Хімічний склад. Кукурудзяні приймочки містять сапоніни (до 3,18 %), дубильні речовина, гіркі глікозиди (до 1,5 %), флавоноїди, алкалоїди (до 0,5 %), ефірна (до 0,12 %) і жирна (до 2,5 %) олії, стерини (стигмастерол, ситостсрол), вітаміни: К (1600 біологічних одиниць на 1 г), аскорбінову і пантотенову кислоти, мікроелементи: залізо, алюміній, манган, мідь, хром. Зерна містять крохмаль (61,2 %), білки (9-12 %), жири (4-6 %). У зародках – вуглеводи (до 40 %), пентозани (7,49 %), флавоноїди, вітаміни В,, В2, В3, В6, С, E, D, К, PP, інозит, біотин, каротин, кверцетин та ізокверцетин, індол-3-піровиноградна кислота, сполуки фосфору (у вигляді фітину), калію, кальцію, натрію, магнію, заліза, мангану, міді, кобальту, золота, хлору, фтору.
Застосування. Препарати стовпчиків з приймочками збільшують секрецію жовчі, зменшують її в'язкість, питому вагу, вміст білірубіну, знижують тонус жовчного міхура, збільшують вміст у крові протромбіну, що веде до прискорення зсідання крові, посилюють діурез, нормалізують водно-сольовий обмін у випадках його порушення при розладах серцево-судинної системи. Застосовують при холециститах, холангітах, гепатитах та інших захворюваннях печінки із затримкою жовчовиділення, як кровоспинні засоби, головним чином, при гіпотромбінемії, як сечогінні засоби при хворобах серця і нирок, нирковокам'яній хворобі, запаленнях сечоводів, нирок та сечового міхура, при нефриті у дітей з водянкою. Є дані, що вони зменшують апетит. Готують настій стовпчиків 20:200-300 і приймають по 1-3 ст. л. через кожні 3-4 год., або 1 ст. л. заливають 1 склянкою окропу, настоюють 20 хв. і випивають протягом дня. Екстрагуванням сировини 70 % спиртом одержують екстракт кукурудзяних стовпчиків рідкий. Приймають по 30-40 крапель перед їдою 2-3 рази на день.
У народній медицині застосовують також при водянці, проти ціп'яків, для зниження апетиту з мстою схуднення, як кровоспинний засіб при жіночих хворобах.
Кукурудзяна олія, яку одержують із зародків, містить тригліцериди пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової, арахінової і рицинової кислот, невелику кількість вільних жирних кислот, вітамін Е, фосфатиди. Вживають при атеросклерозі і гіпертонії, для попередження передчасного склерозу судин серця і мозку по 15-25 г 3 рази на день 3 тижні з перервою на 3-4 тижні. На рік 3-4 таких курси лікування. При виснаженні у перед – і післяопераційний періоди, захворюваннях нирок вживають 10 % емульсію олії в розчині глюкози. При сухій, зневодненій шкірі з пігментацією її змащують кукурудзяною (маслиновою) олією, зробивши до цього гарячий компрес з настою ромашки або розчину питної соди, а потім наклавши маску з пастою м'яти, кавуна, дині, помідорів, огірків, капусти, суниці чи абрикосу.
Із зерен добувають крохмаль, який вживають як обволікаючий засіб. З них також добувають глюкозу, яку застосовують у вигляді порошку, таблеток і розчинів в ампулах (5, 10, 20 і 40 %). Гіпертонічні розчини глюкози вводять внутрішньовенно по 200-300 мл на добу при шоку, колапсі, інфекційних захворюваннях, отруєннях солями важких металів, наркотичними та іншими речовинами, при захворюваннях серцево-судинної системи та інших патологічних станах, а також використовують при введенні деяких ліків у вену (строфантин, еризимін, конвалятоксин) як енергетичній матеріал. Вони підвищують осмотичний тиск крові і посилюють обмін речовин, діурез, секреторну діяльність печінки та ін. Ізотонічні розчини глюкози (5 %) вводять у вену, під шкіру (300-500 мл і більше) і в клізмах крапельним методом (300-2000 мл) для поповнення організму рідиною і пожившім матеріалом. Глюкоза входить до складу кровозамісних і протишокових розчинів, її використовують при виготовленні ліків і таблеток вітамінів. Вона служить сировиною для одержання синтетичного вітаміну С.
З пророслих зерен кукурудзи, пшениці і вівса, взятих у рівних кількостях, одержують полісолодові екстракти, які містять в оптимальних пропорціях білки, вуглеводи, вітаміни, ферменти, фітогормони, мінеральні речовини і мають високу біологічну активність. На їх основі створено продукти лікувального харчування, які сприятливо впливають на перебіг захворювання, вагітності, пологів, стану плоду, новонародженого, дитини.
Холесол – полісолодовий екстракт з добавкою водної витяжки квіток кмину. Вживають при хворобах печінки і жовчних шляхів у вагітних жінок і дітей.
Антигіпоксин – полісолодовий екстракт, збагачений вітамінами В1, В2, В6, Вс, B15, PP, С, сиропом плодів шипшини, екстрактом елеутерококу і водним настоєм чаю. Вживають при захворюваннях серцево-судинної системи у вагітних жінок і дітей.
Із зерен виготовляють кальцієві солі арабінової, глюкуронової, левулінової і молочної кислот, які вводять в організм при недостатності кальцію. Зерна служать сировиною для виробництва гліцерину, етилового й бутилового спирту, оцтової, молочної кислоти, ацетону та інших речовин, які безпосередньо застосовують у медичній практиці, або при виготовленні медикаментів.
Кукурудза має важливе значення як цінна зернова й кормова культура. З її зерен виготовляють крупу, борошно, пластівці, олію та інше. Качани у період молочної стиглості вживають звареними у підсоленій воді.
Нагідки лікарські (Calendula officinalis L.)
Одно- або дворічна трав'яниста залозистоопушсна з сильним своєрідним запахом рослина родини Айстрові (Asteraceae). Стебло прямостояче гранчасте висотою до 60 см, розгалужене. Листки чергові, нижні видовженооберненояйцевидні черешкові. Верхні – ланцетоподібні сидячі. Квітки зібрані у великі верхівкові кошики, в яких по краях знаходиться 2-3 ряди оранжевих або оранжево-червоних язичкових квіток. Цвіте у червні-жовтні. Плід – човникоподібна сім'янка.
Поширення. По всій території України їх культивують як лікарську й декоративну рослину. Для лікарських потреб вирощують у спеціалізованих господарствах.
Заготівля. Збирають й сушать квіткові кошики у період цвітіння, коли язичкові квітки знаходяться у горизонтальному положенні.
Хімічний склад. У сировині містяться каротиноїди (каротин, лікопін, віолоксантин, цитроксантин, рубіксантин, флавоксантин, флавохром), ефірна олія (0,02 %), фітостерин, ферменти, слиз (2,5 %), азотовмісний слиз (1,5 %), сапоніни, яблучна (6-8 %) і саліцилова кислоти, флавоноїди (ізорамнетин і нарцисин), алкалоїди, смоли, мінеральні речовини. У траві є сапонін, який гідролізується на олеанолеву і глюкуронову кислоти, тритерпендіоли, арнідіоли і фарадіоли, гіркі та дубильні речовини, у коренях – тритерпенові сапоніни, у насінні – алкалоїди, жирні олії (гліцериди лауринової та пальмітинової кислот).
Застосування. Препарати квіток мають протизапальну, ранозагоювальну та бактерицидну дію (особливо проти стафілококів та стрептококів), заспокоюють центральну нервову систему, знижують рефлекторну збудливість та артеріальний тиск, посилюють діяльність серця, збільшуючи амплітуду і сповільнюючи ритм. Тритерпенові сапоніни (календулозиди А і В) знижують концентрацію холестерину у крові. Застосовують при виразковій хворобі шлунку і 12-палої кишки, гастритах, колітах, ентероколітах, захворюваннях селезінки, печінки, зокрема при жовчнокам'яній хворобі, та жовчного міхура, як сечо- і потогінний засіб, особливо при нирковокам'яній хворобі, сольових діатезах, гіпертонічній хворобі, захворюваннях серця з порушенням ритму, як заспокійливий засіб при безсонні, неврозах, у клімактеричному періоді, при затримці менструацій, захворюваннях статевих органів у жінок, як симптоматичний засіб при неоперабельних формах раку, захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Готують настій квіток 20:200 і приймають по 1-3 ст. л. З рази на день, або беруть 2 ч. л., заливають 2 склянками окропу, настоюють 20 хв. і випивають протягом дня за декілька прийомів. Вживають 10 % настоянку на 70 % спирті по 10-20 крапель 3-4 рази на день.
Застосовують при пролежнях, гнійних ранах, пов'язаних з ампутаціями, для попередження утворення спотворюючих рубців при їх загоювання, синяках від удару, порізах, вуграх, фурункулах, карбункулах, гангрені, сикозі, хронічних свищах, запаленнях шкіри, тріщинах, імпетигінозних екземах, маститі, скрофульозі, виразках, лишаях та висипах на шкірі, обмороженнях і набряках, викликаних ними, при опіках, запаленні вен ніг, ротової порожнини, горла, грибкових пневмоніях та бронхітах, фолікулярній ангіні, альвеолярній піореї, гінгівіті, молочниці у дітей, при запаленні піхви, ерозії шийки матки, трихомоніазному кольпіті, тріщинах заднього проходу, проктитах, парапроктитах. Використовують настій квіток 1:5, а також настойку, яку розводять (1 ч. л.) у воді (1 склянка) і 2 % розчином роблять полоскання, спринцювання, компреси, клізми. При ангіні полощуть горло 2 % розчином настоянки через кожні 1,5-2 год., часто у комплексі з прийомом сульфаніламідів та антибіотиків. При запально-дистрофічній формі пародонтозу проводять іригацію цим розчином порожнини рота до і після видалення зубних відкладень, а також закладають турунду, змочену розчином, в ясеневі кишені на 2-5 хв. Вранці замість чистки зубів, полощуть рот розчином настоянки та роблять пальцевий масаж ясен, а ввечері, після чистки зубів, полощуть рот. Застосовують при кон'юнктивітах, блефарокон'юнктивітах і блефаритах. Беруть 1-4 ч. л. квіток, заливають 100 мл окропу, настоюють 15 хв., проціджують і закапують очі 2 рази на день протягом 2-3 місяців. При цьому перші 2 тижні застосовують настій з 1 ч. я., наступні 2 тижні – з 2 ч. л., далі 2 тижні – з 3 ч. л. і в наступний період – з 4 ч. л. на 100 мл води. Замість настою використовують розчин настоянки квіток: 10 крапель на 15 мл води. При вираженій гіперемії країв повік, їх лускатості й ураженні виразками одночасно із згаданим лікуванням протягом 2-3 тижнів змазують краї повік настоянкою. При блефаритах, не закапуючи очей, після масажу повік, настоянкою змазують повіки 3-4 рази на тиждень або щоденно вранці й ввечері, всього на курс лікування 20 змазувань. Виразки при тромбофлебітах промивають водним розчином настоянки (1 ч. л. на склянку води), накривають серветкою, змоченою в розчині і 60 хв. зволожують її за допомогою піпетки, а після цього накладають тонким шаром мазь з оксикортом. Зовнішньо також застосовують 10-15 % мазь.
Свіжий сік квіток застосовують при імпетиго, та укусах бджіл, шершнів та ос, для промивання ран і виразок, проти бородавок.
Порошок квіток (0,1 г) разом з залізо-3-оксидом (0,1 г) входить до складу кафериду, який призначають для стимуляції еритропоезу, при лейкопенії, променевій терапії (по 2 таблетки 3 рази на день протягом 1-2 місяців).
Таблетки КН, які містять квітки (0,25 г) і нікотинову кислоту (0,1 г) застосовують як симптоматичний засіб при злоякісних пухлинах стравоходу, шлунку, кишечнику. Приймають по 0,5-2 таблетки за 10-15 хв. до їди 2 рази на день 2-3 місяці з перервами на 3 дні після кожних 10 днів прийому.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи фармакогнозії і фітотерапії» автора Туманова В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вітаміноподібні речовини“ на сторінці 4. Приємного читання.