Валентина Олександрівна Осєєва (Осєєва-Хмельова) народилася в Києві 1902 року. Мати майбутньої письменниці була в числі організаторів у 1924 р. комун і колоній для знедолених дітей.
У юні роки Валентина Осєєва мріяла стати акторкою і навіть вступила на акторський факультет Інституту ім. М. Лисенка в Києві. Однак усе змінив переїзд родини в Москву, а потім у Солнечногорськ. У 21 рік юна Валя Осєєва, прийшовши одного разу у трудову комуну для безпритульних дітей, зрозуміла, що її покликання – виховувати дітей. Шістнадцять років вона віддала вихованню дітей-безпритульників і малолітніх правопорушників.
Працюючи вихователькою в дитячих установах, на дозвіллі Осєєва складала для дітей казки, сама писала п'єси і ставила їх разом із дітьми. Вона любила вигадувати ігри, захоплюючись ними не менше самих дітей. Саме за вимогою своїх вихованців у 1937 р. Осєєва віднесла в редакцію своє перше оповідання – "Гришка". А в 1940 р. вийшла її перша книжка "Рудий кіт".
Осєєва багато писала для малят – вірші, казки, короткі оповідання. Її твори були відзначені жвавістю викладу і побудовані на близьких дітям сюжетах. Велику любов у найменших читачів завоювали збірники "Рудий кіт", "Батьківська куртка", "Мій товариш" та інші. Маленькі читачі особливо полюбили цикл оповідань "Чарівне слово", у якому в захоплюючих історіях, у живих характерах подано зразки людських відносин. Ці розповіді-притчі вчать ввічливості, чесності, поваги до людей.
У 1946 р. Осєєва почала працювати над книгою "Васьок Трубачов та його товариші". Письменниця показала, як у безтурботне життя дітей втручається війна, як вона загартовує їхній характер, як вони вчаться дружити, як стають учасниками боротьби із загарбниками. Ця книга була відзначена Державною премією.
Багато епізодів нелегкого дитинства письменниці знайшли відображення в її творах. Повість "Дінка" багато в чому автобіографічна. Дитинство головної героїні збіглося зі складними роками першої російської революції 1905 р. Спритність, сміливість дівчинки виручають дорослих у важку хвилину. Гостре почуття справедливості, здатність співпереживати викликали симпатію читачів до Дінки. Ця дівчинка так полюбилася дітям, що вони не хотіли з нею розставатися.
"Доброю і чесною, сміливою і по-рицарськи шляхетною" – такою запам'ятав письменник Анатолій Алексин Валентину Осєєву.
Померла письменниця 5 липня 1969 р. у Москві.
КОСТЯНТИН ПАУСТОВСЬКИЙ (1892-1968)
Народився майбутній письменник у Москві у Гранатному провулку, у родині залізничного статистика, але, незважаючи на професію, непоправного мрійника. Його батько був нащадком запорізьких козаків, мати походила з інтелігентної польської родини середнього статку.
Дитинство та юність Паустовського пройшли в Києві. У родині любили театр, багато співали, грали на роялі. Навчався в класичній гімназії, де були гарні вчителі російської словесності, історії, психології. Багато читав, писав вірші. Після розлучення батьків змушений був сам заробляти собі на життя й навчання, перебивався репетиторством.
У 1912 році закінчив гімназію і вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Провчившись перший курс, перейшов на філософське відділення історико-філологічного факультету. Через два роки перевівся в Московський на юридичний факультет.
Почалася Перша світова війна, але його, як молодшого сина в родині, в армію не взяли.
Ще в останньому класі гімназії, надрукувавши своє перше оповідання, Паустовський вирішує стати письменником, але вважає, що для цього треба "піти в життя", щоб "усе знати, усе відчути й усе зрозуміти" – "без цього життєвого досвіду шляху до письменства не було".
Але спочатку Костянтин стає вожатим на московському трамваї, потім – санітаром на тиловому санітарному потязі. Тоді він пізнав і назавжди полюбив природу й міста Росії.
Паустовський працював на Брянському металургійному заводі, на ливарному заводі в Таганрозі й навіть у рибальській артілі на Азовському морі. На дозвіллі почав писати свою першу повість "Романтики", що вийшла у світ у Москві аж у 1930-х роках.
Після початку Лютневої революції виїхав у Москву, працював репортером у газетах, став свідком усіх подій у Москві в дні Жовтневої революції.
Після революції К. Паустовський багато їздив по країні, бував у Києві, служив у Червоній Армії, виїхав в Одесу, де працював у газеті "Моряк". Тут він потрапив у середовище молодих письменників, серед яких були Катаев, Ільф, Бабель, Багрицький та інші.
Незабаром ним знову опанувала "муза далеких мандрівок": він живе в Сухумі, Тбілісі, Єревані, поки нарешті не повертається в Москву. Кілька років працює редактором і починає друкуватися.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українські та зарубіжні письменники» автора Більчук М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВАЛЕНТИНА ОСЄЄВА (1902-1969)“ на сторінці 1. Приємного читання.
