Ганна Черінь народилась 29 квітня 1924 р. в Києві. Писати вірші почала з дитинства. Після закінчення школи вступила до Київського університету, але Друга світова війна перервала навчання. Ганна Черінь опинилася в Німеччині та з 1942 року працювала в редакції української газети "Голос" у Берліні. Після закінчення війни кілька років перебувала в таборі для "переміщених осіб" у м. Гайденау, де в таборовій школі читала лекції з української мови та літератури. Тоді ж її вірші друкували в українських газетах "Земля", "На чужині", а у 1949 р. їх видали окремою збіркою під назвою "Crescendo" "Крещендо").
У 1950 р. Ганна Черінь з маленькою донечкою емігрувала до США. Спочатку працювала санітаркою в шпиталі, пізніше влаштувалася на роботу до університетської книгарні. Жила, працювала і навчалася в Чикаго. 1953 р. закінчила факультет лінгвістики Чиказького університету. 1966 р. здобула другий диплом за спеціальністю "бібліотекар". Очолила при бібліотеці Чиказького університету відділ обміну з закордонними бібліотеками, зібрала тут велику колекцію україністики, намагалась встановити обмін книжками з українськими бібліотеками.
Ганна Черінь – авторка 26 книжок. З них головні: збірки поезій "Чорнозем" (1962), "Вагонетки" (1969), віршований роман "Слова" (1980) та інші.
З 1988 року живе у штаті Флорида (США), де активно працює в місцевому українському осередку ім. Св. Андрія.
Крім віршів і художньої прози, писала вона гумористичні твори та п'єси, а з мандрів світом, які вона дуже полюбляє, привезла додому чимало яскравих вражень, на основі яких написала дві книги художніх нарисів "їдьмо зі мною" (1965) та "їдьмо зі мною знову!" (1990). З розповідей мандрівниці Ганни Черінь та фотоілюстрацій її чоловіка Степана Панькова можна довідатись чимало цікавого про життя і побут та про культуру інших народів світу. Адже досі не всім пощастило відвідати такі далекі куточки нашої планети, як Гаваї, Фіджі, Нова Зеландія, Мехіко, Австралія, Японія, Китай.
Вірші й оповідання Ганни Черінь добре відомі маленьким читачам Америки й інших країн, де живуть українські родини, а ми лише віднедавна знайомимося з ними. У різних країнах світу вийшли такі книги письменниці: "Братик і сестричка" (1960), "Листування" (1966), "Пригоди української книжки" (1972), "Щоденник школярки Мілочки" (1979), "Українська кров" (1982), "Українські діти". У цих дитячих книжечках, пройнятих великою любов'ю авторки до України, є чимало чудових оповідань, зокрема й про Тараса Шевченка (як-от в останній із названих).
Ганна Черінь любить дітей, добре знає їх психологію і дбає про виховання в них національної свідомості. Вона часто спілкується зі своїми маленькими читачами, дарує їм книжки, до речі, видані її власним коштом.
Ганна Черінь - член Об'єднання українських письменників "Слово", Українських письменників літератури для дітей і молоді ім. Л. Глібова, Українського Золотого Хреста, Союзу Українок Америки, тривалий час була секретарем Українського бібліотекарського товариства Америки. У 1993 р. її було обрано до Спілки письменників України , а у 2002 році вона стала лауреатом премії "В ім'я добра" ім. Степана Олійника.
2006 року у Києві відбулася презентація нової книги Ганни Черінь "Дев'яте чудо", до якої ввійшли 5 подорожніх нарисів (один з них присвячено Україні).
МИКОЛА ЧЕРНЯВСЬКИЙ (1868-1938)
Народився Микола Федорович Чернявський 3 січня 1868 року в селі Торській Олексіївні (тепер село Октябрське Добропільського району) Бахмутського повіту Катеринославської губернії в сім'ї священика. Згодом родина переїхала в село Новобожедарівку Слов'яносербського повіту (нині Луганська область).
Закінчивши початкову школу, М. Чернявський вчиться у Луганській приватній, а згодом – у Бахмутській духовній школі. Вступає до Катеринославської семінарії, після закінчення якої одержав призначення в Бахмутську школу, в якій нещодавно вчився сам. Тут викладав співи і музику. Поповнюючи знання шляхом самоосвіти, готує першу збірку поезій, яку видає в Харкові 1895 року під назвою "Пісні кохання". А вже через три роки виходить друга збірка поета – "Донецькі соиети"(1898). Видана вона була в Бахмуті й стала чи не першою художньою книжкою, надрукованою в Донбасі. З цього, власне, часу починає розвиватись літературне життя у шахтарському краї.
У Бахмуті М. Чернявський видав кілька збірок творів Пантелеймона Куліша, а також збірку спогадів про видатного українського письменника "Щирі сльози над могилою П. О. Куліша".
Після дванадцятирічного учителювання він у 1901 році переїздить до Чернігова на посаду земського статиста. Тут познайомився з видатним українським письменником Михайлом Коцюбинським, який справив значний благотворний вплив на становлення художньої майстерності письменника. У Чернігові він зустрівся з Борисом Грінченком, про якого згодом написав нарис "Кедр Ливана". Зміна обставин життя, нові враження мали позитивний вшіив на письменника.
У нарисі "Червона лілея" М. Чернявський відтворив творчу лабораторію Μ. М. Коцюбинського, деякі його людські та мистецькі якості. Поета цікавили різні аспекти літературного таланту прозаїка, його погляди на життєві явища. І це закономірний інтерес: щоб краще пізнати таємниці літературного процесу, їх краще вивчати на прикладах життя талановитих майстрів.
М. Чернявський виявив себе митцем широких тематичних і жанрових уподобань: писав вірші, оповідання, нариси, перекладав з іноземних мов. Маючи "м'яку вдачу, з нахилом мрійливості" (С. Єфремов), поет часто звертався до образів і картин природи рідної Донеччини, історії України, вважав свою творчість "піснею помсти" за народні кривди. Застерігав народ від революційної жорстокості, яка може принести муки і пролиття невинної крові.
Чернігівський період життя і творчості духовно збагатив поета, та рідні степові простори кликали Миколу Федоровича додому. Але обставини склалися так, що письменник пов'язав своє життя з близькою за географічними ознаками рідному Донбасу – Херсонщиною. Тут на початку XX ст. діяв потужний загал української інтелігенції, велась широка культурно-просвітницька діяльність. На Херсонщині письменник вчителював, керував Просвітою, продовжував писати.
У кінці 1920-х років у харківському видавництві "РУХ" вийшли 10 томів його вибраних творів. Провідним мотивом у віршах пореволюційної доби зазвучав песимістичний настрій поета, який не зміг примиритися з придушенням національного відродження, штучним голодомором в українських селах на початку 1930-х років.
Такі настрої викликали підозру у відповідних державних органів. Уперше поета було арештовано за підозрами, які не підтвердились, у 1929 році, у справі так званої Спілки Визволення України. У 1933 році Миколу Федоровича арештували вдруге. Та й цього разу його незабаром звільнили.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українські та зарубіжні письменники» автора Більчук М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГАННА ЧЕРІНЬ (Галина Іванівна Грибінська (Паньків) (нар. 1924)“ на сторінці 1. Приємного читання.
