Розділ «Вітаміноподібні речовини»

Це сполуки, активність яких виявляється в малих дозах, але значно перевищує дози вітамінів. Їм притаманна незначна анаболічна дія. Вони частково синтезуються в організмі та надходять з продуктами харчування. Дефіцит цих речовин, на відміну від вітамінів, не призводить до явно виражених порушень в організмі. Для них характерна низька токсичність, тому їх можна приймати тривалий проміжок часу як додаткові засоби до базисної терапії.

Оскільки для більшості вітаміноподібних речовші притаманна дуже складна структура, вони можуть використовуватися виключно у природній формі.

До вітаміноподібних речовин відносять: вітамін В4 (холін), вітамін В8 (інозитол), вітамін В10 (параамінобензойная кислота), вітамін В13 (оротова кислота), вітамін В15 (пангамова кислота), вітамін Q (убіхінон), вітамін U (метилметіопін).

Вітамін В4 (холін) (від грец. chole – жовч) виділений із жовчі та жовтка курячого яйця. Є гідроксилом тримегал-b-оксиетиламонію.

Він є основою для біосиїггезу мембранних ліпідів, лецегинів і медіатора нервового збудження – ацетилхоліну, донатором метильних груп під час синтезу адреналіну, креатину і метіоніну. З гліцеролу і холіну у печінці утворюються лецетани, при їх наявності забезпечується постійний відтік жирових речовин з печінки у загальне кров'яне русло, що запобігає надмірному відкладенню жиру.

Має ліпотропні властивості, які виявляються при його участі у синтезі фосфоліпідів у печінці. Справляє вплив на процеси білкового і жирового обміну, знешкоджуючи ряд шкідливих речовин. Перешкоджає жировій інфільтрації печінки (зокрема при алкогольному ураженні). Ефективний у профілактиці атеросклерозу. Покращує розумову діяльність.

Основні джерела – печінка, рис, яйця, сир, вівсяна крупа, насіння бобових, дріжджі. Виводиться з організму із сечею, калом, потом.

Вітамін В8 (інозитол) – це шестиатомний циклічний спирт, який містить шість гідроксильних груп, дуже поширений у тваринному та рослинному світі. В рослинах міститися у вигляді фосфорних ефірів (фітин), які утворюються внаслідок циклізації молекули глюкози.

Мезоінозитол – сполука, виділена з м'язів.

Інозитол необхідний для нормального розвитку і у людини недостатності не спостерігається.

Є необхідною частиною клітинних мембран. Знижує збудливість центральної нервової системи, підтримує на певному рівні осмотичний тиск у сперматозоїдах, прискорює β-окислення жирних кислот, активує фермент амілазу, сприяє перетворенню урацилу на тимін.

Має виражену седативну дію, стимулює моторну функцію шлунково-кишкового тракту. Бере участь у профілактиці ожиріння і цукрового діабету.

Джерелом вітаміну є рослинні (кукурудза, картопля, зелений горох, яблука, диня) і тваринні (мозок, печінка, серце) харчові продукти.

Потреба людини в інозитолі – 1,0-1,5 г на добу.

Вітамін В10 (параамінобензойная кислота)

При недостатності виникають порушення пігментоутворення, затримка росту і розвитку. Підтримує баланс кишкової мікрофлори, бере участь у кровотворенні. Основні джерела – капуста, буряк, петрушка.

Вітамін В13 (оротова кислота), виділена з молозива.

У птахів та ссавців утворюється з аспарагінової кислоти та карбамоїл- фосфату під час синтезу азотистих основ нуклеїнових кислот. Є похідною піримідину. Це безбарвна кристалічна речовина, розчиняється в гарячій воді.

Стимулює білковий обмін. Позитивно впливає на стан печінки, прискорює регенерацію печінкових клітин.