Розділ «Тема 6. Лікарські рослини та сировина, які містять флавоноїди та їх глікозиди»

Корені застосовують при дизентерії та туберкульозі кісток.

У гомеопатії вживають есенцію квітучої рослини.

Застосовують з косметичною метою. Беруть 1 ст. л. листя, заливають 1 склянкою окропу, настоюють 20 хв. і миють голову при облисінні та лупі. Для прискорення росту волосся у шкіру голови втирають настій трави звіробою і листя шавлії та підбілу. 5 % настоєм трави протирають зів'ялу шкіру лиця і шиї, роблять примочки і протирання при жирній себореї шкіри лиця і волосистої частини голови.

Промисловість випускає "Рідину для ніг", до складу якої входить екстракт звіробою. Вживають для пом'якшення і дезинфекції шкіри.

У Болгарії з трави виготовляють пефлавіт, який містить катехіни і має активність вітаміну Р.

Липа серцелиста (Tilia cordata Mill.)

Дерево з родини Липові (Tiliaceae) висотою до 30 м з густогіллястою кроною та розгалуженими коренями. Листки чергові округлі або довгасті з серцевидною основою, по краю зарубчастопильчасті, зверху блискучі і ясно-зелені, знизу – сизі. Квітки двостатеві жовто-бліді. Цвіте у червні-липні. Плід – яйце- виднокулястий опушений з крихким оплоднем горішок.

Цвітіння продовжується 10-12 днів і в цей час навколо липи панує приємний запах, що приваблює бджіл, які збирають мед.

Липовий мед (липовець) має приємний аромат, світло-золотистий колір, високі смакові та лікувальні властивості, багатий глюкозою, фруктозою, вітамінами, органічними кислотами, мікроелементами.

Поширення. Трапляється в лісах гірського Криму. Росте в широколистяних, рідше мішаних лісах, байрачних і заплавних лісках у середній смузі Європейської частини, в Західному Сибіру, на Кавказі. Розводять у парках і садах, на вулицях міст і сіл.

Заготівля. Збирають і сушать суцвіття разом з прицвітниками, відомі під назвою "липовий цвіт".

Хімічний склад. Сировина містить флавоноїди, ефірну олію (0,042-0,38 %), до складу якої входить фарнезол, а також глікозиди, геспе- ридин і тіліадин, вітамін С, каротин, сапоніни; слиз, віск, вуглеводи, дубильні, мінеральні та інші речовини. У листі міститься каротин, вітамін С, фітонцидні та дубильні речовини.

Застосування. Застосовують як пото- і сечогінний, секретолітичний, антисептичний і жарознижувальний засіб при грипі, бронхіті, кашлі, запаленні зіву та інших застудних захворюваннях, невриті, циститі, пропасниці, подагрі, неврозах: 1-2 ст. л. цвіту заливають 1 склянкою окропу, настоюють 20 хв. і п'ють напар гарячим по 2-3 склянки на день. Настоєм 20:200 з додаванням 5 г бікарбонату натрію полощуть горло при ангіні, ларингіті, вводять у пряму кишку при запаленні. Застосовують для пом'якшувальних припарок, частіше у суміші з іншими рослинними продуктами.

У народній медицині застосовують також при болях у шлунково-кишковому тракті, крупі, кору, судомах, нирковокам'яній хворобі при відходженні піску, поліглобулії і надмірній в'язкості крові, атеросклерозі. Готують і п'ють настій у вищезазначених дозах. Настій листя і квіток застосовують для примочок, ванн, припарок при захворюваннях шкіри, які супроводжуються запальними процесами.

З листя готують вітамінний напій: квітки заливають 3-кратною кількістю окропу, настоюють впродовж 20 хв., підсолоджують і п'ють по 0,5 склянки на день. Приймають його і при болісному сечовипусканні.

Плоди розтирають у порошок і вживають як кровоспинні ліки. Присипають свіжі рани при кровотечах з носа та рота. Інколи цей порошок змішують з оцтом. Бруньки, листя і камбій у свіжому стані вживають як зовнішній пом'якшувальний засіб. Розтовкують у ступці і прикладають до наривів, обпечених місць, гемороїдальних вузлів, при маститі та подагрі. Камбієвою масою лікують опіки. Відваром молодої кори роблять примочки при опіках, подагрі, геморої. Листя прикладають до голови при болях, застосовують при набряках і наривах.

З косметичною метою застосовують липовий цвіт. Для того щоб в'яла шкіра стала пружною, свіжою, готують напар 1 ст. л. на 1 склянку окропу, настоюють, підігрівають до 85-90 °С, змочують рушник і накладають на лице на 1-2 хв., а потім роблять холодний компрес на 3-4 хв. Роблять 1-2 рази на тиждень. Протипоказано при розширенні кровоносних судин. Допомагають такі компреси і при жирній шкірі, а ще краще настій рівних частин липового цвіту, листя шавлії, квіток ромашки, листя м'яти, квіток нагідок і трави хвоща. З суміші роблять і парові ванни при жирній шкірі. При сухості та лущенні шкіри приймають ванни з липовим цвітом: роблять настій з 34-35 г та додають до ванни. При підвищеній пітливості готують лосьйон – 2 ст. л. суміші липового цвіту, листя м'яти і шавлії заливають 0,25 л горілки, настоюють 2 тижні й протирають лице.

З деревини готують активоване вугілля у порошку й таблетках.

Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.)

Багаторічна трав'яниста рослина з родини Складноцвіті (Compositae) або Айстрові (Asleraceae) з коротким кореневищем. Стебло 50-100 см заввишки. Листки чергові двічіперистороздільні, видовженояйцевидні. Зверху темно-зелені, знизу сірувато-зелені з сильним камфороподібним запахом. Із них нижні – черешкові, а стеблові – сидячі. Квітки дрібні золотаво-жовті. Крайові – маточкові, а серединні – двостатеві. Цвіте у червні-липні. Плід – сім'янка з плівчастим окрайком на верхівці.