- ущільнення і (або) нерівність стінок органа;
- зменшення об'єму порожнини органа (зморщений жовчний міхур);
- не гомогенна порожнина жовчного міхура.
У разі порушення відтоку з міхура і застою жовчі в ньому видно виражений рівень рідини, що є скупченням точкових або дрібних лінійних ехо-сигналів, які відбиваються від кришталиків жовчних солей.
Тепловізорне дослідження виявляє ознаки порушеного теплообміну в ураженому органі. Динамічна білісцинтиграфія вказує на зниження поглинальної й видільної функцій і зміну моторної функції жовчного міхура.
Диференціюють хронічний холецистохолангіт найчастіше з дискінезіями жовчовивідних шляхів, жовчнокам'яною хворобою, захворюваннями гастродуоденальної зони, підшлункової залози.
Приклади діагнозу.
Дискінезія жовчовивідних шляхів за гіпертонічним типом, спазм сфінктера Одді, синдром холестазу.
Хронічний холецистит, рецидивуючий перебіг, період загострення.
Прогноз при захворюваннях жовчовивідних шляхів
При набутих захворюваннях жовчовивідних шляхів прогноз завжди сприятливий. Можливість повного видужання залежить від наявності у хворого анатомічних дефектів жовчовивідних шляхів. При деяких аномаліях показане оперативне втручання.
Повного одужання в більшості випадків не спостерігається при холециститі після перенесеного вірусного гепатиту. Однак при хронічному холецистохолангіті можна домогтися стійкої багаторічної ремісії при правильному диспансерному спостереженні та лікуванні.
Прогноз при дискінезіях, не ускладнених хронічним холециститом, сприятливий для повного видужання, якщо виявлена й усунута причина дискінезії.
Схема диспансерного спостереження хворих з дискінезіями жовчовивідних шляхів
Частота оглядів фахівцями | Педіатр – 1 раз на 6 міс; отоларинголог, стоматолог, невропатолог – 2 рази на рік |
Контрольно-діагностичні дослідження | Дослідження випорожнень на наявність гельмінтів – 2 рази на рік; біохімічне дослідження крові, ультразвукове дослідження, дуоденальне зондування – за показаннями |
Тривалість спостереження | 2 роки |
Група занять фізичною культурою | У перші 6 міс – підготовча зі звільненням від змагань; при гіпертонічних дискінезіях – звільнення від занять фізичною культурою на 3 міс після загострення |
Профілактичні щеплення | Дозволяються після зняття больового синдрому |
Критерії зняття з обліку | Відсутність больового синдрому, ознак холестазу, порушень функцій кишечнику |
Основні шляхи оздоровлення хворих з дискінезіями жовчовивідних шляхів на поліклінічному етапі
Схема диспансерного спостереження хворих на хронічний холецистохолангіт
Поліклінічний етап реабілітації хворих на хронічний холецистохолангіт
Необхідно продовжувати призначене лікування після виписки зі стаціонару протягом 3-4 міс. Протирецидивне лікування проводити 2 рази на рік наприкінці зими й літа (курс лікування повинен закінчуватися до періоду можливого загострення).
1. Дієта № 5 протягом 1-2 років, у подальшому – при протирецидивному лікуванні.
2. Жовчогінна терапія з урахуванням порушень моторної функції жовчних шляхів по 3-4 тиж, протизапальна терапія хіміопрепаратами – протягом 2-3 тиж у 1-й рік після загострення, далі – за показаннями.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педіатрія» автора Тяжкої О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Захворювання жовчовивідної системи“ на сторінці 3. Приємного читання.