Розділ «Тема 3. Технологія приготування лікарських засобів рослинного походження»

Технологія – наука, що вивчає теоретичні основи і практичні способи приготування лікарських форм, у тому числі і з лікарської рослинної сировини (ЛРС). ЛРС використовується для приготування водних витяжок (настоїв, відварів, чаїв, коктейлів, соків), масляних витяжок (медичних олій), спиртових витяжок (настоянок) та ін.

Якість лікарських форм з ЛРС залежить від вибору розчинника, ступеню подрібнення сировини, способу приготування та інших факторів. Вибір лікарської форми і способу приготування залежить від хімічного складу біологічно активних речовин (БАР), їх розчинності у воді, спирті, оліях. Для одержання лікувального ефекту необхідна адитивна дія лікарських форм, які містять не тільки основні БАР, а й супутні сполуки, що сприяють нормалізації обмінних процесів, покращують біодоступність діючих речовин.

1. Приготування водних витяжок

2. Приготування водних витяжок з лікарської рослинної сировини, що містить різні БАР (табл. 3.2)

2.1. ЛРС, що містить дубильні речовини

Враховуючи, що дубильні речовини розчиняються в гарячій воді і при охолодженні випадають в осад, відвари з ЛРС, що містять дубильні речовини (кора дуба, кореневище перстачу, гірчака зміїного та ін.), проціджують відразу після зняття з киплячої водяної бані без охолодження. Таку ж технологію застосовують при виготовленні відварів з листя мучниці і брусниці, що містять разом з арбутином значну кількість дубильних речовин. При охолодженні разом з дубильними речовинами буде осідати й арбутин.

2.2. ЛРС, що містить сапоніни

Готують відвари за загальними правилами (коріння солодки, синюхи, сенеги та ін.) Найбільш повна витяжка сапонінів відбувається у слабколужному середовищі. У зв'язку з цим у відвар вводиться натрію гідрокарбонат (1 г натрію гідрокарбонату на 10 г ЛРС). Нагрівають ЛРС, що містить сапоніни, не більше 30 хв., тому що це призводить до розкладання БАР.

2.3. ЛРС, що містить антраглікозиди

До цієї групи відноситься сировина коріння ревеню, кори крушини, листя сени та ін. З них готують відвари, оскільки форма настою внаслідок морфолого-анатомічних особливостей сировини не забезпечує повної витяжки діючих речовин. Однак, надмірне продовження терміну нагрівання (понад 30 хвилин) викликає розщеплення похідних антрахінону. Відвари з листя сени проціджують після повного охолодження, щоб звільнитися від смолистих речовин, які мають подразнювальну дію на слизові оболонки шлунково-кишкового тракту.

2.4. Кумарини та їх похідні мало розчиняються у воді; легше розчиняються в гарячій воді і етиловому спирті.

2.5. Флавоноїди – аглікони важко розчиняються у воді, розчинні лише в гарячій воді і спирті. Глікозидні форми флавоноїдів легше розчиняються у воді.

2.6. ЛРС, що містить ефірні олії

З лікарської сировини, яка містить леткі ефірні олії (листя м'яти, шавлії, евкаліпта, кореневища і корені валеріани, квітки ромашки та ін.) завжди готують настої у щільно закритих інфундирках або чаї. У процесі настоювання перемішувати не рекомендується. Проціджують після повного охолодженім настою.

2.7. Органічні кислоти – мурашина, оцтова, лимонна, яблучна, амінокислоти та ін. розчиняються у воді; фенолокислоти – бензойна, саліцилова легко розчиняються у спирті, однак, у концентрації, в яких вони знаходяться в рослинах, вони розчиняються в гарячій воді.

2.8. ЛРС, що містить слиз

Ця група водних витягів відрізняється від звичайних настоїв і відварів високою в'язкістю, обумовленою переходом у витяжку високомолекулярної природної сполуки – слизу. Найбільш часто використовують слизи кореня алтея і насіння льону.

Корінь алтея містить до 10% слизу і близько 38 % крохмалю, що необхідно враховувати при виготовленні лікарських форм. Основною діючою речовиною є слиз, який має обволікаючу, відхаркувальну і протизапальну дію. Тому необхідно одержати витяжку з максимальним вмістом слизу і мінімальною кількістю крохмалю. Відомо, що при вилученні крохмалю настої стають дуже в'язкими, а в'язкість середовища заважає вилученню слизу в процесі настоювання. Враховуючи, що слиз кореня алтея являє собою необмежено набухаючу високомолекулярну і добре розчинну у холодній воді речовину, а крохмаль – обмежено набухаючу високомолекулярну речовину і розчиняється тільки в гарячій воді, настій кореня алтея готують способом холодного настоювання при кімнатній температурі. З метою запобігання механічного переходу зерен крохмалю у витяжку, сировину після настоювання не віджимають, як цс роблять при одержанні витяжок з інших видів рослинної сировини. При цьому зменшується не тільки об'єм витяжки, але й кількість слизу в ньому. Тому для розрахунку кількості води, що додається до заданого об'єму настою, та забезпечення необхідного вмісту слизу користуються не коефіцієнтами водопоглинання, а експериментально встановленими витратними коефіцієнтами.

При відсутності вказівок у рецепті щодо кількості кореня алтея, відповідно до вимог ГФ XI, готують 5 % настій, тобто беруть 5 частин кореня алтею і 100 частин води. Порізаний корінь заливають водою кімнатної температури, настоюють при кімнатній температурі впродовж 30 хв., після чого рідину проціджують через 2 шари марлі, не віджимаючи залишок. Експериментально встановлено, що при настоюванні 5 г кореня алтею, замоченого у 100 мл води, виходить усього 77 мл настою. При додаванні відсутніх 23 мл води відбудеться розбавлення настою і зменшення вмісту слизу. Для виправлення лікарської форми використовують витратний коефіцієнт, який розраховується шляхом співставлення виписаного об'єму настою до отриманого об'єму (100:77 = 1,3). Витратний коефіцієнт показує, у скільки разів слід збільшити кількість кореня і води, щоб одержати необхідну кількість настою.