Розділ «Тема 13. Лікарські рослини та сировина, які містять алкалоїди»

Із кори коренів барбарису готують гомеопатичні лікарські засоби, які застосовуються при захворюваннях печінки, нирок, порушеннях обміну речовин.

Із плодів готують сироп, мармелад, варення, мус, прохолодні напої, компоти, киселі, їх кладуть у супи, щоб надати кислуватого смаку. Плоди сушать і маринують. Висушені й подрібнені плоди вживають як приправу до м'ясних і рибних страв, для приготування кислих соусів. Молоде листя використовують для зелених борщів, салатів.

Барвінок малий (Vinca minor L.)

Вічнозелений півкущик родини Кутрові (Аросупасеае) з тонким кореневищем завдовжки 70 см, стеблами двох видів: лежачі до 60-80 см, що укріплюються у вузлах, (на них не буває квіток) і прямостоячі до 20 см – відходять від лежачих і на них утворюються квітки. Листки супротивні короткочерешкові, шкірясті, довгасто-еліптичні з цільними, загнутими вниз краями, темно-зелені, блискучі. Квітки поодинокі двостатеві, п'ятичленні, темно-блакитні. Цвіте у травні. Плід видовжений, наче подвійний, стручок зібрапий з двох листянок і коричневими насінинами.

Поширення. Росте по лісах, чагарниках, схилах, узліссях у південних і східних районах Європейської частини, на Кавказі. Розводять у передгір'ях Криму і Карпат.

Заготівля. Збирають траву у травні-червні та листки у період цвітіння і сушать.

Хімічний склад. Сировина містить отруйні алкалоїди: девінкан, ізодевінкан, первіцин, вінкамін, вінкамідин, дубильні та інші речовини.

Застосування. В Угорщині виробляють девінкан (вінкамін) з гіпотензивною, судинорозширювальною та злегка седативною дією. Він понижує судинний тонус і опірність у периферійних судинах. Діє переважно на судини мозку (розширюючи їх, поліпшує кровопостачання, викликає гіпотензивний ефект). Застосовують, головним чином, при церебральній формі гіпертонічної хвороби і неврогенній тахікардії. Приймають по 0,005-0,01 г спочатку 2-3, а потім 3-4 рази на день декілька тижнів, зменшуючи дозу перед закінченням лікування. При тяжких станах роблять, але лише в умовах стаціонару, внутрішньом'язові ін'єкції по 1 мл 0,5 % розчину 1, а потім 1-2 рази на день, а після поліпшення стану переходять на прийом таблеток. Випускають таблетки по 5 і 10 мг та ампули по 5 мл. Список Б.

Вінкапан – препарат, який містить суму алкалоїдів. Застосовують як і девінкан при гіпертонічній хворобі, спазмах мозкових судин і неврогенній тахікардії спочатку по 0,005 г, а потім по 0,01 г 2-3 рази на день. Після досягнення ефекту призначають підтримуючі підібрані дози. Випускають в Болгарії у таблетках по 0,01 г. В Угорщині відомий під назвою вінкатон. Список Б.

У народній медицині застосовують траву й листки при гіпертонічній хворобі, тахікардії, статевій слабкості – п'ють столовими ложками впродовж доби відвар, приготовлений з 1 ст. л. сировини на 1 склянку води (добова доза). При цих же захворюваннях приймають настоянку трави з квітками – по 8 крапель вранці й увечері 4 дні, роблять дводенну перерву й знову вживають до досягненій ефекту. Згадану настоянку готують, варячи на малому вогні 20 г сировини у 250 мл горілки.

У вигляді відвару застосовують як протизапальний, в'яжучий і кровоспинний засіб при проносах, носових кровотечах, дизентерії, туберкульозі й емфіземі легенів, цинзі, білях, для полоскання при запаленнях слизової оболонки рота й зіву, зубних болях і поганому запаху з рота, зовнішньо при свербінні і висипах на шкірі, ковтуні. Міцним відваром роблять примочки для зупинення кровотеч при травмах і ранах. Для цього використовують також потовчену свіжу траву.

При частих і болючих позовах при сечовипусканні, а також при циститах роблять теплі (40 °С) мікроклізми настоєм листків 5:100 – вводять у пряму кишку по 80-100 мл, краще на ніч.

Спиртову настоянку трави в гомеопатії вживають при головному болі, кровотечах, кашлі, ковтуні, висипах на шкірі, екземі.

Використовують Барвінок прямий (V. erecta Rgl. et Schmalh.), який також багатий на алкалоїди. З трави добувають девінкан, а з кореневища з коренями – барвінкан (вінкаїн).

Вінкаметрин – гідрохлорид алкалоїду девінкану (вінкаміну); має гіпотензивну і судинорозширювальну діїо, стимулює м'язи матки. Застосовують при передчасному відходжені вод, для збудження пологової діяльності, гіпотонічних кровотечах, субінволюції матки. Вводять у м'язи по 1-2 мл 1 % розчину. Випускають в ампулах по 1 і 2 мл 1 % розчину. Список Б.

Барвінкан збуджує центральну нервову систему, особливо спинний мозок, підвищує рефлекторну збудливість і тонус скелетної мускулатури. Призначають як тонізуючий засіб при невритах, при периферійних парезах, паралічах, діенцефалітах і діенцефальних синдромах з пониженням артеріального тиску, гіпотонії, неврозах, астенічних станах, міастенії, міопатії, втомлюваності, боковому аміотрофічному склерозі, загальній слабкості на грунті хронічних захворювань, гострих отруєннях снодійними й наркотичними препаратами. Вводять під шкіру 1 мл 1 % розчину 1 раз на день, поступово доводячи дозу в окремих випадках до 1,5 мл. Випускають барвінкану гідрохлорид в ампулах по 1 мл 1 % розчину. Список А.

Алкалоїди акумідин і вінервін, які містяться у барвінку прямому, знижують концентрацію цукру в крові.

Використовують також Барвінок рожевий (Cataranthus rosea L.), з якого одержують алкалоїди: вінбластин і вінкристин з протипухлинною активністю. Цитостатична дія зводиться до блокування мітозу на стадії метафази.

Вінбластин (розевін) застосовують при лімфогранулематозі, лімфосаркомі, ретикулосаркомі, хронічних мієломах. Вводять у вену 1 раз на тиждень, починаючи з дози 0,025-0,1 мг на 1 кг ваги хворого, а потім дозу доводять до 0,2 мг/кг. При позитивному ефекті дозу зменшують до 0,15 мг/кг на 1-2 тижні. Випускають в ампулах по 0,005 г з ампулою в 5 мл розчинника. Список А.

Вінкристин застосовують у комплексній терапії гострого лейкозу в дітей. Вводять у вену 1 раз на тиждень, починаючи з дози 0,05 мг (у перший тиждень), а потім збільшуючи її до 0,1 мг/кг. Після досягнення ремісії дозу зменшують до 0,05-0,075 мг/кг. Випускають в ампулах по 5 мг. Список А.