці й ввечері. При абсцесах і кавернах у легенях приймають усередину по 0,5 ч. л. за 30 хв. до їди 3 рази на день 10 % настоянки трави. Зовнішньо застосовують при новоутвореннях та інших захворюваннях шкіри При мокнучій екземі, випаданні кровоточивих гемороїдальних гуль – присипають порошком трави.

У народній медицині застосовують також сухоцвіт лісовий (G. sylvaticum L.) у вигляді відвару при занепаді сил, неврозах, анемії, захворюваннях печінки. Порошком трави присипають рани та місця, уражені мокнучим лишаєм.

Череда трироздільна (Bidens tripartita L.)

Однорічна трав'яниста рослина з родини Складноцвіті (Compositae) або Айстрові (Asteraceae) з веретеноподібним коренем. Стебло прямостояче супротивно-розгалужене від 15 до 100 см заввишки, голе, або з рідкими волосками. Листки супротивні, короткочерешкові, верхні цілісні. Квітки зібрані в прямостоячі або пониклі поодинокі на кінцях стебел кошики. Всі квітки в кошику трубчасті, двостатеві, жовто-коричневі. Цвіте у липні- вересні. Плід – сім'янка, вгорі з 2-3 зазубреними щетинками.