Розділ «Водорозчинні вітаміни»

Вітамін В1 (тіамін)

Вперше тіамін одержали у 1926 році, а хімічну будову встановив на початку 30-х років Р. Уільямс, після чого було здійснено його синтез. Недостача тіаміну у харчовому раціоні людини викликає хворобу берібері (швидка втрата маси тіла та неврологічні порушення). Тіамін легко розчиняється у воді, ефірі та хлороформі.

Для дорослої людини на добу необхідно в середньому 1,8 мг тіаміну (0,4 мг на 420 Дж – 100 кал), які надходять з їжею. Організм людини забезпечується за рахунок продуктів рослинного (картоплі, хліба) та тваринного (м'ясо) походження. Досить багато тіаміну у дріжджах, борошні, поочищеному рисі, деяких сортах кукурудзи.

Більшість кінцевих продуктів обміну тіаміну виділяються із сечею, а деякі – з калом.

Вітамін В2 (рибофлавін)

Вітамін В3 (пантотенова кислота)

Вітамін В6 (піридоксин)

Терміном – вітамін В6 – об'єднано три споріднені сполуки: піридоксин, ніридоксаль та піридоксамін.

Активною формою вітаміну В6 є піридоксальфосфат або його аміноформа – піридоксамінфосфат. Останній є коферментом декарбоксилаз амінокислот, необхідний для перетворення триптофану на НАД* та біосинтезу гема.

Середньодобова потреба – 2-3 мг. Лікувальні дози – 10-15 мг на добу (при недокрів'ї, захворюваннях печінки). Надходить в організм людини з такими продуктами як пшеничне борошно, дріжджі, кукурудзяне борошно та крупи, печінка, нирки, м'ясо, зелені листові овочі, бобові, синтезується мікрофлорою кишечника.

При недостатній кількості порушуються процеси трансамінування, інші ланцюги білкового обміну та тканинного дихання. Викликає зміни функцій нервової системи (бере участь у декарбоксилуванні глутамінової кислоти, яка перетворюється на γ-аміномасляну).

Всмоктується у тонкому кишечнику у вигляді піридоксалю, який перетворюється на піридоксамін. Виділяється із сечею у вигляді 4-піридоксалевої кислоти та її лактону.

Вітамін В9 (Вс, фолієва кислота, антиапемічний фактор)

Вітамін В12 (аитианемічний)

Ця загальна назва об'єднує такі сполуки, як ціанкобаламін, метилкобаламін, оксикобаламін, нітрокобаламін, аквоко- баламін.

Історія його вивчення пов'язана з виясненням причин анемії.

У 1948 році вітамін було одержано у кристалічному вигляді, але лише через 10 років методом рентгеноструктурного аналізу було встановлено його будову.

Функція пов'язана з фолієвою кислотою. Метилкобаламін необхідний для ресинтезу метіоніну, бере участь в утворенні креатину, адреналіну, азотистих основ нуклеїнових кислот, білків та інших біологічно активішх речовин. Вітамін В,2 регулює функції кровотворних органів, беручи участь у процесах еритропоезу.

Майже не утворюється рослинами і тваринами. Синтезують його гриби та деякі види мікроорганізмів. Для людини основним джерелом вітаміну В12 є мікрофлора кишечнику та продукти тваринного походження: печінка, нирки, серце, м'ясо. Добова потреба-3-10 мкг (під час лікування – 100-150 мкг).