Розділ «Тема 13. Лікарські рослини та сировина, які містять алкалоїди»

Однорічна трав'яниста сизо-зелена отруйна рослина (крім насіння) з родини Макові (Papaveraceae) із стрижневою галузистою кореневою системою і прямостоячим круглим, гладеньким висотою до 1,2 м. стеблом. На ньому спірально розташовані листки з щетинками по жилках. Прикореневе листя зібране у розетку, еліптичне або ланцетоподібне. Квітки білі, фіолетові, рожеві, пурпурові великі за розміром, розташовані поодиноко на кінці стебла. Цвіте червень- липень. Плід – куляста або яйцеподібна здерев'яніла коробочка з численними насінинами. Культивують два різновиди маку: опійний та олійний.

Поширення. Олійні сорти розводять у Казахстані, Україні, Поволжжі, Центрально-чорноземних областях Росії.

Заготівля. При збиранні опійних сортів заготовляють коробочки, в яких накопичуються алкалоїди. З тих сортів маку добувають опій – продукт, одержуваний з висушеного молочного соку, що виділяється з надрізів недозрілих коробочок опійного маку.

Хімічний склад. Містить від 2 до 20 % суміші 46 алкалоїдів у вигляді солей, кислот, з яких найбільше морфіну (10-11 %), наркотину (8-10 %), кодеїну (1,5-3 %). Папаверин, тебаїн та інші алкалоїди містяться у менших кількостях. Виведено сорт маку "Галле-Ш", який не містить морфіну. В ньому практично міститься тільки тебаїн.

Застосування. Морфін викликає пониження больової чутливості без виключення свідомості й істотних змін інших видів чутливості, а також снодійний ефект, який більш виражений при безсонні, пов'язаному з болісними відчуттями. Аналгізуюча дія морфіну супроводжується розвитком ейфорії, яка може привести до наркоманії (морфінізму). Гальмує умовні рефлекси, збудливість центральної нервової системи, посилює дію снодійних, наркотичних і місцевоанастезуючих препаратів, малі дози знижують частоту і збільшують глибину дихання, великі – викликають зниження частоти і зменшення глибини дихання. Збуджує центр блукаючого нерву й може викликати брадикардію та збудження блювотного центру. Під його впливом гальмується функція залоз шлунково-кишкового тракту, посилюється тонус сфінктера сечового міхура і мускулатури бронхів, скорочується матка і жовчновидільні шляхи. У кодеїні (етиловий ефір морфіну) болезаспокійлива, гальмуюча дія на шлунково-кишковий тракт, пригнічувальна для дихання дія виявлена слабше, ніж у морфіну, але більш сильно виражена здатність зменшувати збудливість кашльового центру. Папаверин знижує тонус і зменшує скорочувальну здатність гладеньких м'язів, має спазмолітичну й судинорозширювальну дію, у великих дозах знижує збудливість серцевої мускулатури й сповільнює внутрішньосерцеву провідність, здійснює до деякої міри седативну дію.

Опій та його препарати застосовують як болезаспокійливі засоби при травмах, хірургічних втручаннях, запальних процесах внутрішніх органів (перитоніт, плеврит, цистит, холецистит), кишкових і ниркових кольках, каменях у нирках і жовчному міхурі та інших захворюваннях, які викликають гострі болі, а також при безсонні на грунті сильних больових відчуттів, при стійкому кашлі, ядусі, при проносах нетоксичного і неінфекційного походження.

Через високу чутливість центру дихання до алкалоїдів опію вони протипоказані дітям до 3 років, особам похилого віку, а також особам із сильним виснаженням та недостатністю дихального центра.

Морфіну гідрохлорид – застосовують як знеболювальний засіб при травмах і захворюваннях із сильними болями, найчастіше у вигляді ін'єкцій під шкіру по 1 мл 1 % розчину, рідше у порошку та у краплях по 0,01-0,02 г, а інколи й в супозиторіях по 0,01 г. Випускають у порошку, таблетках по 0,01 г і ампулах по 1 мл 1 % розчину. Список А.

Омнопон – суміш гідрохлоридів алкалоїдів опію, яка містить 48-50 % морфіну. Застосовують як морфін. Випускають у порошку й ампулах по 1 мл 1 та 2.% розчину. Список А.

Кодеїн – застосовують у порошку, таблетках і розчині по 0,01-0,02 г для заспокоєння кашлю. Випускають у порошку й таблетках по 0,015 г. Список Б.

Кодеїну фосфат-застосовують як кодеїн. Випускають у порошку і таблетках по 0,015 г. Список Б.

Папаверину гідрохдорид – застосовують як спазмолітичний засіб при спазмах кровоносних судин (стенокардії, гіпертонії, спазмах мозкових судин, ендартеріїті), гладеньких м'язів органів черевної порожнини (спастичних кольках, холециститі, пілороспазмах, спазмах жовчного і сечового міхурів), при бронхіальній астмі. Призначають у порошку, таблетках і розчинах по 0,02-0,04 г 2-5 разів, часто разом з іншими препаратами, а також внутрішньовенно в 1-2 % розчині. Випускають у порошку, таблетках по 0,02 і 0,04 г, ампулах по 2 мл 2 % розчину, супозиторіях по 0,02 г. Входить до складу готових ліків: папазолу, келатрину, ніковерину, пафіліну та ін. Список Б.

У народній медицині використовують сухі пелюстки Маку самосійки (Р. rhoeas L.), які містять алкалоїди реадин і реагінін, жири (12 %), камідь, слиз, реадинову й макову кислоти, антоціанові глікозиди мекоціанін і мекопс- лагреїн. Застосовують при кору, кашлі, запаленнях верхніх дихальних шляхів, посиленій пітливості, хворобах сечового міхура, дизентерії, проносах у дітей, мимовільному сечовипусканні, серцебитті, болях у животі, нерегулярних і мізерних менструаціях. Беруть пелюсток 50 г, заливають 400 мл окропу, в якому розчинено 1 г винної або лимонної кислоти, настоюють 4 год., фільтрують та у фільтраті при нагріванні розчиняють 650 г цукру. Дітям дають по 1 ч. л. 5-6 разів на день. Для дорослих готують настій 2 ст. л. (5 г) на 1 склянку окропу і приймають по 1 ст. л. З рази, при безсонні – 1 ст. л. за 30 хв. перед сном. Застосовують також настій на молоці й на водному розчині меду. В останньому випадку в 1 склянці води розчиняють 2 ч. л. меду, кип'ятять 10 хв., додають 2 частини пелюсток і приймають по 1 ч. л. З рази. Призначають маленьким дітям обережно, бо великі дози можуть викликати отруєння.

Перець стручковий (однорічний) (Capsicum annuum L.)

Культивується як однорічна трав'яниста овочева пряна рослина з родини Пасльонові (Solanaceae) з галузистим коренем і розгалуженим стеблом висотою до 60 см з яйцевидноланцетними, цілокраїми листками. Квітки білі, поодинокі, містяться у розгалуженнях стебел, п'ятичленні з колесоподібним віночком. Цвіте у липні-серпні. Плід – довгаста, червона іноді чорно-фіолетова ягода, малосоковита шкіряниста порожниста всередині.

Поширення. Культивують в Україні, на Північному Кавказі, у Молдові, Середній Азії. Виведено багато сортів і різновидів.

Заготівля. Збирають дозрілі плоди пекучих сортів перцю і сушать.

Хімічний склад. У плодах міститься алкалоїд капсаїцин (0,2-0,9%), каротиноїди – капсантин, капсорубін, ксантофіл (лютеїн), криптоксантин, цитроксантин, β-каротин (до 13,9 мг%), вітаміни: С (270-386 мг%), В1 (0,04 мг%), В2 (0,05 мг%), PP (0,9 мг%), а також рутин, жири (10-15%), вуглеводи (2-8 %), білки (до 1,5 %), віск, ефірні олії (0,01-0,02 %), сполуки калію (139 мг%), кальцію (6 мг%), магнію (10 мг%), фосфору (25 мг%), заліза (0,8 мг%) та ін.

Застосування.

Зовнішньо. Капсаїцин має пекучий смак і подразнювальну дію, викликає почервоніння шкіри, пекучий біль і утворення пухирів. Препарати плодів перцю застосовують як подразнювальні та відволікаючі ліки при ревматичних та неврологічних болях (ішіасі, радикуліті, міозиті, люмбоішальгії, невралгіях). Застосовують для розтирань. Входить до складу складноперцевого лініменту, капситрину, капсину, мазі від обморожень (втирають тонким шаром на відкриті ділянки шкіри для попередження обморожень), ефкамону. Назовні застосовують для стимулювання росту волосся, особливо при вогнищевій алопеції. Сухий екстракт перцю входить у склад пластиру перцевого, який застосовують при ревматичних і неврологічних болях. Шкіру знежирюють спиртом, ефіром, протирають і пластир накладають на шкіру, злегка притискуючи. Не знімають, якщо не викликає сильного подразнення, до 2 діб. При сильній печії пластир знімають і шкіру змазують вазеліном. Сік перцю вживають при ламанні нігтів та волосся, а в суміші з соком моркви – для очищення шкіри від плям.