ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ (1949-2001)

Українські та зарубіжні письменники

Ярослав Михайлович Стельмах народився ЗО листопада 1949 р. в Києві в родині відомого українського письменника Михайла Стельмаха. Закінчив Київський педагогічний інститут іноземних мов, Вищі літературні курси в Москві та аспірантуру. Працював викладачем у вищих навчальних закладах, перекладачем.

Відомий літератор Абрам Кацнельсон згадував часи, коли він підтримав на Всесоюзному семінарі молодих письменників молодого українського драматурга Ярослава Стельмаха, порекомендувавши його п'єси знаменитому тоді Панасу Салинському – голові ради з драматургії Союзу письменників СРСР, що формував репертуар усіх театрів країни. Ярослав Салинському дуже припав по душі своїми талановитими творами і, головне, скромністю. У бесідах він жодного разу не згадав, що є сином класика української літератури, лауреата всіх відомих тоді премій, Михайла Стельмаха.

Я. Стельмах відомий насамперед як драматург. Серед його п'єс є твори для дітей: "Шкільна драма", "Вікентій Прерозумний" та інші. П'єси "Привіт, Синичко!" та "Запитай колись у трав" входили до репертуару багатьох театрів колишнього СРСР. Займався Я. Стельмах і перекладацтвом.

Він також писав оповідання, повісті для дітей: "Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки", "Якось у чужому лісі", "Найкращий намет" та інші. Твори Стельмаха відзначаються захопливим сюжетом, тонким гумором, яскраво змальованими постатями маленьких героїв.

Повість "Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки" розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо – зібрати колекцію комах... а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився простим хлоп• цем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим, пригодницьким характером оповіді та бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка "Тореадори з Васюківки".

МИКОЛА СТЕЦЕНКО (1918-1999)

Микола Митрофанович Стеценко народився S липня 1918 року в селі Куторжиха на Хорольщині в сім'ї селянина-бідняка. З дитячих років, проведених у селі, виніс майбутній письменник добре знання психології дитячої душі та багатство спостережень. У 1937-1941 роках він навчався на історичному факультеті Харківського університету, але війна перервала навчання – мусив іти на фронт. У 1941-1943 роках М. Стеценко як політпрацівник перебував у армії, пройшов Західний, Сталінградський та Донський фронти. Від жовтня 1943 року протягом кількох десятиліть займався пропагандистською та лекторською роботою, найдовше – у себе вдома, в Полтаві та на Полтавщині. Одночасно займався й журналістикою, постійно друкуючи свої статті, політико-економічні огляди, нариси, рецензії на різні видання (в тому числі й літературні твори) в газетах і журналах. Від журналістики прийшов у дитячу літературу.

Перше оповідання "Щасти тобі, Надійно" ("У відрядженні") надрукувала газета "Зоря Полтавщини" в 1958 році (передруковане 1964 року в журналі "Прапор"). З того часу дитячі оповідання Миколи Стеценка стали з'являтися в журналах "Піонерія", "Барвінок", репертуарному збірнику "Хай завжди буде сонце" (1966), "12 місяців" (1965), а оповідання "Апельсинка" в 1969 році потрапило до шкільного "Букваря".

Перша збірка оповідань письменника вийшла в Полтаві в 1962 році під назвою "Бродяга". 1 хоч оцінка її була неоднозначна, але письменник сприйняв критику як урок для ше більш відповідальної праці над своїми творами. З другої книжки – вона називалася "Льончина зупинка" і вийшла в 1969 р.– починається рівний творчий шлях письменника, на якому він в 1970-х роках визначився як вправний творець дитячих книжок. Тоді ж, у 1969 році, оповідання М. Стеценка були перекладені російською мовою і видані в Москві під назвою "Федькины каникулы". Пізніше вийшли його книжки: "Планшетка" (1971), "Заяче озеро" (1972), "Про Ірину та морозиво" (1974), "Спалах серед ночі" (1978), "Заграва" (1979), "Гіркий апельсин" (1982,1986), "Чи добре самому" (1986), "Фокус" (1988), "В дорозі" (1988).

Окремі твори перекладалися молдавською, болгарською, абхазькою та іншими мовами. З 1973 року Микола Стеценко – член Спілки письменників України. На жаль, тяжка хвороба, що прикувала письменника до ліжка і звузила світ до меж власної кімнати, позбавила його можливості активно працювати в літературі й навіть спостерігати за навколишнім життям.

Чимало зворушливих оповідань про дітей написав Микола Стеценко, вмістивши їх в десятки книжечок, що ними зачитувались школярі 1960-1980-х років. Головний зміст цих творів – це боротьба між добром і злом, показ складного світу, в який мають увійти діти.

Оповідання Миколи Стеценка захоплювали дітей і цікавими сюжетами, і правдивим зображенням стосунків між героями творів. Багато з них залишаються свіжими й цікавими для дітей нових поколінь.

Наступний розділ:

ВАСИЛЬ СТРУТИНСЬКИЙ (1946-2003)


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українські та зарубіжні письменники» автора Більчук М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ (1949-2001)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ВІРА АРТАМОНОВА (нар. 1925)

  • ВАЛЕНТИН БИЧКО (1912-1994)

  • ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ (1933-1981)

  • ГРИЦЬКО БОЙКО (1923-1978)

  • АНАТОЛІЙ БОРТНЯК (1938-2009)

  • ОСТАП ВИШНЯ (1889-1956)

  • МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ (1936-2004)

  • МАРКО ВОВЧОК (Марія Олександрівна Вілінська) (1833-1907)

  • СИДІР ВОРОБКЕВИЧ (1836-1903)

  • МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871-1934)

  • ПЛАТОН ВОРОНЬКО (1913-1988)

  • СЕРГІЙ ВОСКРЕКАСЕНКО (1906-1979)

  • ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827-1893)

  • ІВАН ГНАТЮК (1929-2005)

  • ОЛЕСЬ ГОНЧАР (1918-1995)

  • ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902)

  • АНАТОЛІЙ ГРИГОРУК (нар. 1932)

  • ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995)

  • АНАТОЛІЙ ДАВИДОВ (нар. 1938)

  • АНАТОЛІЙ ДІМАРОВ (нар. 1922)

  • ДНІПРОВА ЧАЙКА (Людмила Олексіївна Березіна-Василевська) (1861-1927)

  • ВАСИЛЬДОВЖИК (Василь Михайлович Должиков) (нар. 1943)

  • ІВАН ДРАЧ (нар. 1936)

  • АНАТОЛІЙ ДРОФАНЬ (1919-1988)

  • ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941-2013)

  • ОЛЕНА ЖУРЛИВА (Олена Костівна Котова) (1898-1971)

  • ВОЛОДИМИР ЗАБАШТАНСЬКИЙ (1940-2001)

  • ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ (1914-1994)

  • ОКСАНА ІВАНЕНКО (1906-1997)

  • ВІКТОР КАВА (1937-2004)

  • ІГОР КАЛИНЕЦЬ (нар. 1939)

  • АНАТОЛІЙ КАЧАН (нар. 1942)

  • ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ (нар. 1935)

  • ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО (1900-1958)

  • ВІКТОР КОРДУН (1946-2005)

  • АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ (1948-2005)

  • МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913)

  • ІВАН КРИП'ЯКЕВИЧ (1886-1967)

  • ВАДИМ КРИЩЕНКО (нар. 1935)

  • ІННА КУЛЬСЬКА (1909-1993)

  • АНТОНІНА ЛИСТОПАД (Антоніна Іванівна Нікітіна) (нар. 1941)

  • МИКОЛА ЛУКІВ (нар. 1949)

  • ВОЛОДИМИР МАЛИК (Володимир Кирилович Синенко) (1921-1998)

  • ГАЛИНА МАЛИК (нар. 1951)

  • АНДРІЙ МАЛИШКО (1912-1970)

  • ІВАН МАЛКОВИЧ (нар. 1961)

  • ТЕРЕНЬ МАСЕНКО (1903-1970)

  • ПАВЛО МОВЧАН (нар. 1939)

  • АНДРІЙ М'ЯСТКІВСЬКИЙ (1924-2003)

  • ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО (нар. 1930)

  • ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (Іван Семенович Левицький) (1838-1918)

  • СЕРГІЙ НОСАНЬ (нар. 1939)

  • ОЛЕГ ОРАЧ (Олег Юхимович Комар) (нар. 1940)

  • ДМИТРО ПАВЛИЧКО (нар. 1929)

  • ПЕТРО ПАНЧ (Петро Йосипович Панченко) (1891-1978)

  • ПЕТРО ПЕРЕБИЙНІС (нар. 1937)

  • МАРІЙКА ПІДІГРЯНКА (Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська) (1881-1963)

  • ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА (1918-1990)

  • ЛЕОНІД ПОЛТАВА (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921-1990)

  • ІРИНА ПРОКОПЕНКО (нар. 1926)

  • ОЛЕНА ПЧІЛКА (Ольга Петрівна Косач-Драгоманова) (1849-1930)

  • БОГДАН РАДИШ (нар. 1934)

  • МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964)

  • СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873)

  • ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО (1864-1925)

  • ІВАН СВІТЛИЧНИЙ (1929-1993)

  • ОКСАНА СЕНАТОВИЧ (1941-1997)

  • ІВАН СЕНЧЕНКО (1901-1975)

  • МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ (1936-2013)

  • ІГОР СІЧОВИК (нар. 1945)

  • ВАСИЛЬ СКУРАТІВСЬКИЙ (1939-2005)

  • МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ (нар. 1946)

  • ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО (1923-1965)

  • ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ (1949-2001)
  • ВАСИЛЬ СТРУТИНСЬКИЙ (1946-2003)

  • ВІКТОР ТЕРЕН (Віктор Васильович Таран) (нар. 1941)

  • ДМИТРО ТКАЧ (1912-1993)

  • МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ (Миколо Петрович Трублоєвський) (1907-1941)

  • ГРИГІР ТЮТЮННИК (1931-1980)

  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913)

  • НУЗЕТ УМЕРОВ (нар. 1931)

  • ІВАН ФРАНКО (1856-1916)

  • БОРИС ХАРЧУК (1931-1988)

  • МАРІЯ ХОРОСНИЦЬКА (Марія Василівна Сваричевська) (1924-2006)

  • ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО (нар. 1935)

  • ГАННА ЧЕРІНЬ (Галина Іванівна Грибінська (Паньків) (нар. 1924)

  • ГАННА ЧУБАЧ (нар. 1941)

  • МАРІЯ ЧУМАРНА (нар. 1952)

  • ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861)

  • НЕЛЯ ШЕЙКО-МЕДВЕДЄВА (нар. 1947)

  • ЗАРУБІЖНІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ДОНАЛЬД БІССЕТ (1910-1995)

  • МИКОЛА ГОГОЛЬ (1809-1852)

  • ЯКОБ та ВІЛЬГЕЛЬМ ГРІММ (1785-1863) (1786-1859)

  • ЕЗОП (VI ст. до н. е.)

  • ПЕТРО ЄРШОВ (1815-1869)

  • КАРЛО КОЛЛОДІ (Карло Лоренціні) (1826-1890)

  • АСТРІД ЛІНДГРЕН (1907-2002)

  • САМУЇЛ МАРШАК (1887-1964)

  • СЕРГІЙ МИХАЛКОВ (1913-2009)

  • ФЕРЕНЦ ΜΟΡΑ (1879-1934)

  • МИКОЛА НОСОВ (1908-1976)

  • ВАЛЕНТИНА ОСЄЄВА (1902-1969)

  • ШАРЛЬ ПЕРРО (1628-1703)

  • МИХАЙЛО ПЛЯЦКОВСЬКИЙ (1935-1991)

  • МАРК ТВЕН (Семюел Ленгорн Клеменс) (1835-1910)