Розділ «Тема 13. Лікарські рослини та сировина, які містять алкалоїди»

Ефедра двоколоса (Ephedra distachya L.)

Багаторічний сильно гіллястий вічнозелений кущ з родини Ефедрові (Ephedraceae) з повзучим кореневищем і дерев'янистими прямостоячими стеблами висотою до 50 см з гілочками супротивними або зібраними по 3-4 кільця. Молоді гілочки зелені, на них розташовані дрібні лускоподібні листки, супротивні, або кільчасті по 3 рідше по 4 у кільці, які рано опадають. Квіти дрібні, зібрані у колоски. Чоловічі колоски поодинокі пазушні, 8-16 квіткові, жовті. Жіночі колоски яйцеподібноеліптичні на коротких ніжках, червонуваті, поодинокі, або зібрані у пучки. Цвіте у травні-червні. Плід – червона м'ясиста шишкоягода. Відноситься до отруйних рослин.

Інші види. Ефедра хвощова (Є. equisetina Bunge).

Поширення. Росте по скелях, крейдяних відслоненнях, галькових, вапнякових, щебенистих і піщаних місцях у південних районах Європейської частини, Західному Сибіру, на Кавказі.

Заготівля. Збирають траву у фазі цвітіння й сушать.

Хімічний склад. Трава містить до 1,7 % алкалоїдів (ефедрин, псевдоефедрин, метилефедрин), катехіни (епікатехін, епікатехінгалат, епігалокатехін), флавоноїди, лейкоантоціан, лейкоефден, який має Р-вітамінну активність, ароматичні кислоти, флобафен, вітамін С, глюкозу, вуглеводи та ін.

Застосування. Дія рослини обумовлена присутністю ефедрину, який стимулює а- і β-адренорецептори, викликає звуження кровоносних судин, підвищує артеріальний тиск, розширює бронхи, гальмує перистальтику кишечника, розширює зіниці ока, підвищує вміст цукру у крові, збуджує центральну нервову систему і дихальний центр, при отруєннях снодійними та наркотичними речовинами має збуджувальну дію.

З Ефедри хвощової (Е. equisetina Bunge) отримують ефедрину гідрохлорид, який використовується при гіпотонії, алергічних захворюваннях (сінній пропасниці, бронхіальній астмі, кропив'яній пропасниці), а також при риніті, для підвищення артеріального тиску при хірургічних втручаннях, при втратах крові, травмах, інфекційних захворюваннях, міастенії, нарколепсії, анурезі, отруєннях наркотичними і снодійними препаратами. Приймають по 0,025-0,05 г 2-3 рази на день упродовж 10-15 днів. Вводять у вену одноразово або крапельним методом розчин до 0,08 г ефедрину гідрохлориду у 250-500 мл ізотонічного розчину натрію хлориду або у 5 % розчині глюкози, а також у м'язи та під шкіру 0,4-1 мл 5 % розчину препарату. При захворюваннях очей застосовують 1-5% розчин, при вазомоторному риніті – 2-5 % розчин. Протипоказаний при гіпертонії, атеросклерозі, безсонні, гіпертиреозі, органічних ураженнях серця. Випускають у порошку, таблетках по 0,002, 0,003, 0,01 та 0,025 г і в ампулах по 1 мл 5 % розчину. Список Б.

Крім того, у народній медицині траву застосовують при ревматизмі, подагрі, захворюваннях органів травлення і дихання, підвищеному потовиділенні, захворюваннях печінки і жовчних шляхів. Беруть 1 ст. л. трави, заливають 1 склянкою окропу, настоюють 15 хв. і приймають по 1 ст. л. перед їдою вранці і ввечері, або готують відвар 8-10:600, упарюють до половини та приймають по 1 ст. л. З рази на день.

Жовтозілля широколисте (Senecio platyphylloidcs Somm. et Levier)

Багаторічна трав'яниста рослина родини Айстрові (Asteracea або Compositae) з товстим кореневищем, від якого відходять численні додаткові шнуроподібні корені, з ребристим, опушеним стеблом висотою до 1,5 м. Листки чергові: нижні на довгих черешках нирковидно-серцеподібні; середні трикутні, або ромбоподібні з крилатим черешком; верхні сидячі ланцетні. Жовті двостатеві вузькотрубчасті квітки. Цвіте у червні-серпні. Плід – зеленувато-коричнева, повздовжньо-ребриста з чубчиком сім'янка.

Інші види. Жовтозілля ромболисте (S. thombifolius / Willd. / Sch. Вір.), звичайне (S. vulgaris L.), бородавникове (S. lapsanoides D. C), ератичне (S. erraticus Bertol), кавказьке (S. caucasicus D. C.).

Поширення. Росте на субальпійських луках, узліссях, у горах Кавказу.

Заготівля. Збирають кореневища з коренями та траву і сушать.

Хімічний склад. У сировині жовтозілля широколистого містяться алкалоїди, в основному сенецифілін і платифілін, у сировині інших видів також є алкалоїди (у кореневищах з коренями – 2,2-4 %, у стеблах – 1,2%, листі – 3,5 %), але в основному сарацин, якого у кореневищах буває до 1,5 %.

З сировини добувають платифілін і сарацин. У Жовтозіллі звичайному (S. vulgaris L.) є алколоїд сенеціонін. З кореня готують настойку, яку приймають, як кровоспинний засіб, по 30-40 крапель на 50 мл води 1-3 рази на день. Жовтозілля бородавниковс (S. lapsanoides D. С.) і Жовтозілля ератичне (S. erraticus Bertol) є сировиною для отримання платифілину і сарацину, Жовтозілля кавказьке (S. caucasicus D. С.) – сенецифіліну.

Застосування. Платифілину гідротартрат має холінолітичну і спазмолітичну дію, заспокійливо впливає на центральну нервову систему, особливо на судинорухові центри. Застосовують при спазмах кровоносних судин, особливо при стенокардії, гіпертопічній хворобі, спазмах мозкових судин і мускулатури органів черевної порожнини, бронхіальній астмі, виразковій хворобі шлунка і 12-палої кишки, для розширення зіниці ока. Приймають по 3-5 мг або по 10-15 крапель 0,5 % розчину 2-3 рази на день, вводять у мікроклізмах по 20 крапель 0,5-1 % розчину 2-3 рази на добу, в супозиторіях по 0,01 г 2 рази на день, а також під шкіру по 1-2 мл 0,2 % розчину. В офтальмології застосовують 1-2 % розчин. Протипоказаний при глаукомі, органічних захворюваннях печінки і нирок. Випускають у таблетках по 5 мг і в ампулах по 1 мл 0,2 % розчину. Список А.

Сарацину гідротартрат діє подібно до платифілину, проте має слабкі холінолітичні властивості, але проявляє більш сильну спазмолітичну дію. Застосовують при спазмах м'язів внутрішніх органів. Приймають по 0,01-0,03 г 2-3 рази на день 20-30 днів. Випускають у таблетках по 0,01 г. Список Б.

У народній медицині застосовують згущений відвар 20:200 по 40 крапель 1 раз на день при гострих спазмах у шлунково-кишковому тракті, спастичних закрепах, колітах, холециститі, кольках у печінці та нирках, стенокардії, бронхіальній астмі. Застосовують також настойку на 70 % спирті – приймають по 30-40 крапель не більше 3 раз на день.

Мак снотворний (Papaver somniferum L.)