Розділ 7. МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АПАРАТ ЛОГІСТИКИ

"абстрагують" обрані "істотні" властивості об'єктів і ситуацій. Комп'ютерна імітація реальних об'єктів – це цінний інструмент для аналізу складних систем сервісу, політики обслуговування і інвестиційного вибору.

Розподіл об'єктів на ієрархічні рівні приводить до певних рівнів моделювання, ієрархія яких визначається як складністю об'єктів, так і можливістю засобів управління. Тому, відповідно до приналежності до ієрархічного рівня, математичні моделі поділяються на мікро-, макро- і метамоделі. Відмінність даних моделей полягає в тому, що на більш високому рівні ієрархії компоненти моделі приймають вид досить складних сукупностей елементів попереднього рівня. Цими ж аспектами визначається і поділ моделей за ступенем масштабності і складності опису об'єкту.

Наведена класифікація моделей покликана допомогти логістам у більш оперативному і правильному прийнятті рішень з метою здійснення місії організації.

7.1.4. Рекомендації щодо вибору моделей

Вище наведено і описано великий перелік моделей, що використовуються при рішенні різних завдань логістичної спрямованості. Одні з них використовують статистичні дані, інші – імовірнісні характеристики. Для логіста виникає питання: чому (або навіщо) необхідно розглядати (або вивчати) таку кількість моделей? Чи не краще було б зосередити увагу на одній, універсальній моделі, описати її і дати як кращий "рецепт" для рішення завдань?

Американські фахівці вважають, що не існує універсальної моделі, яка здатна враховувати всі змінні, всі ситуації і всі можливі сценарії. Така універсальна модель ніколи не буде розроблена і прагнути до цього немає ніякого сенсу!

Що стосується найкращої моделі, то практика показує, що спроба визначити її зіштовхується зі значними труднощами. За умови рішення конкретного завдання може виявитися, що деякі моделі варто відкинути як непридатні. Однак навіть після того, як деякі з моделей будуть виключені, все-таки виявляється необхідним здійснити вибір однієї або двох моделей з декількох, застосування яких у цьому випадку можливо.

Практика розрахунків показує, що не існує єдиної моделі, яка з успіхом може бути застосована до широкого кола завдань, що зустрічаються в реальному житті. Крім того, якщо є кілька моделей, що розроблені для рішення одного завдання, не можна стверджувати, що вони рівносильно об'єктивні і можуть бути всі застосовні.

Для доказу останнього наведемо як приклад результати кількісного зіставлення деяких моделей розрахунку потреби в запасних частинах для вантажних автомобілів і автобусів (табл. 7.4).

Таблиця 7.4

Результати порівняльного аналізу застосування моделей для визначення потреби в запасних частинах для вантажних автомобілів (в якості прикладу прийняті результати розрахунку для однієї деталі)

Як слідує з табл. 7.4, значення потреби у зазначеній деталі в якості запасної частини (у штуках на 100 автобусів за рік), що розраховані за різними методами, дають розбіжності більш ніж у два рази, а з фактичними даними – перевищують десь на 60%. Це не є несподіваним, оскільки практика демонструє велику розмаїтість змін і впливу як зовнішнього, так і внутрішнього середовища. Тому, якщо задане яке-небудь завдання оптимізації, логістові слід вибирати модель, що приводить до вирішення проблеми і одержання необхідного результату. При цьому важливо знати, чи існує яка- небудь розумна основа для вибору "об'єктивної" математичної моделі.

Для вибору тієї чи іншої операційної математичної моделі можуть бути використані три критерії: якості, універсальності й економічності.

Критерій якості характеризує точність і адекватність математичної моделі. Точність відображає ступінь наближеності кінцевого значення цільової функції і кінцевого вектора перемінних до реальних мінімальних значень, а адекватність – достеменно враховує характер процесу чи об'єкту, що досліджується.

Отже, логістична модель буде якісною коли вона буде здатна відображати об'єкт або його властивості з похибкою, не вищою за задану.

Критерій універсальності показує, наскільки повно в логістичній моделі відображені властивості описуваного реального об'єкта чи процесу.

Критерій економічності логістичної моделі характеризується сукупними розрахунковими витратами. Тут важливо приділити увагу кількості обчислених значень оптимізаційної функції, одержаних у процесі вирішення завдання, і у машинному часі, необхідному для реалізації моделі.

Підсумково слід ще раз зазначити, що сучасні уявлення про відносну цінність різних методів досить розпливчасті, а тому ухваленню рішення про вибір і використання конкретної логістичної математичної моделі повинні передувати глибокий аналіз і порівняльні дослідження.

7.1.5. Загальна методика побудови математичних моделей

Для вивчення процесів функціонування і управління, властивих кожній з логістичних систем чи ланцюгу поставок загалом, часто використовують моделювання, тобто експериментування на робочих фізичних чи математичних моделях, що з деяким наближенням мають властивості досліджуваних логістичних систем і логістичних процесів. Основне призначення моделювання – вибір оптимальної стратегії пошуку найкращого з можливих варіантів, тобто одержання оптимального об'єкта проектування, що має найбільш важливі властивості. Така постановка завдання може бути формалізована у вигляді етапу математичного програмування. При цьому передбачувана цільова функція відбиває основну мету, а обмеження, що накладаються, регламентують додержання усіх вимог щодо об'єкта.