Угода містить ще два розділи. Розділ VII визначає правила та порядок розрахунків між національними залізницями стосовно платежів, пов'язаних із договорами перевезення вантажу.
Розділ VIII - "Загальні правила". Доцільно звернути увагу на статтю 34, яка встановлює тарифну валюту - швейцарський франк для оплати перевезень транзитними залізницями. Стаття 36 наголошує на застосуванні внутрішніх законів. За відсутності в УМВС, СІ УМВС і вживаних тарифах необхідних положень застосовують правила, викладені у внутрішніх законах відповідної країни - учасниці Угоди. Це відсилання встановлює норми застосовного національного права стосовно тих умов договору перевезення вантажу в прямому міжнародному залізничному сполученні, котрі не регламентовані правилами та положеннями УМВС.
Перевезення вантажів у прямому міжнародному сполученні залізничним транспортом за межами країн СНДрегламентують Єдині правила до договору про міжнародне залізничне перевезення вантажів (ЦІМ), що є "Додатком В" до КОТІФ. Єдині правила ЦІМ складаються зі семи розділів, які містять 66 статей, положення яких регламентують увесь комплекс питань транспортного процесу - укладання договору перевезення (порядок прийняття вантажу для перевезення, накладну, нарахування провізних платежів і под.), виконання цього договору, порядок його зміни, відповідальність залізниць, реалізацію прав та ін. Ці правила застосовують до всіх відправлень вантажів, котрі подають для перевезення з прямою накладною, складеною на маршрут, що пролягає територіями принаймні двох держав і охоплює лише лінії чи шляхи, внесені до списку ліній ЦІМ.
Держави-учасниці надсилають Центральному бюро ОТІФ свої повідомлення про введення ліній або шляхів до списку або вилучення їх зі списку. Лінії чи шляхи, які використовують для сполучення між державами-учасницями, вносять до списку лише за згодою цих держав. Для вилучення такої лінії чи шляху достатньо повідомити про це одну з держав. Центральне бюро інформує про зміни всі держави-учасниці.
Розглянемо детальніше положення Єдиних правил ЦІМ.
Договір перевезення вантажів оформляють прямою накладною, складеною на маршрут, що пролягає територіями принаймні двох держав і охоплює лише лінії або шляхи, внесені до списку ЦІМ. Вартість перевезення та додаткові збори необхідно розраховувати відповідно до юридично чинних і належно опублікованих у кожній державі тарифів, дійсних на момент укладання договору перевезення, навіть якщо цю вартість перевезення визначають окремо для різних відтинків маршруту. Розрахункова одиниця - спеціальне право запозичення, визначене Міжнародним валютним фондом. Вона дорівнює трьом золотим франкам. Золотий франк тут дорівнює І0/31 г золота проби 0,900.
Договір перевезення вважають укладеним з моменту, коли залізниця відправлення прийняла до перевезення вантаж разом із накладною. Приймання засвідчують штампуванням накладної таза потреби, - кожного додаткового документа штемпелем станції відправлення чи позначенням облікової машини із обов'язковою датою прийому. Цю процедуру необхідно виконати негайно після здавання для перевезення всіх названих у накладній вантажів, а за вимогою чинних на станції відправлення приписів, - після оплати взятих на себе відправником платежів або надання гарантій.
Після того, як поставлено штемпель на накладній або зроблено відмітки обліковою машиною, ця накладна є доказом укладання договору перевезення.
Залізниця має засвідчити фактичне приймання вантажу і дату, долучаючи проштампований дублікат накладної з датою чи позначкою облікової машини перед поверненням цього дубліката відправникові. Дублікат не має чинності ні накладної, що супроводжує вантаж, ні коносамента.
Відправник повинен подати належно заповнену накладну. Для кожного вантажу складають окрему накладну. Одну накладну можна складати лише на вантаж кожного окремого вагона. Додаткові положення можуть відхилятися від цих правил.
Залізниці встановлюють єдиний зразок накладної, який повинен містити дублікат для відправника. Для певних сполучень, зокрема між суміжними державами, залізниці передбачають у тарифах застосування накладної спрощеного зразка. Для сполучень із державами, котрі не приєдналися до Конвенції, у тарифах передбачено застосування спеціальної процедури.
Накладна має бути надрукована двома чи, за необхідності, трьома мовами (з-поміж них - німецька, англійська, арабська, італійська, голландська), одна з яких - обов'язково робоча мова ОТІФ - французька. Дані вносить відправник накладної латинськими літерами, якщо додаткові положення або міжнародні тарифи не передбачають відхилень.
Накладна повинна містити:
• назву станції призначення;
• ім'я й адресу одержувача (одержувачем може бути зазначена лише одна фізична особа чи інший суб'єкт права);
• назву вантажу;
• масу або, за відсутності маси, інші дані (згідно з чинними на станції відправлення приписами);
• кількість місць та опис упакування дрібних і вагонних відправлень, які становлять одне чи декілька місць та підлягають перевантаженню у випадку залізнично-морського сполучення;
• номер вагона (для приватних вагонів - їхню власну масу (тару), якщо завантаження є обов'язком відправника);
• детальний перелік документів, котрі вимагають митниці й інші адміністративні органи, - їх долучають до накладної чи, відповідно до позначки в накладній, вони є у розпорядженні залізниці на вказаній станції, митниці тощо;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання міжнародних перевезень» автора Столярський О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародно-правове регулювання залізничних перевезень вантажів“ на сторінці 10. Приємного читання.
