Розділ «Тема 6. Лікарські рослини та сировина, які містять флавоноїди та їх глікозиди»

Застосування. Плоди мають судинозміцшовальні властивості, знижують проникність судин, зменшують крихкість і збільшують резистентність їх стінок, особливо капілярів, скорочують тривалість кровотеч і збільшують згущення крові після гострих кровотеч, розширюють судини та знижують артеріальний тиск, посилюють виділення шлункового соку і активність шлункових ферментів, прискорюють загоювання ран.

Застосовують як гіпотензивний засіб при гіпертонічній хворобі І і II ступеню, частіше у вигляді свіжого соку – 3 ст. л. за 30 хв. до їди 3 рази на день впродовж 10-30-50 днів. Замість соку вживають плоди – по 100 г за 30 хв. до їди 3 рази на день, а тривалість курсу лікування, як і для соку. Застосовують і повидло, що готують розтиранням 1 кг плодів з 0,7 кг цукру; приймають по 75-100 г 2-3 рази на день. Застосовують і таблетки з порошкованних плодів. Найкращий ефект спостерігають при застосуванні їх з вітаміном С. Протипоказані при підвищеному згортанні крові. Приймають перед їдою 2-3 рази на день дорослі по 150-200 мг, діти – по 100-150 мг 20-25 днів. У разі необхідності курс лікування повторюють. Плоди, сік і таблетки застосовують і при захворюваннях, пов'язаних з порушеннями проникності і резистентності судин: геморагічних діатезах, капіляротоксикозах, гломерулонефриті (при наявності порушення проникності капілярів), кровотечах різного походження, атеросклерозі, тиреотоксикозі, застосуванні антикоагулянтів і деяких інших препаратів.

Протипоказані при виразковій хворобі шлунку і 12-палої кишки, гіперацидних гастритах. Не рекомендується вживати плоди особам із схильністю до тромбозів, тромбофлебітів, при підвищеному протромбіновому індексу крові.

Свіжий сік має фітонцидну властивість і тому його застосовують при ранах, описах, виразках, піодерміях.

З плодів готують сік, сиропи, прохолодні напої, компоти, киселі джеми, варення, пастили, мармелад, що вживають при авітамінозах.

Звіробій продірявлений (звичайний) (Hypericum perforatum L.)

Багаторічна трав'яниста зелена або сизувато-зелена рослина з родини Звіробійні (Нурегіасеае) з тонким розгалуженим кореневищем. Стебло прямостояче голе, вгорі розгалужене круглясте від 30 до 60 см заввишки. Листки сидячі супротивні цілокраї з просвітчастими крапчастими залозками. Квітки двостатеві золотаво-жовтого кольору з чорними крапками. Цвіте з червня до вересня. Плід – яйцеподібна тригнізда багатонасінна коробочка.

Поширення. Росте по трав'янистих, кам'янистих місцях, проваллях, горбах, ровах, луках, лісах, чагарниках, біля доріг, на парових полях по всій території України, Європейської частини, Сибіру, Середньої Азії, на Кавказі.

Заготівля. Збирають траву на початку цвітіння рослини й сушать.

Хімічний склад. У траві містяться ефірна олія (0,11-0,35 %), у складі якої є азулен, олефінові терпени – пінен, мірицен, цинеол, сесквітерпени-кадінен, гурюнсн, складні ефіри ізовалеріанової кислоти, а також білки, смоли, жири, цериловий і стериловий спирт, фітостерини, стеаринова, пальмітинова й міристинова кислоти, холін і його ефіри, пектини, інвертований цукор, вуглеводи, що гідролізуються на пентозу й галактозу, алкалоїди, вітаміни С, каротин, дубильні речовини катехінового ряду (до 10 %), антоціани (5-6 %), флавоноїди (гіперин, гіперозид, рутин, кверцетин, кверцитрин, ізокверцетин, ізокверцитрин), кавова й хлорогенова кислоти, сполуки калію, натрію, кальцію, магнію, фосфору, марганцю, радію та ін.

Застосування. Препарати звіробою мають протизапальні, антисептичні, антигельмінтні, в'яжучі й кровоспинні властивості, а також стимулюють діяльність серця, підвищують артеріальний тиск, звужують судини. Настій (10 %) і олія (20 %) мають противиразкову властивість.

Застосовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (гастритах, гастроентеритах, колітах, тривалих проносах небактеріапьного походження, виразковій хворобі шлунку і 12-палої кишки), а також при захворюваннях нирок, печінки, сечового й жовчного міхурів, геморої. Беруть 1 ст. л. трави, заливають 1 склянкою окропу, кип'ятять 15 хв. і п'ють по 1/3 склянки за півгодини до їди З рази на день, або готують настій 10-20:200 і приймають по 1 ст. л. 3-4 рази на день.

При інвазії гельмінтами готують 15 % настій трави і дають дітям по 90-150 мл 3 рази на день впродовж 3 днів з наступним прийомом проносного засобу. Курс лікування – 3 цикли з 10-12-денними перервами.

Випускають брикети трави розміром 120x65x10 мм і вагою 75 г, поділені на 10 частин. Беруть 1 частану, заливають 1 склянкою окропу, кип'ятять 10 хв. і приймають по 1/3 склянки 3 рази на день, а також полощуть рот.

При кровоточивості та запаленні ясен полощуть настоєм рот, роблять примочки при опіках. Настоянку трави 20 % на 40 % спирті вживають при гінгівітах, стоматитах, запаленні ясен, неприємному запаху з рота. Нею змазують ясна або роблять полоскання, для чого до 0,5 склянки води додають 30-40 крапель настоянки.

Препарати "Іманін" та "Новоіманін" у вигляді мазей і розчинів застосовують при ранах, опіках, захворюваннях шкіри. Застосовують 1 % спиртовий розчин цих препаратів як антибактеріальний засіб проти грампозитивних, у тому числі резистентних до антибіотиків бактерій, при гнійних запаленнях шкіри і підшкірної клітковини, абсцесах, флегмонах, інфікованих довгонезаживаючих ранах, опіках II і III ступеню, виразках, маститах, абсцедуючих пневмоніях, емпіємах плеври і пневмотораксах, остеомієлітах, гідроденітах, лімфаденітах, гідронефрозах, після оперативних втручаннях на кістках, аномаліях сечових органів, при гострих ринітах, фарингітах, гайморитах роблять зрошування, промивання, інгаляції та електрофорез 0,01-0,1 % розчинами. Розчини готують перед застосуванням розведенням препарату в 5, 10, 25, 50 і 100 разів дистильованою водою, 5-10 % розчином глюкози, 0,5 % розчином новокаїну, 0,25 % розчином анестезину, 0,5 % розчином хлориду натрію. Новоіманін ефективний для обробки рук хірурга та операційного поля.

У народній медицині звіробій називають "травою від 99 хвороб" та застосовують при хворобах легенів, жіночих статевих органів, подагрі, ішіасі, розладах центральної нервової системи (неврастенії, безсонні, головному болю), суглобовому ревматизмі, скрофульозі, ангінах, кровохарканнях туберкульозного характеру, нічному енурезі, гострих та хронічних циститах, калькульозних пієлонефритах, надмірних менструаціях, білях, ядусі, водянці, маткових кровотечах, гіпертонічній хворобі й інших захворюваннях. Готують настій 10-20:200 і випивають впродовж дня за три прийоми, або відвар у тому ж співвідношенні, згущують до половини і приймають по 1 ст. л. З рази на день після іди. При нічному нетриманні сечі у дітей дають пита на ніч 1 склянку настою з трави. При загальному ослабленні беруть 2 ст. л., заливають 4 ст. л. коров'ячого масла, нагрівають на легкому вогні 10 хв., проціджують, додають за смаком солі й змішують з 8 склянками пива. П'ють по 0,5 склянки 4 рази на день впродовж кількох діб. Також готують 20 % настоянку на 70 % спирті настоюванням впродовж 7 діб і приймають по 30-50 крапель 3 рази на день.

При туберкульозі легенів застосовують відвар, який готують так: 2 ст. л. квіток в 1 л білого вина кип'ятять, поки залишиться 0,7 л і приймають по 0,5 склянки ранком до їди.

При виразках, фурункулах, висипах на шкірі, затвердінні молочних залоз, набряках настоєм роблять примочки і компреси. Настоєм 10-20:200 полощуть рот при запаленнях слизової оболонки. При гнійних ранах, що довго не гояться, роблять примочки з настою.

Настоєм 25-30:200 роблять примочки і зрошення при жирній себореї і вугрових висипах, миють дітей, хворих на діатез. При гінекологічних захворюваннях готують відвар 2-4 ст. л. трави на 2 л води і роблять спринцювання. Хворим на туберкульоз шкіри, висипах роблять компреси. Застосовують також олію звіробою, яку готують так: настоюють квітки на мигдалевій, соняшниковій або льняній олії у пропорції 1:10 впродовж 14 днів на сонці при періодичному збовтуванні, додають ще стільки ж трави і настоюють, щоб олія стала темно-червоного кольору, або настоюють 500 г свіжих квіток і листя віл олії 3 тижні, або настоюють 500 г свіжих квіток в 500 мл білого вина впродовж 3 днів, випаровують витяжку, а залишок розчиняють в олії. Вживають при ранах, виразках. На уражені місця накладають марлеві серветки, змочені в олії. Олією змазують тріщини сосків і шкіри, відмороженнях II і III ступенів, опіки, рани від укусу собаки, забиттях грудей і спини, запалення і розпушення слизової оболонки рота при стоматитах і гінгівітах. Приймають всередину при запаленнях шлунково-кишкового тракту, печінки, селезінки, нирок – по 1 ст. л. натщесерце або через 3-4 год. після їди впродовж 1-2 місяців.