Розділ «Тема 6. Лікарські рослини та сировина, які містять флавоноїди та їх глікозиди»

Поширення. Росте по канавах, біля річок, струмків, озер, на болотах, в городах і садках, по вогких місцях, вигонах, біля доріг та житла, на полях по всій території України та СНД.

Заготівля. Збирають і сушать верхівки стебел з листям та квітковими кошиками до початку цвітіння.

Хімічний склад. Сировина містить ефірну олію (до 32 %), флавоноїди, вітамін С (до 70 мг%), каротин, алкалоїди, кумарини (умбеліферон, скополетин), слиз, аміни, дубильні та гіркі речовини, сполуки марганцю, заліза, хрому, міді, алюмінію. Серед дубильних речовин майже 66 % поліфенолів, чим і пояснюється бактерицидна дія рослини.

Застосування. Поліфенольний комплекс впливає на процес кровотворення, здатність крові до згортання, діяльність залоз внутрішньої секреції, посилює жовчовиділення. Екстракти рослини мають жовчогінну й протиалергічну дію при вживанні всередину та протизапальну дію при застосуванні зовнішньо. Вживають як сечо- та потогінний засіб при порушенні обміну речовин. Призначають при застудних захворюваннях, особливо при гострих і затяжних бронхітах і пневмоніях, при зниженні функції надішрішкових залоз, що призводить до алергічних ускладнень, при хворобах сечостатевих органів, подагрі, скрофульозі, ексудативному діатезі, рахіті, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, для поліпшення апетиту й травлення, при подагрі, ревматизмі, анемії, атеросклерозі, захворюваннях центральної нервової системи, селезінки, печінки. Готують настій трави 20:200 і приймають по 1 ст. л. З рази на день. Випускають брикети прямокутні вагою 75 г, розділені на 10 частин і круглі по 7,5 г. Беруть брикет у 7,5 г, заливають 1 склянкою окропу, настоюють 10 хв. і приймають по 1 ст. л. вранці й ввечері.

У народній медицині вживають при згаданих хворобах настій – 1 ст. л. трави, заливають 1 склянкою окропу, кип'ятять 20 хв., або 1 столову ложку заливають 1 склянкою окропу, настоюють 8 год., кип'ятять 1 хв. і п'ють: діти до 4-5 років по 1 ч. л., до 12 років – по 1 десертній ложці 3-4 рази на день, після 12 років та дорослі – по 0,5 склянки 3-4 рази на день.

При жирній шкірі обличчя, себорейному дерматиті, запаленні шкіри після бриття, екземах, ранах, виразках, ексудативних діатезах, які супроводжуються уртикарними висипами на шкірі, скрофульозом, молочним струпом, себореєю голови приймають ванни – 50-100 г трави додають на відро води, кип'ятять 15 хв., виливають у ванну, наповнену водою температурою 37-38 °С. В ній купають і хворих дітей. До такої ванни ще додають 100 г морської або кухонної солі. У вигляді мазі застосовують при грудниці, прищах, кропивниці та ін. Траву прикладають до ран, виразок, набряків, наривів, укусів отруйних комах. Порошком листя присипають рани, виразки та укуси отруйних гадюк. При лускатому лишаї приймають усередину екстракт по 20 крапель 3 рази на день і одночасно застосовують 2,5 % мазь. Настоєм трави умивають обличчя, щоб надати шкірі м'якості, вивести прищі й запалення.

Шоломниця байкальська (Scutellaria baicalensis Georgi.)

Багаторічна трав'яниста рослина з родини Губоцвіті (Labiatae), з коротким кореневищем і м'ясистим коренем. Стебла чотиригранні 15-35 см заввишки, розгалужені, злегка опушені. Листки шкірясті супротивні сидячі, ланцетні, знизу з чорними крапчастими залозками. Квітки синього кольору утворюють верхівкові однобічні китицеподібні суцвіття. Цвіте у червні-липні. Плід – чорний, кулевидний горішок з шипиками.

Поширення. Росте на сухих, кам'янистих схилах України, Західного Сибіру, Далекого Сходу.

Заготівля. Збирають і сушать кореневища з коренями після цвітіння.

Хімічний склад. Сировина містить флавоноїди (байкалін, вогонін і байкалозид), дубильні речовини пірокатехінового ряду, смоли, ефірну олію. В траві є флавоноїд скутеларин.

Застосування. Препарати шоломниці мають гіпотензивні, седативні й протисудомні властивості. Основою антидепресивного ефекту є судинорозширювальна дія, яка виразніше виявляється при підвищеному тонусі судин. Вони також усувають спазми гладеньких м'язів кишечнику. Застосовують при гіпертонічній хворобі І і II стадії, серцево-судинних неврозах, нервових захворюваннях функціонального характеру, що перебігають з явищами підвищеної збудженості, при безсонні. Застосовують 20 % настоянку на 70 % спирті по 20-30 крапель за 30 хв. до їди 2-3 рази на день.

У народній медицині застосовують при гострих і хронічних інфекційних захворюваннях, гострому суглобному ревматизмі, міокардитах, аритмії, грипі, епідемічному паротиті, переломах кісток, бронхіті, пневмонії, туберкульозі легенів, запаленнях шлунково-кишкового тракту, як відхаркувальний, пом'якшувальний, протиглисний, загальнозміцнювальний, антиалергічний, жовчно- і сечогінний засіб.

Цмин пісковий (Helichrysum arenarium (L.) Moench.)

Хвощ польовий (Equisetum arvense L.)

Багаторічна трав'яниста рослина з родини Хвощові (Equisetaceae) з гіллястим кореневищем, яке має кулясті бульбочки. Стебла двох типів: весняні – спороносні і літні – безплідні. Спороносні пагони рожево-бурі соковиті, членисті нерозгалужені, з'являються весною і несуть на верхівках яйцевидноциліндричні колоски з спорофітами, у спорангіях яких утворюються спори. Після висипання спор останні відмирають і на рослині розвиваються яскраво-зелені кільчас- торозгалужені безплідні стебла з 6-12 ребрами і здебільшого нерозгалуженими гілочками. Листки лусковидні, розміщені кільцями, зростаються у піхви. Спороносить у березні-квітні.

Поширення. Росте на полях, в огородах і садах, на луках, біля канав, по лісосіках, розсадниках, берегах річок, струмків, озер і ставків, у розріджених лісах, пісках по всій території України та СНД.

Заготівля. Збирають і сушать траву у червені-серпні.

Хімічний склад. У траві містяться алкалоїди: палюстрин, нікотин, триметоксипіридин, диметилсульфон; глікозиди: галутеолін, артикулами і ізоартикулатин, сапонін, еквізетин (до 5 %), аконітова, лінолев, яблучна і щавлева кислоти, жири, білки, вуглеводи, каротин, вітамін С, ефірна олія, кремнієва кислота (до 25 %), смоли, ситостероли, флавоноїди (еквізетрин, лютеолін-7-глюкозид, кемпферол-3-глікозид), дубильні й гіркі речовини, сполуки марганцю, кальцію, калію та ін.

Застосування. Препарати хвоща посилюють і прискорюють діурез, сприяють виділенню сполук свинцю, мають протизапальні й кровоспинні властивості. Застосовують як окремо, так і у комплексі з іншими діуретинами й серцевими глікозидами при хронічній серцевій недостатності, ексудативному плевриті, пневмонії та інших захворюваннях, які супроводжуються застійними явищами, при циститах, уретритах та інших захворюваннях сечовидільних шляхів, нирковокам'яній хворобі, з профілактичною метою при гострому і хронічному отруєнні сполуками свинцю, при легеневих, ниркових, маткових, носових і гемороїдальних кровотечах, при інфільтратах у легенях і бронхах, при кровохарканнях і легеневих кровотечах внаслідок стазу капілярів або пошкодженнях кровоносних судин, при бронхітах, пневмоніях, бронхоектазах, абсцесах та гангрені легенів, для запобігання розвитку некрозу, для регенерації легеневої та бронхіальної тканини у результаті ушкоджуючої дії токсинів.