ВАСИЛЬДОВЖИК (Василь Михайлович Должиков) (нар. 1943)

Українські та зарубіжні письменники

Народився 9 червня 1943 року в с. Пристайлове Лебединського району на Сумщині. Освіту отримав у Лебединському педагогічному училищі (1962) та Київському театральному інституті імені І. Карпенка-Карого (1970).

"Якщо не знаєш Василя Довжина, – стверджує його колега Світлана Короненко, – перше враження таке, що спілкуєшся з юнаком – веселим, задоволеним, допитливим, іронічним і завжди закоханим. Лише поспілкувавшись із ним певний час, відчуваєш у ньому якусь глибинну, заховану далеко-далеко, глибоко-глибоко від усіх печаль..."

Сьогодні це відома постать: поет, прозаїк, гуморист, перекладач, автор шістнадцяти книжок для дітей та юнацтва, член Спілки письменників України, лауреат літературної премії імені Лесі Українки.

Список його заслуг можна продовжити: артист театру і кіно (знявся в понад тридцяти кіно- й телефільмах, є заслуженим артистом України), літературний редактор та ведучий популярних програм на українському радіо ("Антологія сатири і гумору", "Веселий всесвіт", "Сторінки української класики"), а загалом – улюбленець слухачів і глядачів.

У творчому доробку Василя Довжика: збірки акровіршів-загадок "Хто ключик знає, той відгадає", "Мій Всесвіт веселий, мій світ загадковий"; збірки віршів "Піду я з татом на завод", "Вчать абетку кошенята"; оповідань "Таємниця Голубої бухти"; повістей "Втеча", "Перерваний урок", "Підкувати блоху"; повістей-казок "Чому усміхався трамвай", "їжачок і квітка", "Уперта хата", "Кам'яна дуга над безоднею"; п'єси "Літай-зілля", "Кіт-екстрасенс", "Щедрий вечір"; книжки-комікси "Як Котик і Цуцик весело спускалися з карпатських верховин"; книжкиткартинки "Синя мишка".

Василь Довжик – автор лібрето до трьох опер, переклав для театру близько 20 п'єс; написав слова для низки пісень у співробітництві з композиторами К. Стеценком, В. Зубицьким, О. Ледньовим, О. Марцинківським, Оленою Лис, Людмилою Матвійчук, В. Степурком та іншими. Є літературним редактором газети "Хата".

ОЛЕСЬ ДОНЧЕНКО (1902-1954)

Як людина, що рано встає і встигає багато зробити за свій день, Олесь Донченко рано розпочав трудовий шлях і за своє недовге життя (прожив неповні 52 роки) встиг написати багато гарних книг. Його перший вірш потрапив до друку в Лубнах у 1918 році. На початку 1920-х років чимало віршів Донченка друкувалося в газеті "Червона Лубенщина". На сторінках газети часто з'являється його ім'я й не тільки під віршами, а й кореспонденціями, навіть передовими статтями.

Олесь Донченко належав до організації' селянських письменників "Плуг". На літературних вечірках навколо прочитаних віршів спалахували суперечки й дискусії.

Отож Донченко починав свій творчий шлях як поет. У цей час у Лубнах працював поет Павло Усенко. "Я запам'ятав Олександра Донченка дещо сором'язливим, немов усміхненим, неговірким, проте, безумовно, допитливим юнаком з гострим чіпким поглядом... І в пізніші, зрілі творчі роки ця допитливість до всього не згасала в ньому, як не згасали й гострий зір та людяна скромність", – розповідав П. М. Усенко. У цій лаконічній характеристиці чи не головні риси Донченка як письменника і як особистості.

Якось Олесь Васильович сказав, що краще більше писати, ніж говорити, і розповів про одного "дуже хорошого письменника", який буває в нього. "Він може цілісінький вечір не сказати жодного слова. А як пише!" Мав він на увазі Андрія Головка. І був сам такий. Скільки прекрасних книг лишив по собі! Переважно для дітей. Бо визнаним поетом він не став (хоч і мав кілька збірок поезій). Писав також п'єси. Але в літературу ввійшов як талановитий оповідач-прозаїк. Його книги "Батьківщина", "Школі над морем", "Лукія", "Карафуто", "Повість про новий дім", "Лісничиха", "Юрко Васюта", "Золота медаль" була свого часу широко відомі серед читачів-дітей. Окремі з них не втратять своєї краси і сили і в майбутньому.

Глибоке враження залишала повість "Лісничиха". Написав її справжній поет, безмежно закоханий у барви рідної Лубенщини, тонкий знавець дитячої душі, людина щирого серця. Не можу забути образів, барв і мови цього твору! Коли читав, повиписував собі в зошит окремі місця і перечитував потім, як вірші в прозі. З якою любов'ю пише Донченко про край "над тихою Сулою, де дзвінко булькають у воду важкі жолуді, де блакитна ракша з верхівки високого дуба милується своїм райдужним відбитком у ясному плесі". Це повість про красу лісової Лубенщини, зігріта любов'ю поета до лісу. Дружина письменника Марія Макарівна розповідала, як трепетно виражалася в нього ця любов. "Поглянь, – казав він дружині, – як дубовий листочок скрутився в ушко". Звичайно, він був спостережливим. "Осика сичить, як гадюка, і заходиться жовтою піною. А дуб-сухостій, як розгориться, то гуде басом, мов великий дзвін, і як вибухне, то так і сипне жменю білих зірок. Дубові сучки викидають синій; цвіт, як волошки, і гоготять на всю хату...". Тільки й скажеш: художник!

Останні роки свого життя Олесь Васильович прожив у Лубнах. У цьому місті минули його дитячі та шкільні роки, тут він формувався як письменник, сюди повернувся після Вітчизняної війни. Найвизначніший твір письменника – повість "Золота медаль" – теж створювався у Лубнах. Але не всі свої плани встиг здійснити Олесь Донченко. Серед них був задум книги про оновлення рідної землі, про людину-лісівника, про ліс. Видно, його любов до рідної природи не могла вміститись в одному творі "Лісничиха", хоч і зітканий він з найніжніших почуттів. Якось письменник признавався, що головна його творча мета – це ліс. "Колись я напишу велику повість про український ліс, про будівника лісів!" – казав він П. Лубенському.

Десь уже з кінця 40-х років Олесь Васильович жив цим задумом. Перебравшись до Лубен, Донченко заприятелював з працівниками лісгоспу, став бувати в лісах, спостерігаючи за життям і працею лісників. Напрочуд цікавою людиною був для нього директор лісгоспу Неклов. Разом з ним Олесь Васильович відвідав багато лісових господарств Полтавщини, побував в районі Миргорода (Сорочинці – його рідне село), Шишак, Чорнух, Комишні. Під час цих поїздок супутник письменника розповідав цікаві історії зі свого життя, зокрема про те, як під час Вітчизняної війни партизанив у лубенських лісах. Усе це, можливо, теж знайшло б своє місце в майбутній книзі.

Поблизу Сорочинців, Шишак і Гоголевого були великі території піщаних Ґрунтів. Там насаджували сосни (зупиняли наступ пісків), і Донченко спостерігав за роботою, розмовляв з людьми, часом занотовував собі якісь факти чи думки... Та тяжка хвороба перекреслила його плани, а може, й обдумані вже розділи книги, які треба було тільки написати – у творчому житті Донченка це було звичайним явищем.

Окрім книг, Олесь Васильович створив сад. Розрослись посаджені його руками яблуні на високій горі наді Сулою. Уся праця талановитого письменника залишилася як заповіт молоді любити життя, землю, свій рідний край!

Наступний розділ:

ІВАН ДРАЧ (нар. 1936)


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українські та зарубіжні письменники» автора Більчук М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВАСИЛЬДОВЖИК (Василь Михайлович Должиков) (нар. 1943)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ВІРА АРТАМОНОВА (нар. 1925)

  • ВАЛЕНТИН БИЧКО (1912-1994)

  • ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ (1933-1981)

  • ГРИЦЬКО БОЙКО (1923-1978)

  • АНАТОЛІЙ БОРТНЯК (1938-2009)

  • ОСТАП ВИШНЯ (1889-1956)

  • МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ (1936-2004)

  • МАРКО ВОВЧОК (Марія Олександрівна Вілінська) (1833-1907)

  • СИДІР ВОРОБКЕВИЧ (1836-1903)

  • МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871-1934)

  • ПЛАТОН ВОРОНЬКО (1913-1988)

  • СЕРГІЙ ВОСКРЕКАСЕНКО (1906-1979)

  • ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827-1893)

  • ІВАН ГНАТЮК (1929-2005)

  • ОЛЕСЬ ГОНЧАР (1918-1995)

  • ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902)

  • АНАТОЛІЙ ГРИГОРУК (нар. 1932)

  • ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995)

  • АНАТОЛІЙ ДАВИДОВ (нар. 1938)

  • АНАТОЛІЙ ДІМАРОВ (нар. 1922)

  • ДНІПРОВА ЧАЙКА (Людмила Олексіївна Березіна-Василевська) (1861-1927)

  • ВАСИЛЬДОВЖИК (Василь Михайлович Должиков) (нар. 1943)
  • ІВАН ДРАЧ (нар. 1936)

  • АНАТОЛІЙ ДРОФАНЬ (1919-1988)

  • ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941-2013)

  • ОЛЕНА ЖУРЛИВА (Олена Костівна Котова) (1898-1971)

  • ВОЛОДИМИР ЗАБАШТАНСЬКИЙ (1940-2001)

  • ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ (1914-1994)

  • ОКСАНА ІВАНЕНКО (1906-1997)

  • ВІКТОР КАВА (1937-2004)

  • ІГОР КАЛИНЕЦЬ (нар. 1939)

  • АНАТОЛІЙ КАЧАН (нар. 1942)

  • ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ (нар. 1935)

  • ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО (1900-1958)

  • ВІКТОР КОРДУН (1946-2005)

  • АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ (1948-2005)

  • МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913)

  • ІВАН КРИП'ЯКЕВИЧ (1886-1967)

  • ВАДИМ КРИЩЕНКО (нар. 1935)

  • ІННА КУЛЬСЬКА (1909-1993)

  • АНТОНІНА ЛИСТОПАД (Антоніна Іванівна Нікітіна) (нар. 1941)

  • МИКОЛА ЛУКІВ (нар. 1949)

  • ВОЛОДИМИР МАЛИК (Володимир Кирилович Синенко) (1921-1998)

  • ГАЛИНА МАЛИК (нар. 1951)

  • АНДРІЙ МАЛИШКО (1912-1970)

  • ІВАН МАЛКОВИЧ (нар. 1961)

  • ТЕРЕНЬ МАСЕНКО (1903-1970)

  • ПАВЛО МОВЧАН (нар. 1939)

  • АНДРІЙ М'ЯСТКІВСЬКИЙ (1924-2003)

  • ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО (нар. 1930)

  • ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (Іван Семенович Левицький) (1838-1918)

  • СЕРГІЙ НОСАНЬ (нар. 1939)

  • ОЛЕГ ОРАЧ (Олег Юхимович Комар) (нар. 1940)

  • ДМИТРО ПАВЛИЧКО (нар. 1929)

  • ПЕТРО ПАНЧ (Петро Йосипович Панченко) (1891-1978)

  • ПЕТРО ПЕРЕБИЙНІС (нар. 1937)

  • МАРІЙКА ПІДІГРЯНКА (Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська) (1881-1963)

  • ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА (1918-1990)

  • ЛЕОНІД ПОЛТАВА (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921-1990)

  • ІРИНА ПРОКОПЕНКО (нар. 1926)

  • ОЛЕНА ПЧІЛКА (Ольга Петрівна Косач-Драгоманова) (1849-1930)

  • БОГДАН РАДИШ (нар. 1934)

  • МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964)

  • СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873)

  • ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО (1864-1925)

  • ІВАН СВІТЛИЧНИЙ (1929-1993)

  • ОКСАНА СЕНАТОВИЧ (1941-1997)

  • ІВАН СЕНЧЕНКО (1901-1975)

  • МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ (1936-2013)

  • ІГОР СІЧОВИК (нар. 1945)

  • ВАСИЛЬ СКУРАТІВСЬКИЙ (1939-2005)

  • МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ (нар. 1946)

  • ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО (1923-1965)

  • ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ (1949-2001)

  • ВАСИЛЬ СТРУТИНСЬКИЙ (1946-2003)

  • ВІКТОР ТЕРЕН (Віктор Васильович Таран) (нар. 1941)

  • ДМИТРО ТКАЧ (1912-1993)

  • МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ (Миколо Петрович Трублоєвський) (1907-1941)

  • ГРИГІР ТЮТЮННИК (1931-1980)

  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913)

  • НУЗЕТ УМЕРОВ (нар. 1931)

  • ІВАН ФРАНКО (1856-1916)

  • БОРИС ХАРЧУК (1931-1988)

  • МАРІЯ ХОРОСНИЦЬКА (Марія Василівна Сваричевська) (1924-2006)

  • ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО (нар. 1935)

  • ГАННА ЧЕРІНЬ (Галина Іванівна Грибінська (Паньків) (нар. 1924)

  • ГАННА ЧУБАЧ (нар. 1941)

  • МАРІЯ ЧУМАРНА (нар. 1952)

  • ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861)

  • НЕЛЯ ШЕЙКО-МЕДВЕДЄВА (нар. 1947)

  • ЗАРУБІЖНІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ДОНАЛЬД БІССЕТ (1910-1995)

  • МИКОЛА ГОГОЛЬ (1809-1852)

  • ЯКОБ та ВІЛЬГЕЛЬМ ГРІММ (1785-1863) (1786-1859)

  • ЕЗОП (VI ст. до н. е.)

  • ПЕТРО ЄРШОВ (1815-1869)

  • КАРЛО КОЛЛОДІ (Карло Лоренціні) (1826-1890)

  • АСТРІД ЛІНДГРЕН (1907-2002)

  • САМУЇЛ МАРШАК (1887-1964)

  • СЕРГІЙ МИХАЛКОВ (1913-2009)

  • ФЕРЕНЦ ΜΟΡΑ (1879-1934)

  • МИКОЛА НОСОВ (1908-1976)

  • ВАЛЕНТИНА ОСЄЄВА (1902-1969)

  • ШАРЛЬ ПЕРРО (1628-1703)

  • МИХАЙЛО ПЛЯЦКОВСЬКИЙ (1935-1991)

  • МАРК ТВЕН (Семюел Ленгорн Клеменс) (1835-1910)