КАРЛО КОЛЛОДІ (Карло Лоренціні) (1826-1890)

Українські та зарубіжні письменники

Автор книги "Пригоди Піноккіо" народився 1826 року у Флоренції, у відомому в місті сімействі кухаря Лоренціні. На літо хлопчика відвозили за 60 км у містечко Коллоді, на батьківщину матері. Пам'ять про нього виявилася настільки міцною, що юний Карло, зайнявшись журналістикою, зробив ім'я містечка свого дитинства псевдонімом, з яким і ввійшов у літературу – Карло Коллоді. У 1948 році він вступив добровольцем у ряди борців за національне звільнення Італії. Тоді ж почалася його літературна діяльність. Письменник видавав сатиричні журнали "Ліхтар" і "Перестрілка", писав нариси, оповідання, гуморески, посміюючись над італійським суспільством тієї пори.

Один раз редактор флорентійської "Газети для дітей" попросив Карло написати якусь незвичайну казку-пригоду. Ідея, згадував пізніше Карло, так потягнула його, що задум дозрів майже миттєво, і він склав історію за одну ніч! Її головним героєм став дерев'яний чоловічок-маріонетка, який раз у раз потрапляв у прикрі ситуації через нестерпний характер. Коллоді назвав його Піноккіо, від слова "піно" – "сосна", що на тосканській говірці означає "сосновий горішок". Вранці він відправив рукопис у редакцію. 7 липня 1881 року з'явилася перша історія з життя Піноккіо. Письменникові платили по 20 чентезімо (найдрібніша італійська монета) за рядок, повість друкували з продовженням, успіх був приголомшливим! Пару разів Коллоді намагався поставити крапку, але читачі – маленькі й дорослі – завалили редакцію листами, вимагаючи нових пригод героя. І Карло знову брався за перо. Майже за два роки було надруковано тридцять шість глав дивної казки. Нарешті автор сказав собі "Баста!" і перетворив дерев'яного чоловічка на миле живе хлопча. Потім флорентійський видавець Феліче Паджи зібрав усі глави й у 1883 році випустив книжку "Пригоди Піноккіо, історія маріонетки".

Один з найулюбленіших письменників Італії пішов з життя в 1890 році.

Образ Піноккіо був створений людиною великої душі, розумним і добрим другом дітей. Тому ця книга сповнена чарівності, оптимізму і ніжної любові до своїх героїв, до їхніх слабостей, так схожим на людські. Як діти, так і їхні батьки прочитають цю казку із задоволенням, зі сміхом, а часом – із сумною посмішкою. Адже чарівність цієї чудової книжки вкладено в реальні риси людських характерів. Багато читачів помітять, що їм дуже знайоме за особистим досвідом багато що з рис характеру, властивих цьому нестерпному, доброму, буйному, дотепному, тупому, дурному, як пробка, упертому, як віслюк, плаксивому і сміхотливому, егоїстичному і великодушному Піноккіо! Хочеться сподіватися, що багато маленьких читачів замислиться над життєвим досвідом дерев'яної ляльки і над тим, яким чином з нікчемного іграшкового хлопчиська вийшла справжня людина.

Казка надихнула кращих художників Італії, але перший малюнок дерев'яного хлопчиська зробив інженер із Флоренції Енріко Мацанті, що відкрив вражаючу художню галерею Піноккіо і його друзів. Дотепер видавці, готуючи чергове видання Коллоді, друкують малюнки Карло Кьостри й Аттіліо Муссіто, що також створили перші ілюстрації до "Пригод Піноккіо". У флорентійському видавництві Джунті Мерцоккіо, що є законним спадкоємцем видавництва Паджи, є "кімната Піноккіо". Зі сторінок зібраних тут книг дерев'яний хлопчисько промовляє російською, англійською, вірменською, арабською, перською та іншими мовами і навіть одним з діалектів Самоа.

За даними ЮНЕСКО, книгу Коллоді перекладено 87 мовами, їй склали 27 продовжень, її 400 разів втілювали на сцені й на екрані. Перший півгодинний фільм про пригоди "соснового горішка" в 1912 році зняв італієць Джуліо Антомаро. Роль Піноккіо виконував відомий клоун. Перша повнометражна мультиплікація про дерев'яного пустунчика з'явилася в 1935 році. Її створив режисер Пауль Вердіні, а в 1940 році вийшов мультфільм Волта Диснея. На початку 70-х років режисер Луїджі Коменчіні зняв спочатку телевізійний, а потім і повнометражний ігровий фільм, визнаний кращою у світі екранізацією пригод Піноккіо. А 2002 року версію знаменитої казки представив режисер і актор Роберто Беніньї, володар премії "Оскар" за картину "Життя прекрасне". Він зіграв самого Піноккіо, а в ролі Дівчинки з блакитним волоссям знялася його дружина Ніколетта Браскі.

"Жив собі... "Король!" – негайно викликнуть мої маленькі читачі. Ні, діти, ви не вгадали. Жився-був шматок дерева". Мармурова табличка з цим написом – а саме так починається знаменита повість – зустрічає тепер гостей парку Піноккіо, розташованого недалеко від міста Пістої в маленькому містечку Коллоді. Ідея створити пам'ятник популярному героєві на його батьківщині з'явилася в 1951 році в тодішнього мера містечка професора Роландо Анцелотті. Він оголосив конкурс, у якому брали участь 84 скульптора. Перемогу поділили Еміліо Греко з композицією "Піноккіо і Мальвіна" і Вентуріно Вентурі, що створив "пьяццетту" – площу, оточену стіною із зображеннями персонажів казки з кольорової мозаїки. У 1956 році тут виріс бронзовий п'ятиметровий пам'ятник Піноккіо із сюжетами про його незвичайні пригоди. "Безсмертному Піноккіо – вдячні читачі у віці від чотирьох до сімдесятьох років" – викарбовано на п'єдесталі. У 1963 році архітектор Джованні Микелуччі відкрив тратторію "Червоний Рак", яка відтворює обстановку, у якій відбувалися доленосні події в житті дерев'яного хлопчиська. Незабаром поруч на пагорбі з'явиться парк його друзів – Аліси, що побувала в Країні чудес, персонажів казок братів Грімм, інших улюбленців італійських дітей.

Однак місто Коллоді – це не тільки подорож у казку. У 1962 році тут був створений "Національний фонд Карло Коллоді" – унікальна у своєму роді гуманітарна установа, що займається винятково творчістю письменника, який пропагував ідеї добра. У будинку Фонду розташована і незвичайна бібліотека, присвячена Коллоді та його знаменитому творові. На полках – 4,5 тисячі томів, з них 3 тисячі – переклади книги мовами народів світу. Лише Біблію перекладають іноземними мовами частіше, ніж "Піноккіо". Ця казка поєднує дітей різних країн, учить їх жити в мирі, любові та злагоді.

У Росії дерев'яний чоловічок з Італії вперше з'явився в 1908 році. Тоді у видавництві М. Вольфа російською мовою вийшов "Піноккіо" із класичними ілюстраціями італійських художників Мацанті та Маньї. У 1924 році берлінське видавництво "Напередодні" опублікувало казку в перекладі Ніни Петровської за редакцією Олексія Толстого. А в 1935 році газета "Піонерська правда" почала друкувати історію про виструганого з поліна дерев'яного чоловічка і золотий ключик, що відчиняє якісь таємничі дверцята, під назвою "Золотий ключик, або Пригоди Буратіно".

"Коли я був маленький, – писав у передмові її автор О. Толстой, – читав одну книжку: вона називалася "Піноккіо, або Пригоди дерев'яної ляльки" ("дерев'яна лялька" по-італійськи "буратіно"), Я часто розповідав моїм товаришам цікаві пригоди Буратіно. Але тому що книжка загубилася, розповідав щоразу інакше, видумуючи такі пригоди, яких у книзі зовсім і не було. Тепер через багато років я пригадав мого старого друга Буратіно і надумав розповісти вам, дівчатка і хлопчики, надзвичайну історію про цього дерев'яного чоловічка".

Майже півстоліття тому художник Леонід Владимирський намалював свого Буратіно в смугастому ковпачку. Тепер цей образ став класичним. Художник і сам написав дві казкові повісті "Буратіно шукає скарб" і "Буратіно в Смарагдовому місті", проілюструвавши їх барвистими і кумедними малюнками.

У 1958 році було знято повнометражний мультиплікаційний фільм "Пригоди Буратіно", а в 1975 році – музичний телевізійний фільм у 2 серіях, в основу якого покладено мюзикл російського композитора А. Рибникова, створений за мотивами казкової повісті О. Толстого.

Наступний розділ:

АСТРІД ЛІНДГРЕН (1907-2002)


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українські та зарубіжні письменники» автора Більчук М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КАРЛО КОЛЛОДІ (Карло Лоренціні) (1826-1890)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ВІРА АРТАМОНОВА (нар. 1925)

  • ВАЛЕНТИН БИЧКО (1912-1994)

  • ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ (1933-1981)

  • ГРИЦЬКО БОЙКО (1923-1978)

  • АНАТОЛІЙ БОРТНЯК (1938-2009)

  • ОСТАП ВИШНЯ (1889-1956)

  • МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ (1936-2004)

  • МАРКО ВОВЧОК (Марія Олександрівна Вілінська) (1833-1907)

  • СИДІР ВОРОБКЕВИЧ (1836-1903)

  • МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871-1934)

  • ПЛАТОН ВОРОНЬКО (1913-1988)

  • СЕРГІЙ ВОСКРЕКАСЕНКО (1906-1979)

  • ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827-1893)

  • ІВАН ГНАТЮК (1929-2005)

  • ОЛЕСЬ ГОНЧАР (1918-1995)

  • ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902)

  • АНАТОЛІЙ ГРИГОРУК (нар. 1932)

  • ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995)

  • АНАТОЛІЙ ДАВИДОВ (нар. 1938)

  • АНАТОЛІЙ ДІМАРОВ (нар. 1922)

  • ДНІПРОВА ЧАЙКА (Людмила Олексіївна Березіна-Василевська) (1861-1927)

  • ВАСИЛЬДОВЖИК (Василь Михайлович Должиков) (нар. 1943)

  • ІВАН ДРАЧ (нар. 1936)

  • АНАТОЛІЙ ДРОФАНЬ (1919-1988)

  • ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941-2013)

  • ОЛЕНА ЖУРЛИВА (Олена Костівна Котова) (1898-1971)

  • ВОЛОДИМИР ЗАБАШТАНСЬКИЙ (1940-2001)

  • ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ (1914-1994)

  • ОКСАНА ІВАНЕНКО (1906-1997)

  • ВІКТОР КАВА (1937-2004)

  • ІГОР КАЛИНЕЦЬ (нар. 1939)

  • АНАТОЛІЙ КАЧАН (нар. 1942)

  • ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ (нар. 1935)

  • ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО (1900-1958)

  • ВІКТОР КОРДУН (1946-2005)

  • АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ (1948-2005)

  • МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913)

  • ІВАН КРИП'ЯКЕВИЧ (1886-1967)

  • ВАДИМ КРИЩЕНКО (нар. 1935)

  • ІННА КУЛЬСЬКА (1909-1993)

  • АНТОНІНА ЛИСТОПАД (Антоніна Іванівна Нікітіна) (нар. 1941)

  • МИКОЛА ЛУКІВ (нар. 1949)

  • ВОЛОДИМИР МАЛИК (Володимир Кирилович Синенко) (1921-1998)

  • ГАЛИНА МАЛИК (нар. 1951)

  • АНДРІЙ МАЛИШКО (1912-1970)

  • ІВАН МАЛКОВИЧ (нар. 1961)

  • ТЕРЕНЬ МАСЕНКО (1903-1970)

  • ПАВЛО МОВЧАН (нар. 1939)

  • АНДРІЙ М'ЯСТКІВСЬКИЙ (1924-2003)

  • ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО (нар. 1930)

  • ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (Іван Семенович Левицький) (1838-1918)

  • СЕРГІЙ НОСАНЬ (нар. 1939)

  • ОЛЕГ ОРАЧ (Олег Юхимович Комар) (нар. 1940)

  • ДМИТРО ПАВЛИЧКО (нар. 1929)

  • ПЕТРО ПАНЧ (Петро Йосипович Панченко) (1891-1978)

  • ПЕТРО ПЕРЕБИЙНІС (нар. 1937)

  • МАРІЙКА ПІДІГРЯНКА (Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська) (1881-1963)

  • ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА (1918-1990)

  • ЛЕОНІД ПОЛТАВА (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921-1990)

  • ІРИНА ПРОКОПЕНКО (нар. 1926)

  • ОЛЕНА ПЧІЛКА (Ольга Петрівна Косач-Драгоманова) (1849-1930)

  • БОГДАН РАДИШ (нар. 1934)

  • МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964)

  • СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873)

  • ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО (1864-1925)

  • ІВАН СВІТЛИЧНИЙ (1929-1993)

  • ОКСАНА СЕНАТОВИЧ (1941-1997)

  • ІВАН СЕНЧЕНКО (1901-1975)

  • МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ (1936-2013)

  • ІГОР СІЧОВИК (нар. 1945)

  • ВАСИЛЬ СКУРАТІВСЬКИЙ (1939-2005)

  • МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ (нар. 1946)

  • ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО (1923-1965)

  • ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ (1949-2001)

  • ВАСИЛЬ СТРУТИНСЬКИЙ (1946-2003)

  • ВІКТОР ТЕРЕН (Віктор Васильович Таран) (нар. 1941)

  • ДМИТРО ТКАЧ (1912-1993)

  • МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ (Миколо Петрович Трублоєвський) (1907-1941)

  • ГРИГІР ТЮТЮННИК (1931-1980)

  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913)

  • НУЗЕТ УМЕРОВ (нар. 1931)

  • ІВАН ФРАНКО (1856-1916)

  • БОРИС ХАРЧУК (1931-1988)

  • МАРІЯ ХОРОСНИЦЬКА (Марія Василівна Сваричевська) (1924-2006)

  • ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО (нар. 1935)

  • ГАННА ЧЕРІНЬ (Галина Іванівна Грибінська (Паньків) (нар. 1924)

  • ГАННА ЧУБАЧ (нар. 1941)

  • МАРІЯ ЧУМАРНА (нар. 1952)

  • ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861)

  • НЕЛЯ ШЕЙКО-МЕДВЕДЄВА (нар. 1947)

  • ЗАРУБІЖНІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ДОНАЛЬД БІССЕТ (1910-1995)

  • МИКОЛА ГОГОЛЬ (1809-1852)

  • ЯКОБ та ВІЛЬГЕЛЬМ ГРІММ (1785-1863) (1786-1859)

  • ЕЗОП (VI ст. до н. е.)

  • ПЕТРО ЄРШОВ (1815-1869)

  • КАРЛО КОЛЛОДІ (Карло Лоренціні) (1826-1890)
  • АСТРІД ЛІНДГРЕН (1907-2002)

  • САМУЇЛ МАРШАК (1887-1964)

  • СЕРГІЙ МИХАЛКОВ (1913-2009)

  • ФЕРЕНЦ ΜΟΡΑ (1879-1934)

  • МИКОЛА НОСОВ (1908-1976)

  • ВАЛЕНТИНА ОСЄЄВА (1902-1969)

  • ШАРЛЬ ПЕРРО (1628-1703)

  • МИХАЙЛО ПЛЯЦКОВСЬКИЙ (1935-1991)

  • МАРК ТВЕН (Семюел Ленгорн Клеменс) (1835-1910)