Розділ «Тема 10. Лікарські рослини та сировина, які містять сапоніни»

Сапоніни (від лат. sapo (saponis) – мило) – складні органічні безазотисті сполуки групи глікозидів. Характерною їх властивістю є здатність збільшувати поверхневий натяг рідини та вмилюватися. Вперше були ідентифіковані у 1810 році.

Сапоніни викликають гемоліз еритроцитів у зв'язку з утворенням комплексів з холестерином мембран. При цьому мембрана із напівпроникної стає прониклою і, таким чином, гемоглобін виходить у плазму крові, фарбуючи її в червоний колір ("лакова" кров).

Сапоніни – безкольорові або жовтуваті гігроскопічні речовини, розчинні у гідрофільних розчинниках (вода, метанол і етанол) та нерозчинні у гідрофобних розчинниках (бензол, хлороформ, діетиловий ефір).

Для виявлення сапонінів у рослинній сировині використовують реакції, які базуються на їх фізичних властивостях (ціноутворення), біологічних (гемоліз) та фізико-хімічних (хроматографічний розподіл їх наступною ідентифікацією за допомогою кислих реагентів).

Сапоніни мають широкий спектр фармакологічної дії. їх застосовують як стимулюючі та тонізуючі (женьшень, аралія маньчжурська), седативні (синюха блакитна), протизапальні, регулюючі водно-сольовий обмін (солодка гола), відхаркувальні, сечогінні, проносні тощо.

В залежності від будови аглікону (сапогеніну) сапоніни поділяють на стероїдні та тритерпенові.

У стероїдних сапонінів аглікони відносяться до С27-стеролів, боковий ланцюг яких метаболічно змінюється з утворенням спірокетальної системи. До них відносять цигігонін, тигонін та гігомін (наперстянка пурпурова, діоскорея кавказька).

У тритерпенових сапонінів аглікони представлені пентациклічними або тетрациклічними тритерпеноїдами. З цієї групи фармакологічну активність мають сенегін, полігалова кислота, які знаходяться в коренях рослин родини Китяткові (Polygalaceae) та інших.

Найбільш відомі рослини, в яких містяться сапоніни наведені нижче.

Аралія маньчжурська (Aralia mandshurica Rupr. et Maxim)

Діоскорея кавказька (Dioscorea caucasica Lipsky)

Багаторічна трав'яниста ліана з родини Діоскорейні (Dioscoreaceae) з товстим кореневищем, численними коренями й виткими стеблами довжиною до 4 м. Листки серцеподібноовальні: нижні кільцеві, середні – супротивні, верхні – чергові або супротивні. Квітки зібрані у прості пазушні китиці, блідо-зелені. Цвіте у липні-серпні. Плід – тригніздна коробочка з насінинами.

Поширення. Росте серед чагарників, по узліссях, рідше у широколистяних лісах. Ендемічна рослина Абхазії і Краснодарського краю.

Використовують Діоскорею ніппонську (D. пірропіса Макіпо), яка росте у Хабаровському й Приморському краях.

Заготівля. Збирають кореневища з коренями й сушать.

Хімічний склад. У сировині міститься до 10 % стероїдних сапонінів (в діоскореї ніппонської – до 8 %), основний компонент діосцин (0,4 %), агліконом якого є глікозид діосгенін. Останній також служить сировиною для одержання стероїдних гормонів.

Застосування. Сапоніни діоскореї сприяють зниженню вмісту холестерину у крові, зменшують відкладання ліпідів в аорті, розширюють периферійні кровоносні судини і знижують артеріальний тиск. Застосовують діоспонін – очищений екстракт кореневищ, який містить не менше 30 % сапонінів.

Вживають при атеросклерозі судин головного мозку (при початкових стадіях і виражених формах захворювання), загальному атеросклерозі, атеросклерозі з гіпертонічною хворобою. Під впливом препарату знижується та нормалізується вміст холестерину у крові, зменшуються, а то й зовсім проходять головні болі та запаморочення, зменшується шум у вухах, втомлюваність, нервовість, дратівливість, покращуються настрій та загальне самопочуття, поліпшується пам'ять і працездатність, сон стає більш глибоким і тривким. Приймають по 0,05-0,1 г після їди 2 рази на день, циклами по 10 днів з 4-5-денною перервою впродовж 3-6 місяців. При вживанні великих доз може виникнути підвищене потовиділення, розлади функції кишечнику, запалення верхніх дихальних шляхів, біль у м'язах і деякі інші ускладнення, які при зменшенні дози або відміні препарату проходять через 2-5 днів.

З кореневищ та коренів Діоксореї ніппонської (D. пірропіса Макіпо) одержують поліспонін з антисклеротичною дією. Призначають у вигляді таблеток по 0,1 г 2-3 рази на день після їди впродовж 20-30 днів. Через 7-10 днів курс лікування повторюють.