Міжнародно-правове регулювання залізничних перевезень вантажів

Правове регулювання міжнародних перевезень

Розглянемо детальніше питання про претензії та позови. Розділ VI УМВС присвячений претензіям, позовам, претензійній і позовній давності та має відповідну назву. Він складається з трьох статей (статті 29-31).

За загальним правилом, право надання претензій для вирішення спорів у досудовому порядку мають і відправник, і одержувач (§ 1 статті 29). Це природно для вирішення спорів за тристороннім договором перевезення вантажу згідно з УМВС. Претензії повинні подаватись письмово, з відповідним обґрунтуванням і вказівкою суми відшкодування, на яку претендує заявник. Відправник повинен подавати претензії до національної залізниці відправлення, а одержувач - до дороги призначення. Такий порядок не залежить від того, на національній дорозі котрої країни - учасниці УМВС відбулася обставина, що слугувала причиною вимог відправника або одержувача.

Претензії подають за кожною відправкою (накладною) окремо, за винятком випадків, коли за декількома відправками був складений один комерційний акт (§ 2 статті 29) - найважливіший документ у процесі вирішення спорів. Претензії подають для розгляду компетентним органам залізниць, зазначених в УМВС.

Угода не визначає дії залізниць і пріоритети в ухваленні рішень у випадках, коли відправник і одержувач одночасно подають претензію з одних і тих самих підстав.

Претензії до залізниць подають у таких випадках (§ 7 статті 29).

• 1. Повна втрата вантажу. На цій підставі претензію може подати відправник - за умови надання дубліката накладної (примірника 3 накладної) або одержувач. Останній може подати або дублікат накладної, тобто примірник, виданий відправникові залізницею в момент прийому нею вантажу, або оригінал накладної та примірник сполучення про прибуття вантажу (примірники 1 і 5). Причому в оригіналі накладної або в її дублікаті повинні міститися відмітки про неприбуття вантажу з календарним штемпелем станції призначення (§ 6 статті 17).

• 2. Часткова втрата, пошкодження, псування або зниження якості вантажу. Націй підставі претензію може подати і відправник, і одержувач за надання оригіналу накладної та примірника сполучення про прибуття вантажу, а також комерційного акта, виданого одержувачеві залізницею на станції призначення.

• 3. Прострочення в доставці вантажу. В цьому випадку претензію може подати лише одержувач за умови надання оригіналу накладної та примірника сполучення про прибуття вантажу, а також претензійної заяви про прострочення в доставці вантажу.

Крім того, претензії до залізниць може подати відправник або одержувач у випадку перебору провізних платежів.

Усі документи залізницям подають тільки в оригіналах. Якщо висувають претензію стосовно випадків повної або часткової втрати вантажу чи пошкодження, псування, зниження якості вантажу, то, крім перелічених документів, додають рахунок іноземного постачальника й інші документи, котрі підтверджують вартість вантажу або зменшення його вартості, а також документи, що обґрунтовують претензію.

Недотримання згаданих правил призводить до повернення претензії залізницею зі вказівкою документів, наданих у копіях, і відсутніх документів. Термін повернення документів - 16 днів від дня їхнього надходження у відповідний компетентний орган.

Термін розгляду претензії залізницею - 180 днів з дня заяви претензії. Упродовж цього терміну залізниця зобов'язана розглянути претензію, дати відповідь претендодателеві й за повного або часткового її визнання сплатити належну йому суму (§ 8 статті 29). Якщо претензія повністю або частково відхиляється, залізниця зобов'язана повідомити претендодателеві підстави відхилення претензії й одночасно повернути документи, долучені до претензійної заяви (§11 статті 29).

Частина претензії, що належить до відповідальності національних залізниць, котрі не беруть участі в УМВС, у відповідній її частині відхиляється. Коли ж випадки, які є підставами для подання претензій, і згадані вище, безумовно, мали місце на залізницях, що не беруть участі в УМВС, то претензії повинні висувати відправник або одержувач до національної залізниці, де було зафіксовано порушення умов договору перевезення (§ 10 статті 29).

Претензійність вимог відправника або одержувача до залізниць є імперативною. Неподання претензії до залізниці позбавляє відправника або одержувача права на позов, оскільки позов може бути висунуто лише після заяви претензії (§ 1 статті ЗО). Право подання позову, засноване на договорі перевезення, належить лише тій особі, котра має право заявити претензію і вже реалізувала це право. Якщо претензія на тій чи іншій підставі заявлена, наприклад, одержувачем, то тільки одержувач у цьому випадку має право на позов на цій підставі.

Позов можна подати тільки до національної залізниці, до якої заявлена претензія. Позов до залізниці можна заявляти лише у випадку недотримання нею терміну розгляду претензії чи сполучення претендодателя про відхилення претензії повністю або частково (§ 2 статті ЗО).

Позов подають тільки в належному суді тієї країни, національним залізницям котрої була висунута претензія (§ 3 статті ЗО). Можливість арбітражного розгляду позовних спорів в Угоді не згадується.

Угода встановлює єдиний термін для подання претензій і позовів - дев'ять місяців за вимогами всіх сторін, окрім вимог одержувача стосовно прострочення в доставці вантажу, для яких установлений двомісячний термін. Терміни претензійної та позовної давності поєднані. Претензію до залізниці можна висувати тільки у межах терміну позовної давності. Однак пред'явлення відправником або одержувачем до залізниці претензії, оформленої відповідно до правил статті 29, припиняє перебіг термінів позовної та претензійної давності. Він продовжується у випадку, коли залізниця повністю або частково відхилила претензію. Якщо претензія залишена без відповіді, перебіг терміну давності поновлюється після закінчення 180 днів, відведених залізниці для розгляду претензії (§ 3 статті 31).

Повторні вимоги відправника або одержувача, пред'явлені раніше вимоги не припиняють перебіг терміну позовної та претензійної давності. Претензії, з приводу котрих закінчився термін давності, не можуть бути висунуті у вигляді позовів (§ 4 статті 31).

Терміни давностіццля претензій про відшкодування за повну втрату вантажу починаються з ЗО дня після закінчення терміну доставки, що нараховується згідно з правилами статті 14; для претензій про відшкодування за часткову втрату вантажу, недостачу маси, пошкодження, псування або зниження якості вантажу, а також за прострочення в доставці - з дня видачі вантажу одержувачеві. Дату перебігу терміну позовної давності в цей термін не вводять (§ 2 статті 31).

Угода не містить норм і правил про те, яка сторона договору перевезення - відправник чи одержувач - має пріоритетні підстави вимог до перевізника, якщо вони заявлені з одних і тих самих причин, наприклад, у випадку повної втрати вантажу, коли відправник і одержувач можуть незалежно один від одного подати позови, підтверджені різними, але оригінальними документами, зазначеними в УМВС.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання міжнародних перевезень» автора Столярський О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Міжнародно-правове регулювання залізничних перевезень вантажів“ на сторінці 9. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Класифікація міжнародних перевезень

  • Джерела правового регулювання міжнародних перевезень

  • Поняття та сутність договорів міжнародних перевезень

  • Розділ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ПОВІТРЯНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів і багажу повітряним транспортом

  • Міжнародно-правове регулювання повітряних перевезень вантажів, пасажирів та багажу

  • Перевізні документи

  • Відповідальність перевізника

  • Протоколи до Варшавської конвенції

  • Гватемальський протокол 1971 р.

  • Конвенція для уніфікації деяких правил міжнародних повітряних перевезень (Монреальська конвенція 1999 р.)

  • Регламентація повітряних перевезень згідно з нормами національного права України

  • Розділ 3. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ЗАЛІЗНИЧНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу і товаробагажу залізничним транспортом

  • Міжнародно-правове регулювання залізничних перевезень вантажів
  • Міжнародно-правове регулювання залізничних перевезень пасажирів, багажу і товаробагажу

  • Регламентація залізничних перевезень згідно з нормами національного права України

  • Розділ 4. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів і багажу автомобільним транспортом

  • Міжнародно-правове регулювання автомобільних перевезень вантажів

  • Міжнародно-правове регулювання автомобільних перевезень пасажирів та багажу

  • Регламентація автомобільних перевезень за нормами національного права України

  • Розділ 5. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ РІЧКОВИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Поняття та особливості договорів перевезення вантажів, пасажирів і багажу річковим транспортом

  • Міжнародно-правове регулювання річкових перевезень вантажів

  • Міжнародно-правове регулювання річкових перевезень пасажирів і багажу

  • Розділ 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ МОРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

  • Міжнародно-правове регулювання морських перевезень вантажів

  • Протокол про зміну в Міжнародній конвенції про уніфікацію деяких правил про коносамент від 25 серпня 1924 р

  • Транспортні документи

  • Міжнародно-правове регулювання морських перевезень пасажирів і багажу

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ