Міжнародно-правове регулювання залізничних перевезень вантажів

Правове регулювання міжнародних перевезень

Для всіх видів відправок і видів швидкостей термін доставки у будь-якому випадку збільшується на добу, нормативно покладену на відправлення вантажів. Термін доставки подовжується на дві доби у випадку, коли під час перевезення вантажі перевантажуються з вагонів однієї у вагони іншої колії; якщо має місце перестановлений вагонів на колісні пари іншої колії; якщо вагони частину шляху перевозять на паромі (§ 3 статті 14). Крім того, в § 5 статті 14 визначені обставини, за яких збільшується термін доставки. Наголосимо передусім на обставинах, пов'язаних із виконанням необхідних формальностей на кордонах, а також затриманні внаслідок зміни договору перевезення.

Термін доставки вантажу починається з 00.00 годин дня, наступного за днем, коли вантаж разом із накладною прийнято до перевезення. Термін доставки вважають виконаним, якщо вантаж прибув на станцію призначення до закінчення терміну доставки і може бути переданий у розпорядження одержувача, про що залізниця повідомляє одержувача. Порядок сполучення одержувача визначають внутрішні правила, котрі діють на національній залізниці призначення (§ в статті 14).

Як уже зазначалось, на підставі положення § 7 статті 14 відправник і залізниці, що беруть участь у перевезенні, можуть погоджувати інші терміни доставки. Жодних пояснень стосовно цього правила ні в УМВС, ні в СІ УМВС немає. Очевидно, ініціаторами цього можуть бути і відправники, зацікавлені в скороченнях термінів доставки, і залізниці, що сумніваються у фактичних термінах доставки особливих вантажів.

Проаналізуємо, як виконується договір перевезення. Розділ III Угоди "Виконання договору перевезення" складається з п'яти статей (статті 15-19). Основні їх правила стосуються сторін і порядку сплати провізних платежів, видачі та розшуку вантажу, складання комерційного акту, а також реалізації заставного права залізниці на вантаж.

Стаття 15 визначає осіб, із котрих стягують провізні платежі за договором перевезення. Це відправник, одержувач і експедиторська організація. Провізні платежі за перевезення залізницями країни відправлення стягують із відправника на станції відправлення. Провізні платежі за перевезення залізницями країни призначення стягують з одержувача на станції призначення.

За перевезення транзитними залізницями провізні платежі стягують з відправника на станції відправлення або з одержувача на станції призначення. Угода визначає можливість стягнення провізних платежів за транзитні залізниці з відправника або одержувача через платника - експедиторську організацію, що має відповідні договори з кожною транзитною залізницею (§ 1 статті 15). Відправник під час оформлення накладної УМВС має право самостійно вирішити, чи приймає він і за яких умов провізні платежі за транзитні залізниці. Все це він повинен відобразити в графі накладної "Відправником прийняті платежі за наступні транзитні дороги".

Зміст § 4 статті 15 підтверджує загальне договірне правило про сплату винагороди перевізникові: якщо одержувач відмовився від прийому вантажу, всі провізні платежі й штрафи, належні до перевезення вантажу, стягають із відправника. Усі провізні платежі та штрафи залізниці стягують у валюті країни, де відбувається оплата (§ б статті 75).

Після прибуття вантажу на станцію призначення обов'язки залізниці - видати одержувачеві вантаж разом із оригіналом накладної (примірник 1) і примірником сполучення про прибуття вантажу (примірник 5). Одержувач зобов'язаний повністю розрахуватися за перевезення - сплатити всі провізні платежі й прийняти вантаж. Причому вантаж видають одержувачеві тільки після сплати ним усіх платежів, належних за договором перевезення (§ 1 статті 17). Усі платежі сплачує повністю одержувач, навіть якщо частина зазначеного у накладній вантажу відсутня (§ 2 статті 17). Для забезпечення всіх платежів, що випливають з договору перевезення, залізниця має заставне право на вантаж, а також право не видавати вантаж одержувачеві доти, доки не отримає всі належні платежі (стаття 19 УМВС).

Вантаж видають відповідно до внутрішніх правил, які діють на національній залізниці країни призначення (§ 4 статті 17). Після прибуття вантажу на станцію призначення у накладній в графі "Календарний штемпель станції призначення" залізниця проставляє календарний штемпель дати прибуття (пункт 17.1 СІ УМВС). Видача вантажу одержувачеві станція призначення повинна підтвердити календарним штемпелем, зазначаючи час видачі в примірнику видачі (примірник 4 накладної) у графі "Видача вантажу одержувачеві". Причому станція призначення зобов'язана вимагати від одержувача підтвердження у згаданій графі отримання ним вантажу своїм підписом і датою (пункт 17.2 СІ УМВС).

Одержувач не має права відмовитися від видачі йому залізницею вантажу, за винятком випадків, коли якість вантажу внаслідок пошкодження, псування і втрат змінилася настільки, що унеможливлюється часткове або повне використання його за первинним призначенням (§ 1 статті 17). Це правило ще раз зауважує на правовому положенні одержувача як сторони договору перевезення. Відправник і перевізник (залізниця) укладають договір перевезення вантажу в прямому міжнародному залізничному сполученні на користь одержувача.

Одержувач зобов'язаний прийняти вантаж навіть у тому випадку, коли він йому не доставлений і оголошений у розшук. Якщо вантаж знайдений залізницею не пізніше ніж за шість місяців після закінчення терміну доставки, то одержувач зобов'язаний прийняти вантаж і повернути залізниці суми, сплачені йому як відшкодування за втрату вантажу (§ 6 статті 17).

У випадку, коли вантаж не був виданий одержувачеві впровдож ЗО днів після закінчення терміну доставки (стаття 14), відправник або одержувач має право подати на залізницю заяву про розшук вантажу (§ 5 статті 17). Якщо одержувач у зазначені терміни і за згаданими вище підставами (вантаж йому не був виданий упродовж ЗО днів після закінчення терміну доставки) не скористався цим правом, він може заявити, що вважає вантаж утраченим (мається на увазі юридична втрата вантажу). Як і у випадку фактичної втрати вантажу, одержувач має право вимагати відшкодування збитків, передбачених правилами УМВС і застосовним правом.

Заява одержувача про те, що він вважає вантаж утраченим і вимагає виплати йому відшкодування, повинна бути підписана станцією призначення в різних примірниках накладної, у тому числі в примірнику 3 накладної (дублікаті накладної), виданому відправникові під час передання вантажу перевізникові в іншій країні відповідної національної залізниці (§ 6 статті 17). Про способи здійснення цього процесу ні в УМВС, ні в СІ УМВС нічого не сказано.

Незрозуміло також, як одержувачеві зробити відмітку "Вантаж не прибув" у графі накладної "Найменування вантажу", якщо на станцію призначення не прибув не тільки вантаж, а й документи на нього.

Комерційний акт - найважливіший документ, що підтверджує факти пошкодження, псування або втрати вантажу, незбіжність відомостей про вантаж за фактом і в перевізних документах, і в низці інших випадків. Комерційний акт здебільшого є підставою для подання претензій і позовів до залізниці. Положення про комерційний акт і правила його складання міститься в статті 18 Угоди і в СІ УМВС.

У § 1 статті 18 перелічені обставини, за настання котрих залізниця повинна скласти комерційний акт. Повний перелік випадків (обставин), згідно з якими складається комерційний акт, зазначено в пункті 18.1 СІ УМВС. Проте Угода вирізняє основні причини оформлення комерційного акту: його складають, якщо під час перевезення або видачі вантажу залізниця перевіряє стан вантажу, його масу або кількість місць, а також накладну і встановлює:

• повну або часткову втрату вантажу, недостачу маси, його пошкодження, псування або зниження якості;

• невідповідність між відомостями у накладній і вантажем у натурі;

• відсутність накладної з вантажу, що перевозиться, або вантажу за накладною.

Комерційний акт складають також за виявлення несправності тари або упаковки вантажу на прикордонній станції під час перевантаження вантажів із вагонів однієї колії у вагони іншої колії.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання міжнародних перевезень» автора Столярський О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародно-правове регулювання залізничних перевезень вантажів“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Класифікація міжнародних перевезень

  • Джерела правового регулювання міжнародних перевезень

  • Поняття та сутність договорів міжнародних перевезень

  • Розділ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ПОВІТРЯНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів і багажу повітряним транспортом

  • Міжнародно-правове регулювання повітряних перевезень вантажів, пасажирів та багажу

  • Перевізні документи

  • Відповідальність перевізника

  • Протоколи до Варшавської конвенції

  • Гватемальський протокол 1971 р.

  • Конвенція для уніфікації деяких правил міжнародних повітряних перевезень (Монреальська конвенція 1999 р.)

  • Регламентація повітряних перевезень згідно з нормами національного права України

  • Розділ 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу і товаробагажу залізничним транспортом

  • Міжнародно-правове регулювання залізничних перевезень вантажів
  • Міжнародно-правове регулювання залізничних перевезень пасажирів, багажу і товаробагажу

  • Регламентація залізничних перевезень згідно з нормами національного права України

  • Розділ 4. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів і багажу автомобільним транспортом

  • Міжнародно-правове регулювання автомобільних перевезень вантажів

  • Міжнародно-правове регулювання автомобільних перевезень пасажирів та багажу

  • Регламентація автомобільних перевезень за нормами національного права України

  • Розділ 5. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ РІЧКОВИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів і багажу річковим транспортом

  • Міжнародно-правове регулювання річкових перевезень вантажів

  • Міжнародно-правове регулювання річкових перевезень пасажирів і багажу

  • Розділ 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ МОРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Міжнародно-правове регулювання морських перевезень вантажів

  • Протокол про зміну в Міжнародній конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент від 25 серпня 1924 р

  • Транспортні документи

  • Міжнародно-правове регулювання морських перевезень пасажирів і багажу

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ