Григорук Анатолій Іванович народився 20 березня 1932 року в селі Махаринцях на Вінниччині в родині службовця.
1950 року закінчив Бердичівську середню школу, а 1956 – філологічний факультет Київського державного університету їм. Тараса Шевченка.
Два роки вчителював на Хмельниччині. Певний час працював викладачем на кафедрі стилістики КДУ. З 1958 до 1968 року обіймав посаду редактора, потім – завідувача редакції видавництва дитячої літератури "Дитвидав" (згодом "Веселка"), 1968 року перейшов на роботу в редакцію журналу "Малятко". Був його відповідальним секретарем, головним редактором, працівником літературного відділу цього популярного дитячого видання.
Першу книжку "Семафори відкрито" було видрукувано у видавництві "Веселка" 1964 року. .За нею побачили світ "Сніговик-дражнилко", "Гусак Червонопал", "Пухова сніговиця", "Солом'яне море", "Жилетка "Пінгвін", "Чим хата багата", "Що край, то звичай", "Побрехенька про лиху напасть", "Волелюбний вітер", "Праправнук барона Мюнхгаузена", "Слон в аптеці", "В Поторочі чорні очі", "Автобус бабцю віз горою", "Мала купа", "Тут одна звірина", "Медуза Горгона", "Казочка про мурашиний гриб", "Триста бочок із медами" та інші.
А. Григорук відомий і як поет, і як прозаїк. Вірші, казки, оповідання та повісті на морально-етичні теми, пізнавальні мініатюри про розмаїтий довколишній світ, слова до пісень – власне, майже всі популярні жанри дитячої літератури – не залишаються поза увагою письменника.
Активно працює він і в галузі художнього перекладу.
Чимало творів А. Григорука увійшло до читанок початкової школи, їх друкували в різних збірниках і журналах. Як правило, вони вибудовуються на гострому та цікавому сюжеті. У них багато веселої вигадки, словесної гри, буфонади. їхня мова органічна, стилістично виважена, лексично багата і водночас доступна для найменших читачів.
А. Григорук – член Національної спілки письменників, заслужений журналіст України, відмінник народної освіти, лауреат премії ім. Наталі Забіли.
БОРИС ГРІНЧЕНКО (1863-1910)
Борис Дмитрович Грінченко – видатний український письменник і вчений, критик, мовознавець, освітній і громадський діяч кінця XIX - початку XX століття. Його шанували І. Франко, М. Коцюбинський, Леся Українка, П. Грабовський та інші видатні сучасники.
Б. Грінченко народився 9 грудня 1863 р. на хуторі Вільховий Яр на Харківщині (тепер Сумської області) у родині відставного офіцера зі збіднілих дворян. Сім'я володіла 19 десятинами землі, переважно лісу, та водяним млином. Батько добре знав українську мову, але спілкувався нею тільки із селянами, дома ж розмовляли тільки російською. Але хлопчик змалку полюбляв слухати мелодичну, поетично-лагідну рідну мову. Грамоті він навчився в сім'ї та доволі рано – перечитав усе, що було в батьківській бібліотеці, та під впливом прочитаного почав писати вірші.
У 1874 р. вступив до Харківської реальної школи. Саме тоді, під впливом "Кобзаря", він починає збирати та записувати почуті пісні, легенди, казки та ін. фольклорні матеріали. "Першими вчителями літературними" Б. Грінченко називає В. Скотта, Дж. Байрона, В. Гюго, О. Пушкіна, М. Некрасова, О. Кольцова. Саме вони сприяли формуванню вольового характеру письменника.
29 грудня 1879 р. 16-річного юнака було заарештовано за "чтєніє і распространєніє" забороненої книжки С. Подолинського "Парова машина". Як наслідок – йому було заборонено навчатись у вищих учбових закладах.
Після року заслання на батьківському хуторі Б. Грінченко повертається до Харкова в пошуках роботи. У невимовно скрутних матеріальних умовах, зароблених репетиторством, він намагався якось існувати, ще й наполегливо працювати над собою, готуючись до екстернату у Харківському університеті на народного вчителя. У 1881 р. він успішно склав екзамен. А злигодні, усілякі труднощі переніс мужньо, заглушаючи їх самоосвітою, книгами та поезією. Не кожний був здатний на таке. Народницькі ідеї полонили душу юного поета і педагога, і він із запалом кинувся у вир громадських справ, продовжуючи вперто вдосконалювати свої знання з історії рідного краю, мови, культури. Одержавши право працювати в школі, Б. Грінченко прагнув свої знання використати на освітній ниві за зразками народної педагогіки та світової науки про виховання. Але дійсність внесла свої корективи.
Молодого вчителя посилають на роботу у відстале село. Ця школа у Введенському запам'яталась назавжди, але не розчарувала його щодо значення учителя в суспільстві.
У 1883 році після літніх курсів вчителів він одержав посаду у селі Олексіївці Зміївського повіту. У Змієві на вчительських курсах Борис Грінченко познайомився з молодою вчителькою Марією Миколаївною Гладиліною. Ця зустріч у його житті була найважливішою. На початку 1884 р. він одружується з Марією Миколаївною, яка стала йому вірним другом і соратником в усіх справах. Письменникові, самотньому в той час, важко було переносити бачене і пережите, а однодумців, щирих і вірних, не зустрічалось. І тільки з Марією Миколаївною танула його самота. Вони були однодумцями і однолітками. Він палко і щиро закохався у цю розумну, добру й відверту дівчину.
У 1887 р. молоде подружжя Грінченків приїздить до с. Олексіївна Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії (нині Луганської області), куди їх було запрошено вчителювати.
Спочатку селяни з підозрою і недовір'ям приглядались до нового вчителя, несхожого до тих, які вже були в Їхньому селі. Спершу їх найбільш дивувало, що вчитель і вчителька, які приїхали до них, розмовляють "по- мужицькому". Але повільно учні та їх батьки почали розуміти і вже не розпитували, чому він, пан, розмовляє так, як вони. Рідне слово запанувало серед учнів і батьків. За короткий час ця школа стала найкращою в повіті. Тут Грінченко проявив себе як педагог-новатор, досвід якого і до наших днів не втратив своєї актуальності, тут ним написано близько двохсот творів.
Педагогічна, літературна, наукова та громадська діяльність Бориса Грінченка на Луганщині, в селі Олексіївці, має всеукраїнське значення. Можна із впевненістю сказати, що саме тут Б. Грінченко сформувався як письменник. Прозові та поетичні твори, публіцистичні есе – надбання шестирічного перебування в Олексіївці.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українські та зарубіжні письменники» автора Більчук М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „АНАТОЛІЙ ГРИГОРУК (нар. 1932)“ на сторінці 1. Приємного читання.
