АНТОНІНА ЛИСТОПАД (Антоніна Іванівна Нікітіна) (нар. 1941)

Українські та зарубіжні письменники

Антоніна Листопад (справжнє ім'я – Антоніна Іванівна Нікітіна) народилася 8 жовтня 1941 р. у с. Перекал і на Рівненщині. Закінчила Лубенське медучилище й Івано-Франківський медичний інститут. За фахом – лікар- невропатолог. За покликанням – поет. З 1968 року живе в м. Краснодоні на Луганщині. Член Національної спілки письменників України з 1991 р.

Лауреат премій імені Василя Стуса (1993) та імені Олени Пчілки (1994). Дипломант Міжнародного Шашкевичевського конкурсу (Канада), друге місце за твір ((Лицарська Голгота" (1994). Лауреат Літературного фонду Воляників-Швабинських при Фундації Українського Вільного університету в Нью-Йорку (2001), друге місце за книгу "Свячена вода".

А. Листопад – організатор українського культурного центру "Калина" у Краснодоні. ЇЇ вірші друкувалися в журналах української діаспори в Канаді, Америці, Австралії, Англії, Польщі.

Автор книжок "Сльоза любистку" (1990), "Євшан-провидіння" (1992), "Покрова" (1994), "Біла молитва братика" (1993), "Свячена вода" (1999) та інших.

АНТІН ЛОТОЦЬКИЙ (1881-1949)

Донедавна ім'я визначного, талановитого і надзвичайно плідного письменника, журналіста, видавця, педагога і громадського діяча Антона Лотоцького було мало відоме сучасному читачеві.

Народився Антін Лотоцький 13 січня 1881 року в с. Вільховець поблизу Бережан, у сім'ї галицького педагога і письменника Лева Лотоцького. Батько часто оповідав дітям про відважні й трагічні сторінки нашої історії, і ці розповіді западали глибоко в душу малого хлопчини. У сім'ї Лотоцьких панувала творча атмосфера: батько був знаний у культурно-мистецьких колах, сам займався літературною творчістю і друкувався в "Літературно-науковому віснику", що виходив у Львові за редакцією І. Франка, М. Грушевського і В. Гнатюка.

Батько-письменник мав безпосередній вплив на розвиток творчих здібностей сина, тому літературний талант Антона виявився дуже рано. Ще під час навчання в Бережанській гімназії, разом із братом Володимиром видав гумористичний журнал "Небилиці". Та справжня слава прийшла до нього після виходу у світ чотирьох томиків "Історії України для дітей", яка й зараз слугує підручником з історії для школярів діаспори.

Після закінчення гімназії А. Лотоцький вступає на філософський факультет Львівського університету, слухає курс лекцій з історії України видатного українського історика Михайла Грушевського, займається літературною працею.

Перші його твори побачили світ, коли він був студентом. У 1936 році видавництво "Сині дзвіночки" у Рогатині видало його "Малу граматику української літературної мови".

А. Лотоцький співпрацював із дитячим часописом "Світ дитини", де започаткував курс англійської мови для наймолодших під рубрикою "Всі вчимося англійської мови", а також постійну сторінку "Казки дідуся Тараса", де

у казковій формі розповідав біографії популярних письменників та артистів. Опублікував цикл краєзнавчих оповідань "Славко на мандрівках", друкував свої історичні оповідання, якими зачитувались не лише діти, а й дорослі. Свої твори письменник підписував псевдонімами "Вуйко Тонцьо", "Я. Вільшанко", "Тото-Долото", "Лотан", "Само собою не Руданський" та іншими.

Працював у Рогатинській гімназії. З початком Першої світової війни влився в Легіон Українських Січових Стрільців, входив до складу "Пресової Кватири", основними завданнями якої була культурно-освітня праця та створення літопису боїв і буднів УСС.

Після закінчення воєнних дій А. Лотоцький із великою енергією взявся до письменницької праці, як ніхто інший з українських письменників він зробив для розвитку українського історичного оповідання. Серед найвідоміших творів письменника – "Смертне зілля", "Руслан і Либідь", "Було колись на Україні", "Княжа слава", "Михайло-Семиліток".

• 18 квітня 1946 р. правління Львівської організації Спілки письменників ухвалило рішення про прийом до Спілки А. Лотоцького.

• 28 травня 1949 року А. Лотоцький помер у Львові, де й похований.

Наступний розділ:

МИКОЛА ЛУКІВ (нар. 1949)


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українські та зарубіжні письменники» автора Більчук М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „АНТОНІНА ЛИСТОПАД (Антоніна Іванівна Нікітіна) (нар. 1941)“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ВІРА АРТАМОНОВА (нар. 1925)

  • ВАЛЕНТИН БИЧКО (1912-1994)

  • ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ (1933-1981)

  • ГРИЦЬКО БОЙКО (1923-1978)

  • АНАТОЛІЙ БОРТНЯК (1938-2009)

  • ОСТАП ВИШНЯ (1889-1956)

  • МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ (1936-2004)

  • МАРКО ВОВЧОК (Марія Олександрівна Вілінська) (1833-1907)

  • СИДІР ВОРОБКЕВИЧ (1836-1903)

  • МИКОЛА ВОРОНИЙ (1871-1934)

  • ПЛАТОН ВОРОНЬКО (1913-1988)

  • СЕРГІЙ ВОСКРЕКАСЕНКО (1906-1979)

  • ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827-1893)

  • ІВАН ГНАТЮК (1929-2005)

  • ОЛЕСЬ ГОНЧАР (1918-1995)

  • ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ (1864-1902)

  • АНАТОЛІЙ ГРИГОРУК (нар. 1932)

  • ЄВГЕН ГУЦАЛО (1937-1995)

  • АНАТОЛІЙ ДАВИДОВ (нар. 1938)

  • АНАТОЛІЙ ДІМАРОВ (нар. 1922)

  • ДНІПРОВА ЧАЙКА (Людмила Олексіївна Березіна-Василевська) (1861-1927)

  • ВАСИЛЬДОВЖИК (Василь Михайлович Должиков) (нар. 1943)

  • ІВАН ДРАЧ (нар. 1936)

  • АНАТОЛІЙ ДРОФАНЬ (1919-1988)

  • ІРИНА ЖИЛЕНКО (1941-2013)

  • ОЛЕНА ЖУРЛИВА (Олена Костівна Котова) (1898-1971)

  • ВОЛОДИМИР ЗАБАШТАНСЬКИЙ (1940-2001)

  • ЮРІЙ ЗБАНАЦЬКИЙ (1914-1994)

  • ОКСАНА ІВАНЕНКО (1906-1997)

  • ВІКТОР КАВА (1937-2004)

  • ІГОР КАЛИНЕЦЬ (нар. 1939)

  • АНАТОЛІЙ КАЧАН (нар. 1942)

  • ТАМАРА КОЛОМІЄЦЬ (нар. 1935)

  • ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО (1900-1958)

  • ВІКТОР КОРДУН (1946-2005)

  • АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ (1948-2005)

  • МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ (1864-1913)

  • ІВАН КРИП'ЯКЕВИЧ (1886-1967)

  • ВАДИМ КРИЩЕНКО (нар. 1935)

  • ІННА КУЛЬСЬКА (1909-1993)

  • АНТОНІНА ЛИСТОПАД (Антоніна Іванівна Нікітіна) (нар. 1941)
  • МИКОЛА ЛУКІВ (нар. 1949)

  • ВОЛОДИМИР МАЛИК (Володимир Кирилович Синенко) (1921-1998)

  • ГАЛИНА МАЛИК (нар. 1951)

  • АНДРІЙ МАЛИШКО (1912-1970)

  • ІВАН МАЛКОВИЧ (нар. 1961)

  • ТЕРЕНЬ МАСЕНКО (1903-1970)

  • ПАВЛО МОВЧАН (нар. 1939)

  • АНДРІЙ М'ЯСТКІВСЬКИЙ (1924-2003)

  • ВСЕВОЛОД НЕСТАЙКО (нар. 1930)

  • ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (Іван Семенович Левицький) (1838-1918)

  • СЕРГІЙ НОСАНЬ (нар. 1939)

  • ОЛЕГ ОРАЧ (Олег Юхимович Комар) (нар. 1940)

  • ДМИТРО ПАВЛИЧКО (нар. 1929)

  • ПЕТРО ПАНЧ (Петро Йосипович Панченко) (1891-1978)

  • ПЕТРО ПЕРЕБИЙНІС (нар. 1937)

  • МАРІЙКА ПІДІГРЯНКА (Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська) (1881-1963)

  • ОЛЕКСАНДР ПІДСУХА (1918-1990)

  • ЛЕОНІД ПОЛТАВА (Леонід Едвардович Єнсен-Пархомович) (1921-1990)

  • ІРИНА ПРОКОПЕНКО (нар. 1926)

  • ОЛЕНА ПЧІЛКА (Ольга Петрівна Косач-Драгоманова) (1849-1930)

  • БОГДАН РАДИШ (нар. 1934)

  • МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964)

  • СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834-1873)

  • ВОЛОДИМИР САМІЙЛЕНКО (1864-1925)

  • ІВАН СВІТЛИЧНИЙ (1929-1993)

  • ОКСАНА СЕНАТОВИЧ (1941-1997)

  • ІВАН СЕНЧЕНКО (1901-1975)

  • МИКОЛА СИНГАЇВСЬКИЙ (1936-2013)

  • ІГОР СІЧОВИК (нар. 1945)

  • ВАСИЛЬ СКУРАТІВСЬКИЙ (1939-2005)

  • МИХАЙЛО СЛАБОШПИЦЬКИЙ (нар. 1946)

  • ЮРІЙ СТАРОСТЕНКО (1923-1965)

  • ЯРОСЛАВ СТЕЛЬМАХ (1949-2001)

  • ВАСИЛЬ СТРУТИНСЬКИЙ (1946-2003)

  • ВІКТОР ТЕРЕН (Віктор Васильович Таран) (нар. 1941)

  • ДМИТРО ТКАЧ (1912-1993)

  • МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ (Миколо Петрович Трублоєвський) (1907-1941)

  • ГРИГІР ТЮТЮННИК (1931-1980)

  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913)

  • НУЗЕТ УМЕРОВ (нар. 1931)

  • ІВАН ФРАНКО (1856-1916)

  • БОРИС ХАРЧУК (1931-1988)

  • МАРІЯ ХОРОСНИЦЬКА (Марія Василівна Сваричевська) (1924-2006)

  • ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО (нар. 1935)

  • ГАННА ЧЕРІНЬ (Галина Іванівна Грибінська (Паньків) (нар. 1924)

  • ГАННА ЧУБАЧ (нар. 1941)

  • МАРІЯ ЧУМАРНА (нар. 1952)

  • ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861)

  • НЕЛЯ ШЕЙКО-МЕДВЕДЄВА (нар. 1947)

  • ЗАРУБІЖНІ ПИСЬМЕННИКИ

  • ДОНАЛЬД БІССЕТ (1910-1995)

  • МИКОЛА ГОГОЛЬ (1809-1852)

  • ЯКОБ та ВІЛЬГЕЛЬМ ГРІММ (1785-1863) (1786-1859)

  • ЕЗОП (VI ст. до н. е.)

  • ПЕТРО ЄРШОВ (1815-1869)

  • КАРЛО КОЛЛОДІ (Карло Лоренціні) (1826-1890)

  • АСТРІД ЛІНДГРЕН (1907-2002)

  • САМУЇЛ МАРШАК (1887-1964)

  • СЕРГІЙ МИХАЛКОВ (1913-2009)

  • ФЕРЕНЦ ΜΟΡΑ (1879-1934)

  • МИКОЛА НОСОВ (1908-1976)

  • ВАЛЕНТИНА ОСЄЄВА (1902-1969)

  • ШАРЛЬ ПЕРРО (1628-1703)

  • МИХАЙЛО ПЛЯЦКОВСЬКИЙ (1935-1991)

  • МАРК ТВЕН (Семюел Ленгорн Клеменс) (1835-1910)